Рішення № 37100084, 12.02.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/725/14 Справа № 171/2602/13 Головуючий у 1 й інстанції - Чумак Т.А. Доповідач - Варенко О.П.Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс»

на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс», яким просить визнати договір оренди землі недійсним, посилаючись на те, що на підставі державного акту від 28 вересня 2004 року про право власності на земельну ділянку вона є власником земельної ділянки, загальною площею 7,5539га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостольського району. Між нею та приватним сільськогосподарським підприємством «Едельвейс» був укладений договір оренди земельної ділянки, 20 вересня 2010 року зареєстрований у Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Однак, у зазначеному договорі відсутня така істотна умова, як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» про визнання недійсним договору оренди землі - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 15 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ПСП «Едельвейс» та зареєстрований у Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20 вересня 2010 року за № 041011701790. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ПСП «Едельвейс» не містить всіх істотних умов договору, що закріплені ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме: умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Однак, з таким висновком та рішенням суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі, статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11,17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, яка є власником земельної ділянки площею 7,5539 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП №071448 від 28 вересня 2004 року (а.с.16), уклала 15 грудня 2009 року з приватним сільськогосподарським підприємством «Едельвейс» договір оренди землі строком дії на п'ять років (а.с.7-10).

20 вересня 2010 року указаний договір оренди землі зареєстрований в Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру ДЗК» (а.с.10). За актом приймання-передачі земельної ділянки позивачка передала належну їй земельну ділянку загальною площею 7,5539 га у користування приватному сільськогосподарському підприємству «Едельвейс» (а.с.12).

Згідно Додатку до договору оренди землі (а.с.11), ОСОБА_2 належно отримувала орендну плату. Отже умови договору виконувались належним чином.

Оскільки в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі оренди умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Така позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-78 цс 13 від 25 грудня 2013 року.

Позивачкою не надано жодних доказів, які б свідчили про істотне порушення її законних прав у зв'язку з відсутністю у договорі оренди землі такої умови, як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції від 12 листопада 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» - задовольнити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс», про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді