Постанова № 3710469, 04.08.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2008 р.

15:40

Справа № 1/313/08

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю

“Миколаївський глиноземний завод”.

/54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471/.

До відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими

платниками податків у м. Миколаєві

/54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/

про: визнання противоправним та скасування податкового повідомлення –рішення № 00004036/0 від 07.05.2008р.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Птичкіна В.В., довіреність від 24.06.2008р.

Від відповідача: Мезінов О.Г., довіреність від 09.06.2008р.

Кумашев Ю.А., довіреність від 14.06.2008р.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення № 00004036/0 від 07.05.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1 377 772 грн., посилаючись на порушенням відповідачем вимог підпункту 7.7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо визначення суми бюджетного відшкодування, відсутністю права відповідача здійснювати позапланову перевірку без наявності рішення суду з цього питання.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позапланова виїзна перевірка здійснена з дотриманням вимог статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в порушення вимог пункту 7.7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач завищив бюджетне відшкодування за лютий 2008 року на 1 377 772 грн., шляхом включення вказаної суми до розрахунку бюджетного відшкодування, яка фактично була відшкодована підприємству у повному обсязі.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні, суд

встановив:

відповідач здійснив виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за лютий 2008 року, про що склав акт перевірки від 17.04.08 року № 274/36/33133003 (а.с.10-15).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення № 00004036/0 від 07.05.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1 377 772 грн., яке позивач просить визнати противоправним та скасувати.

Позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного:

у відповідності зі статтею 19 Конституції України державні органи зобов’язані діяти в межах їх повноважень та у спосіб, передбачений законом. Повноваження податкового органу щодо здійснення позапланової виїзної документальної перевірки передбачені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно якої податковий орган має право здійснити позапланову документальну перевірку на підставі наказу керівника податкового органу при наявності таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня

отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень

Позивач надав декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року , де сума бюджетного відшкодування перевищує 100 000 грн. і складає 35 665 487 грн. (а.с.17-22).

Таким чином, здійснюючі позапланову виїзну документальну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по податковій декларації за лютий 2008 року, відповідач діяв у межах своїх повноважень, та у спосіб, визначений законом і дозвіл суду для проведення цих перевірок не потрібен.

Отже, в цій частині доводи позивача судом відхиляються.

У висновку акту перевірки від 17.04.2008 року (а.с.14) відповідач зазначив про завищення позивачем суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на 1 377 772 грн. Підстави для зменшення цієї суми вказані на сторінці 35 акту (а.с.14), а саме про порушення позивачем пункту 7.7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”: ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)) віднесло суму ПДВ у розмірі 1 377 772 грн. фактично сплачену постачальникам товарів за попередні податкові періоди, від’ємне значення по яких підприємству відшкодовано у повному обсязі.

Даний висновок акту перевірки суперечить фактичним обставинам справи та чинному податковому законодавству:

Підпункти 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлюють, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В рядку 25 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року та рядку 3 Розрахунку бюджетного відшкодування позивач визначив суму до відшкодування 35 665 457 грн., яка визначена у повній відповідності з вищевказаною нормою Закону України “Про податок на додану вартість”: не перевищує залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду – 35 665 457 грн., та дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Підпункт “а” пункту 7.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, як зазначено вище, встановлює, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналіз цієї правової норми свідчить, що законодавець однозначно визначив, що відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), будь яких обмежень відносно того, яка частина сплаченого у попередніх податкових періодах податку може враховуватися під час визначення суми бюджетного відшкодування Законом України “Про податок на додану вартість” не встановлено.

Судом встановлено і підтверджено актом перевірки від 17.04.2008р. (т.1 а.с.10-15), розрахунком позивача, складеним на підставі актів перевірки відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за попередні податкові періоди з червня 2005 року по січень 2008 року (т.2 а.с.1-116), що сума 1 377 772 грн. податку на додану вартість фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) в попередніх періодах та не відшкодована позивачу. Отже, позивач правомірно включив вказану суму 1 377 772 грн. до загальної суми 35 665 487 грн. розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2008 року.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 00004036/0 від 07.05.2008р.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” 54051, м. Миколаїв, вул. Артема, 62 А, код 33133003/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва