Ухвала суду № 37113647, 09.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.справа № 4/119

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання:Пасічнику П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м.Кіровоград

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2009р. у справі № 4/119

за позовом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м.Кіровоград

до Кіровоградської виправної колонії №6 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області, м.Кіровоград

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді (далі по тексту - ДПІ у м.Кіровограді, позивач, податковий орган) заявлено позов про стягнення з Кіровоградської виправної колонії №6 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (далі - відповідач) на користь Державного бюджету України податкового боргу в розмірі 3262,68грн. за рахунок активів відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що станом на 29.09.2009 р. за відповідачем обліковується податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин по розрахунку №6434 від 01.03.2006р. - 664,37грн., по розрахунку №6834 від 01.03.2007р. - 2071,00грн., по податковому повідомленню-рішенню №0014061740\0 від 07.09.2007р. - 527,31грн. При цьому позивач зазначив, що податковий борг - недоїмка за відповідачем рахується з 2002 року, що підтверджується картками особового рахунку платника податків, отже кошти, які відповідачем перераховувалися на погашення поточних платежів направлялися державною податковою службою на погашення недоїмки з 2002 року. Позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення №0014061740\0 від 07.09.2007р., яким відповідачу донараховано штрафну санкцію по податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин, отримано відповідачем 10.01.2007р. та ним не оскаржувалось, тобто у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума, визначена в податковому повідомленні-рішенні є узгодженим податковим боргом та підлягає сплаті до бюджету.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Суд постановив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 527,31грн. за рахунок активів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. При цьому суд зазначив, що Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним у спірних правовідносинах, не визначено право органів податкової служби погашати заборгованість минулих періодів за рахунок сплачених платником поточних платежів.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 28.10.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що

підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом не враховано, зокрема, що за відповідачем рахується податковий борг - недоїмка (згідно картки особового рахунку) з 2002 року, що підтверджується картками особового рахунку платника податків, які додані до матеріалів справи. Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів є однією з основаних функцій державної податкової інспекції, яка визначена ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку). У відповідності із ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (зі змінами та доповненнями) визначено, що податок з власників транспортних засобів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у строки, визначені законодавством відповідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями платники податків несуть відповідальність у вигляді штрафної санкції. Податковим органом встановлено порушення відповідачем норм законодавства та складено акт перевірки № 604/17-40/08563777 від 29.08.2007 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0014061740/0 від 07.09.2007 року, яке отримано відповідачем по пошті, на сьогоднішній день рішення не оскаржено в судовому порядку, тобто є чинним, і узгодженим з відповідачем, що враховано судом при винесені постанови, і в цій частині задоволено позовні вимоги. Також апелянт звертає увагу колегії суддів, що згідно пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 зазначеного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. В пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону вказано, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. В разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його части: надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. З урахуванням зазначеного, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Кіровоградська виправна колонія №6 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області, як платник податку з власників транспортних засобів, перебуває на обліку в ДПІ у м. Кіровограді. 01.03.2006 року, вх. №6434 відповідачем до податкового органу подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в розмірі 2069,50 грн.; 01.03.2007 року, вх. №6834 відповідачем до податкового органу подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в розмірі 2069,50 грн.. Позивач стверджує, що відповідачем частково погашено податок з власників транспортних засобів по розрахунку №6434 від 01.03.2006 р., залишок боргу складає 664,37 грн. та не погашено податок з власників транспортних засобів по рахунку №6834 від 01.03.2007 р., борг по якому складає 2071,00 грн., що підтверджують платіжні доручення №36 від 27.03.2006 р. на суму 520,00 грн., №81 від 27.06.2006 р. на суму 515,50 грн., №121 від 15.09.2006 р. на суму 517,75 грн., №162 від 14.12.2006 р. на суму 517,75 грн., №24 від 16.03.2007 р. на суму 517,75 грн., №69 від 27.06.2007 р. на суму 517,75 грн., №146 від 26.09.2007 р., №193 від 24.12.2007 р. на суму 517,75 грн.(т.1, а.с.32-39).

Позивач не заперечує перерахування відповідачем грошових коштів згідно вищезазначених платіжних доручень, але зазначає про направлення податковим органом даних коштів на погашення заборгованості минулих податкових періодів в порядку погашення податкового зобов'язання разом з погашенням пені за період з 2002 - 2004 роки.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.1 та підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом щодо регламентування питань стягнення податкової заборгованості, органам податкової служби не надано права змінювати призначення платежу платника податків та погашати заборгованість минулих періодів за рахунок сплачених поточних платежів. Порядок стягнення заборгованості минулих періодів визначається в даному випадку статтями 6-10 цього Закону.

Проте, позивачем не прийнято до уваги, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2005 р. по справі №3\246 за позовом Кіровоградської ОДПІ до Кіровоградської виправної колонії №6 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області, що набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову про стягнення податкового боргу по розрахункам податку з власників транспортних засобів за 2002 - 2004 роки, а тому підстав для нарахування пені за несплату податку за даний період та направлення коштів, перерахованих платником податків на погашення заборгованості минулих періодів державна податкова служба не мала.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 664,37грн. по розрахунку №6434 від 01.03.2006р., та в розмірі 2071,00грн. по розрахунку №6834 від 01.03.2007р.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2009р. у справі № 4/119 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2009р. у справі № 4/119 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.В. Мельник