Рішення № 37113087, 07.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.14р. Справа № 904/246/14

За позовом Заступника Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства внутрішній справи України в особі Військової частини 3036, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 250,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання Мартиненко І.Ю.

Представники:

від прокурора: Нечволод П.В.;

від позивача: Нішта О.В. - представник Міністерства внутрішній справи України, довіреність № 68/2013 від 02.08.2013 року; Максюта М.О. - представник Військової частини 3036, довіреність № 1371 від 30.12.2013 року;

від відповідача: Олейник О.М. - представник, довіреність № 694 від 20.12.2013 року;

СУТЬ СПОРУ:

Заступник Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства внутрішній справи України в особі Військової частини 3036 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" заборгованість за надані послуги за Договором № 1 від 21.01.2013 року у сумі 5 250 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зі сторони Відповідача умов Договору № 1 від 21.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2014 року порушено провадження у справі № 904/246/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2014 року.

05.02.2014 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому Відповідач просить суд відкласти розгляд справи для врегулювання даного спору між сторонами шляхом укладання мирової угоди.

У судовому засіданні 05.02.2014 року представник відповідача підтримав вищезазначене клопотання. Прокурор та представники позивачів заперечують проти відкладення розгляду справи. Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Відповідача.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 05.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 року між Військовою частиною 3036 (далі - Позивач/Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (далі - Відповідач/Замовник) укладено Договір № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є надання послуг по забезпеченню безпеки (код 74.60.0) силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, без матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору Виконавець зобов'язаний організувати та здійснити забезпечення безпеки та території Замовника, згідно дислокації у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг в порядку і строки, визначені у Договорі.

Відповідно до п. 4.1 Договору за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (на підставі наданих Виконавцем рахунків) не пізніше 15 числа поточного місяця за попередній після підписання Сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість послуг:

- вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить - 13 грн., в т.ч. ПДВ - 2,17 грн.;

- вартість послуг по забезпеченню безпеки однією службовою собакою за одну годину становить - 3 грн., в т.ч. ПДВ - 0,50 грн.;

- вартість послуг по забезпеченню безпеки за одним місяць (30) днів орієнтовано становить - 6 300 грн., в т.ч. ПДВ - 1 050 грн..

Позивач протягом червня - липня 2013 року надав Відповідачу послуги по забезпеченню безпеки, що підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт № 6 від 30.05.2013 року (а.с.16) на суму 3 780 грн. та № 7 від 15.07.2013 року (а.с.17) на суму 1 470 грн., загальна сума послуг становить 5 250 грн. 00 коп.

Позивачем було направлено Відповідачу рахунки № 40 від 30.06.2013 року та № 46 від 15.07.2013 року (а.с. 20-21) для оплати Відповідачем наданих йому послуг.

Відповідач не здійснив оплату на користь Позивача, у зв'язку з чим Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 832 від 02.08.2013 року (а.с.22), в доказ направлення Позивач надав фіскальний чек від 03.08.2013 року (а.с.22). Проте Відповідач не розрахувався з Позивачем, у зв'язку з чим Позивач був змушений звернутись до господарського суду Дніпропетровської області.

Вивчивши матеріли справи, вислухавши прокурора та представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911) на користь в особі Військової частини 3036 (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Пожежна, 35, код ЄДРПОУ 23316220) заборгованість за надані послуги у розмірі 5 250 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.02.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин