Ухвала суду № 37113555, 20.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р.справа № 13/304/07-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання:Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009р. у справі №13/304/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твіко"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати полаткове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, податковий орган) №0000168801/0 від 06.12.2006р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та нараховано штрафні санкцій на загальну суму 25442,75грн. На обґрунтування позову зазначалось, що порушень Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168) позивачем у спірний період допущено не було, а висновки податкового органу безпідставні.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд врахував висновки судової експертизи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, відмовивши позивачу в задоволенні позову. Апеляційні вимоги обґрунтовані невірним застосуванням судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням фактичних обставин спору. Відповідач наполягає на тому, що позивачем не використано у господарській діяльності поворотні відходи давальницької сировини на суму 67665грн., не включено до бази оподаткування, занижено балансову вартість запасів, які використані не у господарській діяльності, чим порушено п.4.2 ст.4 Закон №168 - занижено податкове зобов'язання з ПДВ.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя на підставі ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 12.04.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) та згідно затвердженого ДПА України плану-графіку проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Твіко" за період з 01.07.2003р. по 30.09.2006р. За результатами перевірки складено акт №1524/23-30256229 від 24.11.2006р.

В акті перевірки зазначається, що ТОВ "Твіко" не використано у господарській діяльності поворотні відходи давальницької сировини у сумі 67665,00грн., не включено до бази оподаткування, чим порушено п.4.2 ст.4 Закону №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ у травні 2006р. на суму 13533,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000168801/0 від 06.12.2006р. з визначенням податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 25442,75грн.

Щодо оцінки обставин спору стосовно відходів, слід погодитись з позивачем. Так, безповоротні відходи (далі БВО) - це втрати сировини, що у ході підготовки до плавки й у процесі проведення плавки фізично припиняють існувати (вигорають при газової порізкі, перетворюються в шлак при галтовці, дробоструйній і піскоструминній обробці, залишаються на стінках плавильної чаші у виді гарнисажа і т.д.); -поворотні відходи (далі В) - фізично існуючий метал у виді залишків корон, комірів, інших елементів для проведення плавки й обробки виробу після витягу з кокільного оснащення.

З метою встановлення фактичних обставин спору та об'єктивного їх аналізу судом було призначено експертизу, за результатами якої надано наступні висновки.

За даними експертного дослідження документально не підтверджується висновок податкового органу, викладений в акті № 1524/23- 30256229 від 24.11.2006р. "Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Твіко», а саме, порушення:

- пункту 1.32 - не підтверджується, оскільки ТОВ «Твіко» за результатами господарської діяльності отримувало дохід, сплачувало податок на прибуток, отримувало грошові кошти за реалізоване фасонне лиття, до ціни якого входила вартість зворотних відходів. Тобто покупцями повністю компенсована вартість всієї сировини, в т.ч. зворотних відходів;

- пункту 5.9 - не підтверджується, - ТОВ «Твіко» оприбутковувало зворотні відходи на підставі норм чинного законодавства по ціні можливого використання, виходячи з попиту на момент визначення активу.

- проведеними дослідженнями встановлено, що документально не підтверджено розрахунками в акті перевірки показник заниження валового доходу 67665 грн. та відповідно податку на прибуток в сумі 16916 грн. за перше півріччя 2006р. За рахунок встановленого понаднормативного утворення безповоротних відходів має місце заниження показника по ряд.01.2 за перше півріччя 2006р. на 923 грн., що відповідає заниженню показника «податок на прибуток» в розмірі 230,77 грн.

- документально не підтверджується зазначене в акті перевірки заниження податкового зобов'язання ТОВ «Твіко» з ПДВ у травні 2006р. в сумі 13302грн. в наслідок порушення п.4.2 Закону №168. Встановлено заниження податкового зобов'язання на 231грн.(з округленням), оскільки має місце понаднормативне використання сировини у вигляді безповоротних відходів.

Висновком експерта також встановлено понаднормативні безповоротні відходи в травні місяці в розмірі 0,333% (або 9,4 кг сировини), що можна розглядати як використані не в господарській діяльності з відповідним донарахуванням податкового зобов'язання в 184,62 грн.

Разом з тим, як зазначено на стор. 15, 16 Висновку експерта, з урахуванням досліджених експертом документів, зокрема, Інструкції ТІ 07.020-2001 «Виробництво виливків титанових фасонних», щодо коефіцієнтів і відсотків витрат сировини, виходу придатної продукції, кількості відходів, співставленням даних у додатках до Контракту позивача та норм Інструкції, експерт дійшов висновку, що відсотки в Контракті не перевищують нормативів Інструкції:

- 67% (Контракт) проти 65,6% (Інструкція) по виходу придатної продукції;

- 33% (Контракт) проти 34,4% (Інструкція) по відходам виробництва.

Тобто, у даному випадку, витративши 2826,6 кг сировини, з урахуванням нормативів Інструкції, можливо одержати 2826,6кг*65,6% = 1854,24 кг придатного лиття. Відходів - 2826.6кг*34,4% = 972,35кг. Але за фактичними даними було отримано 1884,4 кг (66.6о% сировини) придатної продукції (на 30,16 кг більше, ніж в Інструкції), відходів - 2826,6 кг - 1884,4 кг = 942,2 кг (33,32%сировини), що на 30,15 кг менше, ніж передбачено Інструкцією. Коефіцієнт переробки сировини склав 2826,6кг/1884,4кг = 1,5 проти 1,656 за Інструкцією.

Враховуючи вищевикладене, позивач не тільки не допускає перевищення нормативів витрат сировини, але і виявляє істотну економію.

З урахуванням аналізу матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Так, внаслідок помилкового визначення відповідачем вартості поворотних відходів у сумі 67665,00 грн. відповідач визначив заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у травні 2006 року у сумі 13533,00грн. Разом з тим, поворотні відходи за контрактом №14/51-16 від 19.01.2004 року склали 650,1 кг, що підтверджується довідкою виконавця за контрактом, оборотною відомістю по аналітичних рахунках за травень 2006 року та актом від 30.06.06 року вих. № 2251. Поворотні відходи обліковуються у позивача на рахунку « 34».

При цьому твердження відповідача про списання понаднормативної давальницької сировини помилкові, оскільки поворотні відходи не є давальницькою сировиною. Вартість поворотних відходів не може визначатися за ціною придбаної давальницької сировини і, тим більше за ціною готової продукції. Єдиним способом використання поворотних відходів у господарській діяльності позивача є їх продаж. Однак за відсутності попиту на такі відходи реалізація їх не відбувалась, тому відходи знаходяться на зберіганні позивача у цеху №7 на літейній дільниці.

Таким чином, відповідач безпідставно визначив приріст валового доходу платника податків, ототожнюючи два різні об'єкти товарно-матеріальних цінностей, а саме відходи та сировину.

Визначаючи вагу поворотних відходів, відповідач безпідставно збільшив їх кількість відносно зазначеної в 650,1 кг.

Поворотні відходи обліковані на аналітичному рахунку позивача « 34», та не були списані, знаходились у цеху №7 на літейній дільниці. Податковим органом також не враховано вагу безповоротних втрат у розмірі 10% (а не фіксованих кг), а саме 292.1 кг, що становить 10,33% та відповідає умовам контракту. Крім того, при визначенні суми заниження податковий орган орієнтувався на вартість готової продукції та давальницької сировини, а не на фактично визначену вартість відходів, що складає 0,01 грн. Відповідач безпідставно ототожнює поворотні відходи з первісною сировиною та готовою продукцією, що є помилковим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009р. у справі №13/304/07-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009р. у справі №13/304/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник