Рішення № 37097098, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
03.02.2014
Номер справи
910/23744/13
Номер документу
37097098
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23744/13 03.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультант Мега Сервіс»

про стягнення 9 409,21 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Дьякова Є.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультант Мега Сервіс» про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № 204657025 від 05.04.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23744/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.01.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали Господарського суду міста Києва направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консультант Мега Сервіс» укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 204657025, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги з використанням відповідних стандартів і технологій за наявними ліцензіями у відповідності до обраних відповідачем тарифів та/або тарифних планів із числа установлених позивачем, а відповідач - користуватись і своєчасно оплачувати їх вартість відповідно до договору, тарифів, умов і порядку надання телекомунікаційних послуг позивача,Ю інших умов і правил та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. договору позивач зобов'язаний надавати послуги у відповідності до договору, умов та тарифів, а відповідач - своєчасно оплачувати такі послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору платіж за спожиті послуги здійснюється на підставі щомісячних рахунків позивача, що надаються відповідачу не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Щомісячний рахунок повинен бути сплачений відповідачем не пізніше 25-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Договір, відповідно до п. 5.7., вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, діє протягом 12 місяців з моменту підписання та пролонговується на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про небажання продовжувати відносини за один місяць до закінчення строку дії договору.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору № 204657025 від 05.04.2011 р. в частині оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з серпня 2011 року до липня 2012 року у розмірі 9 409, 21 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", якою передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Cтаттею 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату телекомунікаційних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» направлені на адресу відповідача 13.08.2013 р., що підтверджується календарним штампом поштової установи на реєстрі поштових відправлень та описах вкладення в цінний лист, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався та не надав обґрунтованих заперечень проти заявлених вимог.

Приймаючи до уваги, що умовами договору № 204657025 від 05.04.2011 р. передбачено обов'язок відповідача здійснювати платіж за спожиті послуги на підставі щомісячних рахунків позивача не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань з оплати спожитих послуг є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача щодо надання ним послуг за договором № 204657025 від 05.04.2011 р. та, при цьому, не надано суду доказів належного виконання ним грошових зобов'язань перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» про стягнення заборгованості у розмірі 9 409, 21 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультант Мега Сервіс» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код ЄДРПОУ 35210833), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літ. «А») заборгованість у розмірі 9 409, 21 (дев'ять тисяч чотириста дев'ять грн. 21 коп.) грн. та 1 720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 37097098 ?

Документ № 37097098 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 37097098 ?

Дата ухвалення - 03.02.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 37097098 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 37097098 ?

В Господарський суд м. Києва
Попередній документ : 37097092
Наступний документ : 37097102