Ухвала суду № 37100857, 11.02.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/176/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В.Номер провадження 11-кп/788/83/14 Суддя-доповідач - Пархоменко О. М. Категорія - Умисне знищення або пошкодження майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Макаровець А. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сокол О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 12012200260000053 від 25 листопада 2012 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 6 грудня 2013 року яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Моспине, Пролетарського району, Донецької області, житель АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 14 червня 1994 року Ленінським районним судом м. Донецька за ст.ст. 141 ч. 2, 142 ч. 2, 42 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 6 березня 2001 року Торезським міським судом Донецької області за ст.ст. 222 ч. 3, 206 ч. 3, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 10 лютого 2006 року Пролетарським районним судом м. Донецьк за ст.ст. 129 ч. 1, 185 ч. 3, 194 ч. 2, 70 КК України до 6 років позбавлення волі та звільнений 23 листопада 2010 року умовно - достроково на строк 10 місяців 25 днів, -

обвинувачений у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 122 ч. 1, 194 ч. 2 КК України з призначенням покарання:

- за ст. 129 ч. 1 КК України у виді 6 місяців арешту;

- за ст. 122 ч. 1 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ст. 194 ч. 2 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1441 грн. 92 коп. в рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров'я за лікування потерпілої ОСОБА_4.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 176566 грн. 98 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 588 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення пожежно - технічної експертизи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 441 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення судово - криміналістичної експертизи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 588 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи нафтопродуктів та паливо - мастильних матеріалів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 441 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи нафтопродуктів та паливо - мастильних матеріалів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 147 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення судово - товарознавчої експертизи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 147 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення судово - товарознавчої експертизи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 306 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення судово - товарознавчої експертизи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 490 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судово - криміналістичної експертизи.

З участю прокурора Кравцової Л.М.

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 порушується питання про безпідставне його засудження.

В апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_4 порушується питання про часткове скасування вироку суду та перекваліфікацію дій ОСОБА_3 відносно неї зі ст. 129 ч. 1 КК України на ст.ст. 15, 115 КК України.

Відповідно до обвинувального вироку обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень при наступних обставинах.

11 вересня 2012 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в одній із кімнат будинку АДРЕСА_2, діючи на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, умисно спричинив потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При цьому обвинувачений, під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, тримав у правій руці ніж, який був направлений у бік потерпілої та постійно висловлював погрози позбавити ОСОБА_5 життя.

Зупиняючись в нанесенні ударів на деякий час, обвинувачений приставляв ніж гострою частиною леза до горла та живота ОСОБА_5 та говорив, що позбавить її життя, і потім знову продовжував наносити удари.

Погрозу вбивством ОСОБА_5 сприймала як реальну, оскільки у потерпілої в даній ситуації були всі підстави побоюватися здійснення погроз ОСОБА_3 щодо позбавлення її життя.

Крім того, ОСОБА_3 28 жовтня 2012 року прибувши до будинку АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав шукати свою колишню дружину ОСОБА_5.

У цей час до домоволодіння зайшла мати дружини, ОСОБА_4, з якою у ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої обвинувачений, висловлював погрози її вбити. Щоб у ОСОБА_4 склалося враження, що він дійсно хоче здійснити свої погрози, ОСОБА_3 витягнув з пакету, який мав при собі, ніж довжиною близько 25-30 см та схопив ОСОБА_4 за праву руку.

Утримуючи в правій руці ніж, з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, наніс їй удар в область лівої щоки та один удар ножем в область голови з лівого боку. Після цього, ОСОБА_3, замахнувшись правою рукою, в якій продовжував утримувати ніж в положенні знизу вверх, наніс удар по куртці, в яку потерпіла на той час була вдягнена.

ОСОБА_4, боячись за своє життя, відштовхнула обвинуваченого від себе, і виставила ліву руку, на черговий замах ножем, і удар ножем прийшовся їй в ліву руку в області від ліктя до кисті.

Потерпіла, з метою упередження подальших ударів, схопила лезо ножа лівою рукою та почала кричати, щоб ОСОБА_3 припинив свої дії. ОСОБА_3 намагаючись висмикнути ніж з руки потерпілої, потягнув його до себе, порізавши таким чином руку ОСОБА_4, яка ніж не відпустила.

Після цього, ОСОБА_3 наніс потерпілій два удари кулаком лівої руки в область носа та лівого ока. Потім ОСОБА_3 знову схопив ОСОБА_4 за праву руку та почав відступати до виходу з подвір'я; потерпіла йшла за ним, продовжуючи тримати ніж, боячись, що він може її вбити. Погрози потерпіла, зважаючи на обстановку, сприймала як реальні. Потім остання відпустила ніж, ОСОБА_3 кинув його на землю, а ОСОБА_4 відштовхнула обвинуваченого та втекла з подвір'я. Внаслідок злочинних дій обвинуваченого потерпілій умисно були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_3 зайшовши до будинку, діючи з прямим умислом направленим на знищення майна шляхом підпалу, використовуючи запальничку, підпалив покривало у кімнаті та переконавшись, в реалізації задуманого покинув будинок, в результаті вказаних дій потерпілій ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 176288 грн. 02 коп.

У поданих апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що кримінальне провадження мало явно обвинувальний ухил, оскільки ОСОБА_4 є колишнім працівником виконавчої служби та має впливових родичів.

У доповнені до апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що судом було порушено вимоги ст. 75 КПК України, оскільки ОСОБА_4 працює юристом на підприємстві «Укрросметал», який очолюється ОСОБА_1, а головуючий у справі Дашутін І.В. є родичем керівника підприємства де працює потерпіла, тому вони, не виключено, зацікавлені в результатах розгляду справи.

Крім того зазначає, що обвинувачення відносно ОСОБА_5 ґрунтується лише на її показаннях, вину у вчиненому він не визнає, стверджує, що судом було проігноровано його клопотання про допит свідків. Стосовно сварки його з ОСОБА_4, зазначає, що ініціатором цього була саме теща, після сварки з нею він зайшов до будинку та побачив дим, тобто підпал будинку він не скоював. Його було затримано працівниками міліції біля ставка та доставлено до райвідділу. У райвідділі відносно нього застосовували фізичний і психічний тиск в результаті, якого він підписав усі документи і потім помістили до туберкульозного диспансеру

На думку обвинуваченого потерпіла ОСОБА_4, маючи юридичну освіту, вводила слідство в оману і давала суперечливі покази та наводить ряд інших обставин, які, на його думку, є підставою для скасування вироку.

- Потерпіла ОСОБА_4 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неповним дотриманням вимог кримінального закону, оскільки дії обвинуваченого стосовно подій 28 жовтня 2012 року потрібно кваліфікувати за ст.ст. 15, 115 КК України, бо удари ножем ОСОБА_3 наносив їй у життєво важливі органи: голову та тулуб, і тільки її активний захист не дав змоги обвинуваченому довести свій злочинний намір, направленний на позбавлення її життя, до кінця.

Від потерпілої ОСОБА_4 надійшло заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого в якому вона зазначає, що апеляційна скарга обвинуваченого є необґрунтована і безпідставна, а сам ОСОБА_3 всіляко намагається уникнути відповідальності.

Від інших учасників судового провадження апеляційних скарг на вирок суду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та адвоката, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_4, яка підтримала подану нею апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурора, який вважав, що апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілої задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого, потерпілої задоволенню не підлягають.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 122 ч. 1, 194 ч. 2 КК України повністю підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінального провадження та які дослідженні судом.

Так суд у вироку послався на покази потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що обвинувачений колишній чоловік її доньки. На протязі сумісного проживання та після розірвання шлюбу він влаштовував у сім'ї доньки сварки, застосував фізичне насильство. На початку травня 2012 року обвинувачений приїхав до доньки ОСОБА_5 у АДРЕСА_2, де вчинив сварку та побив останню, а також її малолітнього сина. Вона написала заяву до міліції, але потім не побажала подальшої перевірки з цього приводу.

11 вересня 2012 року їй зателефонувала донька та повідомила, що її сильно побив ОСОБА_3 і погрожував вбити ножем. 12 вересня 2012 року вона побачила ОСОБА_5, яка була вся побита. Після цього випадку донька 3 тижні лікувалася у лікарні.

