Рішення № 3709997, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/102

23.04.09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 48/102 23.04.2009р.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-охорона»

Про

стягнення 452333,33 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача: ______________

Від відповідача: ___________

У судових засіданнях 12.02.09р. та 02.04.09р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 23.04.09р. за згодою присутніх сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Енерго-Охорона»понесених Позивачем збитків, а саме: вартість викраденого бетононасосу у розмірі 393333,33 грн.; неодержаний прибуток (втрачена вигода) у розмірі 54000,00 грн.; сплачений штраф у розмірі 5000,00 грн., а також Позивач просив покласти на Відповідача судові витрати.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що внаслідок невиконання Відповідачем своїх обов’язків із охорони майна, товарно-матеріальних цінностей Позивача на будівельному майданчику по вул. Освіти, 3-а, у м. Києві невідомими особами було вчинено крадіжку бетононасоса R BSA –1005 D»; зазначений бетононасос був переданий під охорону Відповідачу; внаслідок крадіжки Позивач не зміг виконати умови договору оренди майна, через що був змушений сплати штраф у розмірі 5000,00 грн., а також не отримав прибуток (втратив вигоду) в розмірі 54000,00 грн.

29.03.08р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/102 та призначено її до розгляду.

17.04.08р. Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест»в повному обсязі з тих мотивів, що постанова про порушення кримінальної справи не містить жодних відомостей, які вказували б на спосіб вчинення, крадіжки, та підтверджували факт неналежного виконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань; постанова органу дізнання містить відомості про бензонасос, які не дають можливості стверджувати, що йдеться саме про той бензонасос, якій був викрадений та який мав бути переданий за договором оренди; Позивач довідався про крадіжку 03.01.08р., а повідомив про неї орендаря бентононасосу лише 01.02.08р., тобто Позивач мав можливість вжити заходів для уникнення сплати штрафи шляхом повідомлення орендаря про неможливість виконання договірних зобов’язань.

17.04.08р. сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку розгляду спору на більш тривалий строк відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.08р. продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.08р. зупинено провадження по справі № 48/102 для направлення матеріалів до слідчих органів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.08р. ухвалу господарського суду від 05.06.08р. у справі № 48/102 скасовано.

16.10.08р. справу передано до сектору судді Сулім В.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.08р. призначено розгляд справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.08р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.07.08р. в справі № 48/102 залишена без змін.

12.01.09р. справа № 48/102 передана до сектору судді Сулім В.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва призначено розгляд справи.

12.02.09р. сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку розгляду спору на більш тривалий строк відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.09р. продовжено строк вирішення спору.

02.04.09р. Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що охоронець Бузюн В.В., який здійснював прийом товарно-матеріальних цінностей 29.12.07р., звільнився 13.11.08р., Відповідачу не відомо місцезнаходження Бузюна В.В. в даний час, а тому Відповідач не може отримати від Бузюна В.В. пояснення щодо факту передання спірного бетононасосу.

07.04.09р. Позивач надав суду додаткові пояснення, в якому зазначає, що на Відповідача по справі договором на охорону об’єктів взяв на себе обов’язок організувати та забезпечити охорону майна, товарно-матеріальних цінностей Позивача; проте Відповідач не виконав свого обов’язку чим завдав Позивачу збитки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Охорона»(охоронна фірма) було укладено договір № 10/07 на охорону об’єктів (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручив, а охоронна фірма взяла під охорону об’єкти, перераховані у Додатку № 1, який є невід’ємною частиною Договору.

В силу п. 2.1 Договору охоронна фірма зобов’язалася організувати та забезпечити охорону майна, товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об’єкти, що охороняються (п/п «а»); здійснювати на об’єктах перепустковий режим, контролювати ввіз та вивіз (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію чи з території об’єкта, що охороняється, за матеріальними перепустками встановленої форми. При виявлені недоліків та затриманні порушників при охороні об’єктів доповідати керівництву Замовника для вжиття відповідних заходів (п/п «б»).

Замовник п. 3.1 Договору взяв на себе обов’язки: здійснювати визначені Договором акції з обладнанням об’єктів технічними засобами охорони, створювати належні умови для забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей та сприяти охоронній фірмі при виконанні нею своїх завдань, а також в удосконаленні організації охорони об’єктів і покращені перепусткового та внутрішньооб’єктового режимів (п/п «а»); зачиняти зовні на замки службові та інші виробничі приміщення. Пломбувати (опечатувати) за наявності тамбура внутрішні двері. Зачиняти зовні на замки, окрім внутрішніх замків, двері запасних ходів (п/п «в»).

У Додатку № 1 до Договору міститься перелік об’єктів, які приймаються під охорону, зокрема, будівельний майданчик –м. Київ, вул. Освіти, 3а.

