Ухвала суду № 37107589, 06.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа № 2а-4003/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ Антикор» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ Антикор» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352300 від 27.04.2011 року, суд -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ Антикор» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000352300 про нарахування податкового зобов'язання та фінансових санкцій на суму 104.451,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення не відповідає податковому законодавству, висновки Акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, містять невірне тлумачення діючого законодавства, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. На момент перевірки товариством були надані усі необхідні податкові накладні, підтверджуючи придбання, а тому висновок податкового органу щодо непідтвердження необхідними документами сум податку сплачених в рахунок оплати є неправомірним.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму податкового кредиту, оскільки надані позивачем податкові накладні не мають доказової сили. Документи від імені ТОВ ПТК «Матіас» складені на підтвердження неіснуючих операцій на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт. Вказані обставини встановлені під час розслідування кримінальної справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЮГ Антикор» відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «ЮГ Антикор» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а також тим, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги надані відповідачем копії постанов про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 205, 212 КК України відносно ТОВ ПТК «Матіас».

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не прибули до судового засідання, тому апеляційний суд вважає за можливе в порядку п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі на основі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 12 квітня 2011 року по 14 квітня 2011 року, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва було проведено перевірку ТОВ «ЮГ Антикор» щодо правових відносин з платником податків - постачальником ПП «Макма-Плюс» та ТОВ ПТК «Матіас» за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 299/23-00/32997610 від 20 квітня 2011 року, яким встановлено наступні порушення ТОВ «ЮГ Антикор»:

- п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від «Про податок на додану вартість», та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83.561, 00 грн.

- ТОВ «ЮГ Антикор» здійснювало операції відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України.

На підставі висновків перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352300 від 27.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 104.451,00 грн., з яких 83.561,00 грн. за основним платежем, 20.890,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В силу пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зробивши аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

Право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зазначається, що в результаті проведеної перевірки встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ ПТК "Матіас": неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, здійснення операцій з товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім того, позивачем не надано ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції акти приймання-передачі продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, у відповідності до вимог діючого законодавства. Також, не надані документи, що підтверджують рух товару від продавця до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування товару, з'ясовано, що операції з ТОВ ПТК "Матіас" не мали реальний товарний характер.

Таким чином, апеляційний вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо безтоварності господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ ПТК «Матіас» та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить жодних доказів щодо здійснення спірних господарський операцій, апелянтом не надано суду ні товарно-транспортні накладні, ні довіреності на отримання товару.

Суд не може прийняти доводи апеляційної скарги щодо відсутності обвинувачувального вироку суду відносно громадянина ОСОБА_2 директора ТОВ ПТК «Матіас», оскільки відсутність реальності виконання господарських операцій підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи та досліджених судом.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що угода укладена між позивачем та ТОВ ПТК "Матіас" була нереальна та безтоварна, укладена виключно для досягнення певної податкової вигоди і не мала на меті досягнення певного реального господарського ( виробничого) результату.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ Антикор» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ Антикор» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352300 від 27.04.2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Федусик А.Г.