Рішення № 37103693, 10.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р.Справа № 916/3417/13Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача Будіянський О.С.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АД ШИНА" до Приватного підприємства „САМСАР" про стягнення 28300,43 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „АД ШИНА", порушено провадження у справі № 916/3417/13, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 20.01.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 20.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.02.2014 р.

Позивач повідомлений про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Копія ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі, направлена на адресу Приватного підприємства „САМСАР", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Копії ухвали господарського суду Одеської області про відкладення розгляду справи, направлені на вказану вище адресу та на адресу відповідача, зазначену в наявних у матеріалах справи накладних, на момент прийняття судового рішення до суду не повернулись, як і докази їх вручення. При цьому згідно реєстру поштових відправлень копії ухвал від 23.01.2014 р. направлені відповідачу своєчасно.

В абз.3 п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами) вказано, що „за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду".

З урахуванням викладеного, Приватне підприємство „САМСАР" вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судових засідань.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „АД ШИНА" (далі - ТОВ „АД ШИНА") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „САМСАР" (далі - ПП „САМСАР") про стягнення 28592,75 грн. заборгованості, вказуючи на неоплату відповідачем вартості товару, поставленого йому за усним договором, доказом чого є накладні від 17.05.2013 р. № ABSI010929 на суму 17300,27 грн., від 18.05.2013 р. № ABSI010959 на суму 292,32 грн., від 22.05.2013 р. № ABSI011074 на суму 11000,16 грн.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „АД ШИНА" посилається на положення ст.ст.526,610,611,625 ЦК України, названі накладні, рахунки на оплату, лист-вимогу, докази його надсилання тощо.

В судовому засіданні 10.02.2014 р. від позивача надійшла заява, в якій він зменшує вимоги та просить суд стягнути з відповідача 28300,43 грн. основного боргу, наявність якого підтверджується накладними від 17.05.2013 р. № ABSI010929 на суму 17300,27 грн. та від 22.05.2013 р. № ABSI011074 на суму 11000,16 грн.

ПП „САМСАР" відзив на позовну заяву не подало, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив таке.

Без укладання письмового договору ТОВ „АД ШИНА" поставлено, а ПП „САМСАР" отримано товар (автомобільні шини та автозапчастин) на суму 28300,43 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками накладними від 17.05.2013 р. № ABSI010929 на суму 17300,27 грн. та від 22.05.2013 р. № ABSI011074 на суму 11000,16 грн. При цьому в матеріалах справи також наявна накладна від 18.05.2013 р. № ABSI010959 на суму 292,32 грн., яка не підписана зі сторони ПП „САМСАР", проте факт передачі товару за нею судом не вивчається, оскільки ТОВ „АД ШИНА", як зазначено вище, виключило вартість товару по цій накладній зі складу позовних вимог.

27.11.2013 р. постачальник оформив та направив покупцю лист-вимогу № 27/13, в якій вимагав негайно оплати заборгованість за придбаний товар.

Залишення вказаної вимоги без відповіді та без задоволення спричинило звернення до господарського суду з уточненим позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суд України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. № 14 передбачено, що „якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу...".

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є усний договір поставки товару.

При цьому ТОВ „АД ШИНА" виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено товар на загальну суму 28300,43 грн. у належній кількості та якості, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення накладними від 17.05.2013 р. № ABSI010929 на суму 17300,27 грн. та від 22.05.2013 р. № ABSI011074 на суму 11000,16 грн.

В свою чергу ПП „САМСАР" в порушення приписів ст.ст.525,526, 610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не виконано взяті на себе зобов'язання та не сплачено 28300,43 грн. вартості поставленої продукції, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.2 ст.530 та ст.692 ЦК України перерахування заявленої до стягнення суми слід було здійснити відразу після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє уточнений позов у повному обсязі.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „САМСАР" (65069, м. Одеса, пр. Добровольського,92, кв.4, код 30391071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АД ШИНА" (02660, м. Київ, вул. Закревського,16, код 35974863) 28300/двадцять вісім тисяч триста/ грн. 43 коп. основного боргу та 1720/одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 12.02.2014 р.

Суддя Лічман Л.В.