28 жовтня 2012 року вона приїхала на автобусі до АДРЕСА_2 і на подвір'ї будинку ОСОБА_5 побачила обвинуваченого, який біг в її напрямку з ножем в руках, погрожуючи її вбити.

Підбігши до неї ОСОБА_3 наніс удари в область щоки, голови. При цьому лезом пошкодив ліву щоку, вона намагалася вирватися, однак обвинувачений вдарив її ножем в ділянку живота, пошкодивши куртку, при цьому також намагався нанести удар в ділянку тулуба, однак вона захищалася і удар прийшовся в руку. Потім вона схопила лезо ножа руками, обвинувачений намагався вирвати ніж, та порізав їй руку. Після цього ОСОБА_3 наніс їй декілька ударів руками і в решті решт вона відпустила руку і обвинувачений кинув ножик на землю, скориставшись моментом вона відштовхнула останнього та побігла до магазину, щоб викликати міліцію та швидку допомогу, потім вона побачила, що з будинку йде дим і зрозуміла, що ОСОБА_3 підпалив будинок.

Із показань потерпілої ОСОБА_5 наданих суду вбачається, що в січні 2012 року вони з ОСОБА_3 розлучилися. Причиною розлучення стало те, що ОСОБА_3 її бив.

11 вересня 2012 року близько 10 год. 30 хв., зайшовши в будинок після роботи, несподівано відчула сильний поштовх у правий бік і впала на підлогу, потім побачила ОСОБА_3, який почав на неї кричати та погрожувати, що вб'є, потім почав наносити удари в різні частини тіла, приставляти ніж до горла та погрожувати, що вб'є прямо зараз. Вона кричала, тоді ОСОБА_3 наніс їй удари по обличчю і сказав, щоб вона одягалася та підуть до лісу, поговорити.

Обвинувачений приставив до її тулуба ніж і повів її до лісу, де вона розуміючи, що ОСОБА_3 її може вбити, почала погоджуватися з усіма його твердженнями, пізніше на її телефон телефонувала мати, але вона слухавку взяти не могла, оскільки телефон був у обвинуваченого. Вона почала говорити ОСОБА_3, що потрібно повертатися до дому. Прибувши до дому, ОСОБА_3 зібрав речі, взяв кошти та поїхав у невідомому напрямку.

28 жовтня 2012 року він порізав її матір і спалив будинок, де проживала вона і двоє неповнолітніх дітей.

Також суд в основу вироку поклав покази свідка ОСОБА_7, який пояснив, що внучка ОСОБА_4, ОСОБА_6, перебувала у його будинку, оскільки боялася ОСОБА_3. А він особисто чув крики з подвір'я ОСОБА_5, а через деякий час помітив пожежу у їх будинку і також побачив ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані і йшов у його бік. Він звернувся до обвинуваченого, але той нецензурно вилаявся, витягнув ніж із-за пазухи і приближаючись почав погрожувати, він перелякавшись утік до себе у двір. Бачив, як обвинувачений біг городами, а в невдовзі був затриманий.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 28 жовтня 2012 року була біля магазину в с. Писарівка, Сумського району і бачила ОСОБА_4, руки якої були в крові і поясняла, що її порізав зять, вона викликала швидку допомогу, яка невдовзі приїхала і тут почула крик: «Дим!» і побачила, що будинок ОСОБА_4 горить.

Також суд послався на покази свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 28 жовтня 2012 року телефонував обвинувачений і сказав, що убив тещу і спалив будинок. Відразу вони поїхали в АДРЕСА_2, де побачили ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями та будинок, який догорав.

Суд першої інстанції поклав в основу вироку і покази свідків ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12., які є детальними, послідовними щодо подій 28 жовтня 2012 року і ніяким чином не суперечать показам потерпілої.

