Вирок № 37110051, 12.02.2014, Піщанський районний суд Вінницької області

В И Р О К № 142/69/14-к

іменем України 1-кп/142/6/14

12.02.2014року

смт.Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Гринишиної А.А.,

секретаря - Курасевич В.В.,

прокурора - Варчука С.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

потерпілого- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020260000002 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою 9 класів ЗОШ, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підозрюваний ОСОБА_1 1 січня 2014 року близько 21 год., знаходячись в стані алкогольного сп"яніння та перебуваючи в будинку домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2, під час суперечки та внаслідок раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, з метою відкритого заволодіння чужим майном ( грабежу), усвідомлюючи свої злочинні дії, вирвав із рук ОСОБА_2 належний потерпілому бувший у використанні мобільний телефон "Самсунг", моделі Е1080і, ІМЕІ:НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку експерта №3 від 9 січня 2014 року становить 38 грн., з вмістом сімкартки стільникового зв"язку "Київстар" НОМЕР_2, із залишком на рахунку 40 гривень, вартістю згідно довідки вартості 50 грн., спричинивши при цьому потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 88 грн., викрадене майно привласнив, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.1 КК - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

16 січня 2014 року між потерпілим в даному кримінальному провадженні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, у приміщенні Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області було укладено угоду про примирення. Відповідно до даної угоди, потерпілий ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 погодились на визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_1 за ст.186 ч.1 КК України та призначення покарання за ст.186 ч.1 КК України у виді штрафу розміром 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підозрюваному ОСОБА_1, при укладенні угоди роз'ясненні положення статей 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також йому зрозуміло, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав укладену угоду про примирення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК, України, укладену з потерпілим ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 із-за інвалідності не зміг прибути до суду на розгляд справи, але надав суду письмову заяву, якою просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним та підозрюваним ОСОБА_1 в приміщенні Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області на тих умовах, які визначені угодою, вказав, що претензій до підозрюваного не має.

Суд обговорив питання можливості затвердження угоди про примирення в підготовчому судовому засіданні без участі потерпілого, з чим погодився прокурор та підозрюваний ОСОБА_1, який, в силу інвалідності, тобто з поважної причини, не зміг прибути до суду, проте висловив свою думку письмовою заявою.

Прокурор вважає можливим затвердження угоди про примирення в підготовчому судовому засіданні як такої, що відповідає вимогам КПК.

Підозрюваний ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 186 ч.1 КК України визнав повністю, просив затвердити укладену між ним та потерпілим угоду про примирення; пояснив, що наслідки затвердження даної угоди йому відомі.

Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 474 КПК України з'ясовано, що обвинувачений визнає вину в обсязі підозри, а також цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з'ясування добровільності укладеної угоди. Укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам потерпілого, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема узгоджена сторонами міра покарання встановлена в межах санкції ст. 186 ч.1 КК України та відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, закріпленій в загальній частині КК України та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є достатньою для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 16 січня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 з одного боку, та на час укладення угоди, підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469,471 КПК України, у приміщенні Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області, узгодженої міри покарання за ст. 186 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме передає бувший у використанні мобільний телефон "Самсунг", моделі Е1080і, ІМЕІ:НОМЕР_1, та ніж з дерев"яною ручкою потерпілому ОСОБА_2 як власнику речей.

Судові витрати ( витрати на залучення експертів в сумі 305,9 грн.) підлягають стягненню з підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 16 січня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469,471 КПК.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, і призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання за ст. 186 ч.1 КК України у виді штрафу розміром 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - одна тисяча двадцять гривень.

Роз'яснити сторонами, що відповідно до ч. 1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Речові докази - бувший у використанні мобільний телефон "Самсунг", моделі Е1080і, ІМЕІ:НОМЕР_1, та ніж з дерев"яною ручкою повернути потерпілому ОСОБА_2 як власнику речей.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по проведенню товарознавчого дослідження №3 від 9 січня 2014 року в розмірі 305 (триста п'ять) гривень 90 копійок, для зарахування до державного бюджету , символ звітності 115, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300, Банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31115115700453, Код ЄДРПОУ 37908698, Одержувач : УК у Піщанському районі /Піщанський район/ 24060300.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя: