Рішення № 3709950, 23.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2009

Справа №2-15/3172-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційного товариства «Арго» (60022, Чернівецька область, Хотинський район, с. Шалівці, ідентифікаційний код 22836526)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 27, кв. 67, ідентифікаційний код 31859504)

Про стягнення 99499,40 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Комарова Н.О., довіреність б/н від 03.12.2007 р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційне товариство «Арго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» про стягнення 99499,40 грн. заборгованості за отриманий товар відповідно до договору поставки № 2704/07-н від 27.04.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по своєчасній та в повному обсязі оплаті отриманого товару за договором поставки № 2704/07-н від 27.04.2007 р., через що заборгованість ТОВ «Торговий дом «Фаворит» перед ТОВ виробничо – комерційного товариства «Арго» складає 99499,40 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

06.05.2008 р. до господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 180904,61 грн. заборгованості за отриманий товар відповідно до договору поставки № 2704/07-н від 27.04.2007 р.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

10.06.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли письмові пояснення позивача на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.06.2008 р. представником відповідача наданий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що товар, поставлений позивачем не відповідав умовам договору, був неналежної якості, отже у позові слід відмовити.

17.07.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли заперечення позивача на відзив відповідача, в яких ТОВ виробничо – комерційне товариство «Арго» зазначає, що представлені відповідачем акти не відповідають встановленій законом формі, крім того відсутній висновок представників Торгово-промислової палати.

08.09.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли додаткові заперечення позивача на відзив.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.09.2008 р. було витребувано від Державної податкової інспекції м. Сімферополя в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України належним чином засвідчену копію акту планової (або позапланової) перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (95033, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 27, к. 67, ідентифікаційний код 31859504) за 2007 рік.

Проте, вказана ухвала господарського суду Державною податковою інспекцією м. Сімферополя виконана не була.

19.09.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли заперечення відповідача на пояснення позивача.

До початку судового засідання 13.10.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про призначення у справі судової товарознавчої експертизи. Судом вказане клопотання було прийнято до розгляду.

12.11.2008 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки проведення вказаної експертизи не є необхідним, і навіть є неможливим, оскільки у відповідача відсутні матеріальні об’єкти, які ним були отримані від позивача саме по видатковим накладним № СА-0001386 від 30.04.2007 р., № АА-0001537 від 11.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.11.2008 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням у справі судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи відповідає жерстяна банка, поставлена ТОВ виробничо – комерційним товариством «Арго» за видатковими накладними № СА-0001386 від 30.04.2007 р., № АА-0001537 від 11.05.2007 р., вимогам ДГСТ 5881-88 та ТУ У 28.7-22836526.003-2003; чи є виявлені ТОВ «Торговий дом «Фаворит» недоліки скритими (у разі їх наявності), тобто які не могли бути виявлені при звичайній візуальній перевірці; чи є виявлені недоліки такими, що можливо усунути, чи ні.

26.01.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшов висновок судового експерта № 3337 від 19.01.2009 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.01.2009 р. провадження у справі було поновлено, призначене судове засідання.

23.02.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання позивача про надіслання на адресу позивача засобами поштового зв’язку (рекомендованою кореспонденцією) копію висновку експертів № 3337 від 19.01.2009 р., що одержана господарським судом АР Крим по справі № 2-15/3172-2008.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.03.2009 р. вказане клопотання позивача було задоволене.

23.03.2009 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про призначення повторної товарознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання : чи відповідає жерстяна банка, поставлена ТОВ виробничо – комерційним товариством «Арго» вимогам ДГСТ 5881-88 та ТУ У 28.7-22836526.003-2003; чи є виявлені ТОВ «Торговий дом «Фаворит» недоліки скритими, тобто такими, які не могли бути виявлені при звичайній перевірці; чи є виявлені недоліки такими, що можливо усунути, чи ні.

Проте, судом розглянувши вказане клопотання, не вбачається обґрунтованих підстав для його задоволення у зв’язку з наступним.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Згідно пункту 9.2 Розяснень Вищого арбітражного суду N 02-5/424 від 11.11.98 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Проте, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта. Крім того, суд враховує те, що вказана товарознавча експертиза була призначена саме на клопотання відповідача, зразки для експертного дослідження були представлені відповідачем, у зв’язку з чим немає підстав, що викликають сумнів у правильності експертного висновку.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

27.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційним товариством «Арго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (Покупець) був укладений Договір поставки № 2704/07-н. (а.с. 14-15 Т.1)

Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити та поставити трьохскладову зварну жерстяну банку розміром 83,3/80,3*52 мм (№5) із зовнішнім лакуванням, товщиною жерсті: корпус – 0,18 мм, денця – 0,19-0,20 мм, із внутрішнім лакуванням для рибної консервації (товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вказана норма застосовується по аналогії і до договору поставки.

Якість товару повинна відповідати стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатом якості. (пункт 3.2 Договору)

Відповідно до пункту 4.5 Договору Покупець зобов’язується здійснювати оплату за товар по кожній партії шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах: оплата по факту поставки в строк не пізніше двадцяти календарних днів від дати поставки товару по кожній партії.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару на складі Покупця. (пункт 4.6 Договору)

Виконуючи свої зобов'язання по Договору поставки позивач на протязі квітня-травня 2007 р. виготовив та поставив відповідачу :

30.04.2007 р. 200200 шт. товару по ціні 0,4970 грн. за 1 шт. на загальну суму 99499,40 грн.

11.05.2007 р. 200200 шт. товару по ціні 0,4970 грн. за 1 шт. на загальну суму 99499.40 грн.

27.09.2007 р. Постачальник прийняв від Покупця частину поставленого Товару у кількості 50684 шт. загальною вартістю 18 094.19 грн.

Таким чином, відповідачем був одержаний товар у кількості 349716 шт. на загальну суму 180 904.61 грн.

Факт одержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційного товариства «Арго» вищевказаної кількості товару (та прийняття позивачем від відповідача частини поставленого останньому товару (50 684 шт.) на загальну суму 18094,19 грн. 27.09.2007р.) підтверджується наступними документами, наявними в матеріалах справи.

Поставка товару 30.04.2007 р. - видатковою накладною № СА-0001386 від 30.04.2007р. (а.с. 18 Т.1), товарно-транспортною накладною № 000546 від 30.04.3007р. (а.с. 17) довіреністю відповідача серії ЯНЮ № 670059 від 27.04.2007р. (а.с. 20 Т.1), податковою накладною від 30.04.2007р. порядковий номер АА-0001593 (а.с. 19 Т.1)

Поставка Товару 11.05.2007 р. - видатковою накладною № АА -0001537 від 11.05.2007 р. (а.с. 33 Т.1), товарно-транспортною накладною № 000581 від 11.05.2007 р. (а.с. 34 Т.1), податковою накладною від 11.05.2007р. порядковий номер № АА-0001800.

Прийняття позивачем від відповідача 50684 шт. товару на суму 18094,19 грн. 27.09.2007р. підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000115 от 27.09.2007 р. (а.с. 35 Т.1)

Проте відповідачем не була здійснена своєчасна та у повному обсязі оплата за поставлений позивачем товар, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 180904,61 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Матеріалами справи спростовуються посилання відповідача на те, що ним не було одержано товар за видатковою накладною № АА-0001537 від 11.05.2007 р., а саме наступним.

Акт від 16.05.2007 р., місце складання - с.Фонтани, складний та підписаний представниками рибоконсервного заводу ТОВ «ТД «ФАВОРИТ» містить посилання на накладну № АА-0001537 від 11.05.2007 р. (а.с. 109 Т.1), Акт від 23.05.2007 р., складений та підписаний представниками рибоконсервного заводу ТОВ «ТД «ФАВОРИТ», також містить посилання на накладну № АА-0001537 від 11.05.2007 р. (а.с. 108 Т,1), Акт від 17.08.2007 р., складений та підписаний представниками рибоконсервного заводу ТОВ «ТД «ФАВОРИТ», також містить посилання на накладну № АА-0001537 від 11.05.2007 р. (а.с. 107).

Стосовно посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № АА-0001537 від 11.05.2007 р., суд вважає необхідним зазначити наступне.

Наявна в матеріалах справи копія журналу обліку реєстрації довіреностей відповідача містить запис, згідно якого відповідач 11.05.2007 р. виписав довіреність серії ЯНЮ № 670083 саме для отримання цінностей від позивача, а в графі «відмітка про використання» міститься напис «накладна № 1537 від 11.05.2007 р.»

Що стосується викладеного у відзиві на позовну заяву твердження відповідача, що товар, який він одержав від позивача був частково неякісним, то відповідачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не представлено цьому належних та припустимих доказів.

Так, положеннями пунктів 3.5.1, 3.6. Договору поставки № 2704/07-н від 27.04.2007 р. передбачено, що у випадку виявлення Покупцем неякісного товару, прихованого браку, скритих недоліків в ході його виробничого використання, Покупець зобов'язаний скласти комісію яка засвідчить даний факт та письмово повідомити про це Постачальника протягом 48 годин. Постачальник зобов'язаний забезпечити явку свого представника для складання двостороннього Акту. У випадку коли представник Постачальника не прибув на склад Покупця протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, Покупець має право запросити представників місцевої Торгово-промислової палата для проведення інспекції поставки Товару та надання відповідного експертного висновку.

Таким чином, у разі відсутності двостороннього Акту стосовно неякісного товару, єдиним документом який може бути письмовим доказом того факту, що одержаний від позивача товар був частково неякісним, є експертний висновок представника (представників) місцевої Торгово-Промислової палати.

Відсутність у відповідача такого експертного висновку представника (представників) Торгово-Промислової палати позбавляє його можливості стверджувати, що товар, який він одержав від Позивача був частково неякісним.

Крім того, висновком експертів № 3337 від 19.01.2009 р. встановлено той факт, що банки, представлені на дослідження (які представлені відповідачем), відповідають вимогам ДГСТ 5881-88 та ТУ У 28.7-22836526.003-2003 та недоліків, в тому числі скритих, не мають.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням представлених сторонами доказів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційним товариством «Арго» виконано своє зобов’язання за договором, поставлений відповідний товар.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати поставленого позивачем товару в розмірі 180904,61 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків за договором № 2704/07-н від 27.04.2007 р. щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 180904,61 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.04.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 27, кв. 67, ідентифікаційний код 31859504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційного товариства «Арго» (60022, Чернівецька область, Хотинський район, с. Шалівці, ідентифікаційний код 22836526, п/р 260070171571 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці, МФО 356271) 180904,61 грн. заборгованості, 1809,05 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.