Окрім цих доказів, суд послався на ряд інших доказів, зокрема, протоколи відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілих; висновок пожежно - технічної експертизи від 3 грудня 2012 року № 40, з якого вбачається, що горіння будинку АДРЕСА_2 почалося з середини житлової споруди, в одній з його кімнат; висновок судової будівельно - технічної експертизи від 30 листопада 2012 року щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_4, внаслідок пожежі; висновки судово-медичних експертиз стосовно потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_4 щодо ступеня тяжкості спричинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень; висновок додаткової судово - медичної експертизи, із якої вбачається, що характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 можуть відповідати продемонстрованим потерпілою в ході відтворення обстановки та обставин події, проте виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 за обставин зазначених ОСОБА_3 є малоймовірним.

Призначене покарання обвинуваченому відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При призначенні покарання суд урахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання і призначив покарання в межах санкції статті за тяжкий злочин.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4 про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого за ст.129 ч.1 КК України, яка вбачає в його діях замах на вбивство.

Із матеріалів кримінального провадження, доказів, досліджених і проаналізованих судом, слідує, що ОСОБА_3 під час сварки з ОСОБА_4 мав прямий умисел саме на погрозу вбивством, про що свідчить спосіб, характер, інтенсивність нанесення ударів обвинуваченим, стосунки між ним і потерпілою, а також те, що обвинувачений, коли потерпіла відпустила, утримуваний нею за лезо, ніж, сам його викинув без будь якого зовнішнього втручання, що свідчить про відсутність у нього умислу на вбивство.

Колегія суддів не погоджується з доводами обвинуваченого, стосовно обвинувального ухилу кримінального провадження та порушення судом вимог ст. 75 КПК України.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обставин, які б виключали участь судді в кримінальному провадженні встановлено не було. Докази судом першої інстанції досліджувалися з достатньою повнотою, тому доводи обвинуваченого про явно обвинувальний ухил провадження є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, що працівниками міліції на нього чинився психічний та фізичний тиск з метою отримати від нього зізнавальні показання є безпідставними. Суд в основу обвинувального вироку поклав покази потерпілих, свідків та інші докази, які стверджували вину ОСОБА_3. Даючи пояснення суду, обвинувачений не був в беззаперечній позиції щодо скоєного, його покази не були послідовними. Скарг від обвинуваченого на стадії судового провадження в суді першої інстанції про застосування відносно нього заборонених методів слідства не надходило.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він перебував у тверезому стані під час сварки із ОСОБА_4 28 жовтня 2012 року спростовуються як матеріалами кримінального провадження так і показами самого обвинуваченого, наданими безпосередньо суду. Зокрема, потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_3 під час сварки з нею перебував в стані алкогольного сп'яніння; стан алкогольного сп'яніння обвинуваченого також підтвердив свідок ОСОБА_7. Крім того із показань самого обвинуваченого наданих суду вбачається, що 28 жовтня 2012 року прибувши в АДРЕСА_2, він в магазині «Кордон» вжив близько 600 грам горілки, а вже потім попрямував до будинку АДРЕСА_2 де в послідуючому між ним і потерпілою відбулася сварка.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, що журнал судового засідання вівся секретарем із грубим порушенням.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що секретарем під час судового засідання вівся журнал судового засідання та відбувалося фіксування судового процесу технічними засобами, відповідно до вимог ст. ст. 107,108 КПК України.

Свідок ОСОБА_9 безпосередньо допитувався судом, що вбачається із журналу судового засідання та запису на технічному засобі фіксування кримінального провадження від 4 грудня 2013 року.

Клопотання обвинуваченого про повторний виклик до суду всіх свідків по справі, витребування та дослідження відеозапису з місця події, а також огляд його речей: джемпера, штанів джинсових, футболки, не ґрунтується на законі.

Положенням ч.3 ст.404 КПК України передбачені виключні підстави повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження ,при перегляді кримінального провадження апеляційною інстанцією. Обвинувачений не навів доводів на обґрунтування заявленого клопотання як у письмовому клопотанні так і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази кримінального провадження, дав їм належну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Істотних порушень вимог кримінального та кримінально процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування судових рішень, колегія суддів не встановила.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний вирок Сумського районного суду Сумської області від 6 грудня 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого, потерпілої - без задоволення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Моїсеєнко Т. М. Макаровець А. М.