Суду був наданий витяг із Книги передачі під охорону об’єктів та приміщень на посту № 18 по вул. Освіти, 3а, підрозділу № 6, згідно з яким 29.12.07р. о 14-00 були передані під охорону та опломбовані приміщення та обладнання, зокрема, бетононасос «Пуцмайстер»- 1 шт. (надалі –«Бетононасос»). Крім того, суду був наданий витяг із журналу прийому-здачі чергувань поста № 18 підрозділу № 6 по вул. Освіти, 3а, відповідно до записів в якому за період з 29.12.07р. по 03.01.08р. подій під час чергування не сталося, майно та документи передавалися згідно опису.

03.01.08р. Позивач довідався про зникнення Бетононасосу, того ж дня про цей факт було повідомлено Солом’янським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

09.01.08р. Солом’янським РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, в якій встановлено, що 29.12.07р. в період часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. невстановлена особа з охоронюваної території будівництва по вул. Освіти, 3-А в м. Києві таємно викрала майно, що належить ТОВ «Міськбудінвест», а саме: бетононасос STER», вартістю 393333,33 грн. Приймаючи до уваги те, що у вказаному факті вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, порушено кримінальну справу про крадіжку за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України.

25.12.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест»(орендодавець) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергобудлізинг»(орендар) уклали договір оренди № 80/12-1 оренди майна (надалі –«Договір оренди»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування бетононасос EISTER BSA –1005 D», 2003 року випуску, серійний номер 101263.005, балансовою вартістю –393333,33 грн. Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що передача майна, що орендується, здійснюється з 01 лютого 2008 року за актом прийому-передачі. Термін оренди складає 3 (три) місяці з моменту приймання майна, що орендується, за актом прийому-передачі (п. 3.1 Договору оренди). Кожна з сторін має право відмовитись від даного Договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць (п. 3.3 Договору оренди). Розмір орендної плати за добу використання майна, що орендується складає: 600,00 грн. Орендна плата за один календарний місяць складає –18000,00 грн. (п. 4.1 Договору оренди). Згідно із ст. 8.2 Договору встановлено, що за порушення орендодавцем строку передачі майна орендарю, орендодавець зобов’язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 5000,00 грн.

Орендар 25.01.08р. звернувся до Позивача з листом № 29/1, в якому просив прискорити передачу бетононасосу на виконання умов Договору оренди. У відповідь на зазначений лист Позивач повідомив орендаря листом від 01.02.08р. № 82/1 про неможливість передати бетононасос у тимчасове володіння та користування за Договором оренди у зв’язку із вчиненням злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

31.01.08р. Позивач звернуся до Відповідача із листом, в якому вимагав відшкодувати завдані збитки у загальному розмірі 452333,33 грн., які були йому завдані внаслідок крадіжки Бетононасосу. Позивач додав до листа копію бухгалтерської довідки № 1 від 05.01.08р., в якій зазначено, що бетононасос BSA –1005 D», 2003 року випуску, знаходиться на балансі підприємства, а його балансова вартість становить 393333,33 грн.

Листом від 07.02.08р. № 51/1 орендар звернувся до Позивача із вимогою штрафу в розмірі 5000,00 грн. у відповідності із п. 8.2 Договору оренди.

Позивач 11.02.08р. сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергобудлізинг»штраф у сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3024 від 11.02.08р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Сторони у ст. 4 Договору погодили умови відповідальності охоронної фірми, а саме:

4.1. Охоронна фірма несе матеріальну відповідальність за збиток: а) спричинений крадіжками майна та товарно-матеріальних цінностей Замовника, здійсненими шляхом злому на об'єктах приміщень, що охороняються, замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Охоронною фірмою встановленого на об'єкті, що охороняється, порядку вивозу (винесення) товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабежу або при розбійницькому нападі; б) завданий знищенням або пошкодженням майна (в тому числі шляхом підпалювання) сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, в результаті неналежного виконання Охоронною фірмою прийнятих за Договором зобов'язань; в) спричинений пожежами або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Факти крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факти знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або через пожежу або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються Сторонами у відповідному двосторонньому акті або органами дізнання, слідства або судом.

4.2. Про факт порушення цілісності приміщень, що охороняються, або завдання збитку пошкодженням майна Охоронна фірма повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справ та Замовнику. До прибуття представників органу внутрішніх справ або слідства Охоронна фірма забезпечує недоторканість місця події. Інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей повинна бути здійснена негайно після прибуття представників сторін на місце події.

4.3. Відшкодування Замовнику завданого з вини Охоронної фірми збитку здійснюється після складання Сторонами відповідного акту (п. 4.1 Договору) або надання Замовником постанови органів дізнання, слідства, або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складеним за участі Охоронної фірми та звіреним з бухгалтерськими даними. До збитку, що відшкодовується, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійснені на відновлення пошкодженого майна.

Частиною 4 ст. 185 Кримінального кодексу України визначено ознаки злочину - крадіжка, вчинена у великих розмірах. Суд враховує, що крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачена частиною 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування своїх вимог та факту вчинення крадіжки Позивач посилається на постанову про порушення кримінальної справи від 09.01.08р. Відповідач в обґрунтування своїх заперечень позовних вимог зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом вини Відповідача. Суд вважає, що постанова про порушення кримінальної справи не може бути беззаперечним доказом вини Відповідача або його працівників у вчиненні крадіжки бетононасосу. Проте зазначеною постановою встановлено факт нестачі бетононасосу з будівельного майданчику, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 3а, на якій Відповідач зобов’язався організувати та забезпечити охорону майна, товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об’єкти, що охороняються.

Крім того Сторони, укладаючи Договір, досягли згоди, що однією з підстав настання відповідальності за збитки може бути постанова про порушення кримінальної справи органу дізнання (п. 4.3 Договору).

Підставою господарської та цивільної відповідальності є, зокрема, порушення договірних зобов’язань. Постанова про порушення кримінальної справи від 09.01.08р. встановлює обставини, що свідчать про допущення порушення Відповідачем Договору, а саме –втрата переданого під охорону бетононасосу.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Відповідач допустив порушення Договору, внаслідок чого бетононасос вибув із володіння Позивача.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, саме на Відповідача Закон покладає обов’язок довести відсутність його вини у вчиненні договірного порушення. Разом з тим, Відповідач на порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів відсутності його вини у вибутті із володіння Позивача бетононасосу, який був переданий під охорону Відповідача, як і не було надано доказів того, що зазначений бетононасос фактично не був переданий йому під охорону.

Водночас ст. 4 Договору покладає на сторони певні обов’язки, за виконання яких у нього виникає право на відшкодування збитків, в тому числі проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей за участі представників всіх сторін Договору, а також підтвердження документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складеним за участі охоронної фірми.

В обґрунтування вартості бензонасосу Позивач надав бухгалтерську довідку, а також довідку СВ Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, відповідно до яких вартість втраченого бетононасосу становить 393333,33 грн.

Відповідач заперечує розрахунок Позивача, посилаючись на положення п. 4.3 Договору та на той факт, що Позивач не залучив його до процедури визначення вартості бетононасосу. Суд відхиляє зазначене посилання з огляду на наступне. Позивач 31.01.08р. направив Відповідачу вимогу, в якій зазначив балансову вартість бетононасосу. Потягом строку розгляду вимоги Відповідач мав можливість заперечити розрахунок вартості та вимагати повторного визначення вартості бетононасосу. Проте Відповідач не скористався цим правом до моменту подання позову та не надав суду доказів звернення до Позивача із відповідною вимогою, тобто погоджувався з розміром вартості бетононасосу.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості викраденого бетононасосу у розмірі 393333,33 грн.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Судом встановлено, що Позивачу стало відомо про зникнення Бетононасосу 03.01.08р., тобто цієї дати йому стало відомо, що він не може виконати свої зобов’язання за Договором оренди, а отже він мав можливість скористатися правом односторонньої відмови, встановленим п. 3.3 Договору оренди , що виключило б сплату штрафу в розмірі 5000,00 грн. за невиконання цього договору. Разом з тим Позивач не надав суду доказів того, що він вжив всі необхідні заходи для уникнення збитків. Крім того, Позивачем не було надано доказів, що ним були вжиті заходи для отримання прибутку за Договором оренди. З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволені вимог в частині стягнення неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 54000,00 грн. та сплаченого штрафу в розмірі 5000,00 грн.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Охорона»підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Охорона»(03038, м. Київ, вул. Нововокзальна, 5,код ЄДРПОУ 32657483, п/р 26002315601 в АБ «Енергобанк»м. Києва, МФО 300272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 31175387, п/р 26008000325501 в ВАТ «Аграрний комерційний банк»м. Києва, МФО 322302) вартість викраденого бетононасосу в розмірі 393333,33 грн. (триста дев’яносто три тисячі триста тридцять три гривні 33 копійки), державне мито в розмірі 3933,33 грн. (три тисячі дев’ятсот тридцять три гривні 33 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 101,48 грн. (сто одна гривня 48 копійок).

3. У задоволені позовних вимог в частині стягнення неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 54000,00 грн. та сплаченого штрафу в розмірі 5000,00 грн. відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В.Сулім