Ухвала суду № 37109827, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10997/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Мисливого Івана Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офпродив» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Офпродив» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Свої вимоги обґрунтовує тим, що твердження відповідача про те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців, з жовтня 2011 року по вересень 2012 року, подавав такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, не відповідають дійсності, оскільки в серпні 2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року разом з додатком № 5 до неї, в якій було визначено податкове зобов'язання. Крім того, за період з березня по серпень 2012 року позивачем нараховувалися суми податкового кредиту, які визначалися в податкових деклараціях поданих до відповідача. На думку позивача, оскільки в його діях відсутні обставини, передбачені п.п.«г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, то відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 6 від 21.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Офпродив».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Мисливий Іван Юрійович подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Офпродив», зареєстровано як юридична особа Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.07.2004 року № 10661050001000044, ідентифікаційний код юридичної особи 32914246, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.119-133, 142-143).

Позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість з 14.09.2011 року (індивідуальний податковий номер - 329142426590), номер свідоцтва платника ПДВ -200000958, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України. (www.sts.gov.ua)

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 21.11.2012 року № 6 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та платника податку зобов'язано повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. (а.с.9)

Рішення мотивовано тим, що ТОВ «Офпродив» зареєстрований як платник податку та протягом 12 послідовних податкових місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою про подання платником податку на додану вартість податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 21.11.2012 року № 101/1530 (а.с.10).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення № 1394 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 1394 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей). У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Зі змісту вищезазначених положень чинного законодавства України вбачається, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. «г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

З аналізу положень п.п. «г» п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неподання протягом 12 послідовних податкових місяців органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто мова йде про сам факт неподання декларацій чи подання з нульовими показниками протягом 12 послідовних податкових місяців, в даному випадку з жовтня 2011 року по вересень 2012 року (рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.11.2012 року).

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва укладено договір про визнання електронних документів. Предметом договору є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.139-141).

При цьому було встановлено, що позивач надавав в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість до відповідача, зокрема, за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року (а.с.11-26, 73-117)

Із аналізу зазначених даних в податкових деклараціях вбачається, що підприємством за звітні податкові періоди нараховувалися суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет і визначалися суми податкового кредиту, а саме: за жовтень 2011 року податкового кредиту - 142714,00 грн. і податкове зобов'язання - 15969108,00 грн., за листопад 2011 року податкового кредиту - 103322,00 грн., за грудень 2011 року податкового кредиту - 112629,00 грн., за січень 2012 року податкового кредиту - 111232,00 грн., за лютий 2012 року податкового кредиту - 64040,00 грн., за квітень 2012 року податкового кредиту - 47864,00 грн., за червень 2012 року податкового кредиту - 24633,00 грн., за липень 2012 року податкове зобов'язання - 86522,00 грн., за вересень 2012 року податкового кредиту - 170420,00грн. Факт надіслання зазначених податкових декларацій по податку на додану вартість позивачем до податкової інспекції підтверджено квитанціями, які наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів відповідача з приводу того, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по TOB «Офпродив» не надано та посадові особи за юридичною адресою: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 6А, офіс 8 не знаходяться, у зв'язку з чим 20.11.2012 року відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази запитів та повідомлень, направлених позивачу з вимогою надання первинних документів підтверджуючих господарську діяльність підприємства, та, крім того, 26.04.2013 року позивач провів звірення розрахунків платника податку на додану вартість з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, внаслідок якої підтверджено податковий кредит підприємства та складено акт № 422 від 26.04.2013 року. (а.с.42)

Також безпідставними є доводи представника відповідача щодо відсутності підприємства за юридичною адресою, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що статус відомостей про юридичну особу підтверджено, місцезнаходження підприємства у спірний період не змінювалося.

Таким чином колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про те, що підстави для прийняття спірного рішення у податкового органу були відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність спірного рішення відповідача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Мисливого Івана Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.