Ухвала суду № 37095325, 21.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21.01.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Феєра І.С., Мишинчук Н.С., за участі прокурора Сирохман Л.І., підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляційною скаргою підсудного ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Сочки О.І. на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2013, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого, не судимого визнано винуватим та призначено покарання за ч.1 ст.307 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування ОСОБА_3 покарання постановлено обчислювати з дня його фактичного затримання (з дня приведення вироку до виконання - ст. 338 КПК 1960 р.).

Речові докази: мобільний телефон «Самсунг» з сім-карткою «UMC» НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області повернуто власнику - ОСОБА_3; дві грошові купюри номіналом 50 грн. кожна серії ВШ № 4844819 та ГВ 1666130, що зберігаються у фінвідділі УМВС України в Закарпатській області передано в дохід держави; метамфетамін вагою 0,326 г, пачку сигарет «Бонд», два згортки, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Ужгородського МВ постановлено знищити.

З ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області стягнуто судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи - 707,52 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попереднім - підписку про невиїзд.

Згідно вказаного вироку ОСОБА_3 визнаний винуватим в тому, що він 01.09.2012, біля 12 год., по АДРЕСА_2 придбав (знайшов) психотропну речовину, яка містить метамфетамін, загальною вагою 0,3509 г та зберігав її з метою збуту в кущах при дорозі, навпроти будинку АДРЕСА_3 Після цього, 14.09.2012, біля 14 год., ОСОБА_3, забравши із зазначеної схованки вказану вище психотропну речовину, в салоні автомобіля «Опель», припаркованому напроти АДРЕСА_2, незаконно збув її частину - 0,03260 г ОСОБА_6, отримавши за неї 500 грн.

В апеляційній скарзі підсудний вказує, що призначене йому вироком суду покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Так, судом не враховано, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має позитивну характеристику за місцем свого проживання, після вчинення злочину повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, а також має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4.

З цих підстав підсудний ОСОБА_3 просить змінити вирок Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.2013 та застосувати у відношенні ОСОБА_3 правила ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що вирок є незаконним через істотне порушення вимог КПК (1960 р.) з таких підстав.

Так, відповідно до ст.257 КПК України (1960 р.) суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечили щодо фактичних обставин справи, суд відповідно до ст.299 КПК України (1960 р.) визнав недоцільним дослідження доказів та обмежився допитом підсудного.

Однак, не зважаючи на це, судом, крім показань підсудного, було досліджено висновок спеціаліста від 14.09.2012 № 18/270 та висновок експерта від 25.09.2012 № 18/58.

Крім того, розслідуванням кримінальної справи встановлено, що за збут метамфетаміну засуджений отримав грошові кошти в сумі 500 грн., а в ході проведення огляду у ОСОБА_3 вилучено лише 100 грн. та залишки психотропної речовини. У викладених у вироку показаннях підсудного не міститься даних з приводу долі решти 400 грн., які ОСОБА_3 отримав за збут метамфітаміну.

Отже, судом допущено суперечності та порушено вимоги ст.299 КПК (1960 р.).

Грошові кошти в сумі 500 грн. (з яких 100 грн. вилучено у засудженого) були виділені з фінансово-економічного відділу УМВС України в Заккарпатській області (а.с. 10,128,129 для проведення оперативної закупки, а отже, такі підлягають залишенню в УМВС України в Закарпатській області, а не зверненню в дохід держави.

З цих підстав прокурор Сочка О.І. просить скасувати вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2013 щодо ОСОБА_3,а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, яка частково підтримала апеляцію прокурора - в частині неправильного, на її думку, вирішення вироком суду долі речових доказів, просила вирок суду змінити із зазначенням, що дві грошові купюри номіналом 50 грн. серії ВШ 4844819, ГВ 1666130, які знаходяться на зберіганні у фінансовому відділі УМВС України в Закарпатській області підлягають залишенню у цього законного володільця, проти апеляційної скарги сторони захисту не заперечила та просила залишити без змін призначені ОСОБА_3 вид і міру покарання, однак застосувати у відношенні підсудного правила ст.75 КК України - зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти апеляції прокурора, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримали повністю, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи сторін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово підсудного, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а в апеляційній скарзі підсудного слід відмовити з таких підстав.

Як встановлено по справі, що не заперечувалося сторонами, вищевказаним діянням ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.

При розгляді даної справи судом першої інстанції допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку: обмежившись в порядку ст.299 КПК України (1960 р.) допитом підсудного, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, однак, крім заслуховування показань підсудного та вивчення даних, що характеризують особу останнього, не досліджуючи такі докази, як висновок спеціаліста від 14.09.2012 № 18/270 та висновок експерта від 25.09.2012 № 18/58 (протокол с/з від 17.07, 03 та 04.10.2013 на а.с. 192-194), послався у вироку на них (а.с. 195, 2,3 ряд. знизу).

Крім того, розслідуванням кримінальної справи встановлено, що за збут метамфетаміну засуджений отримав грошові кошти в сумі 500 грн., а в ході проведення огляду у ОСОБА_3 вилучено лише 100 грн. та залишки психотропної речовини. Судом не встановлено долю решти 400 грн., які отримав ОСОБА_3, що має істотне значення для правильного вирішення як обставин справи, так і долі речових доказів. З цих підстав не було допитано свідків, які були присутні під час затримання ОСОБА_3 14.09.2013 у «Спорт-Барі» в м. Ужгороді, по вул. Йокаї,2, зокрема ОСОБА_6, який, передавши підсудному 500 грн. за вказану психотропну речовину, перебував разом з ним до його затримання (протокол і постанова про затримання на а.с. 47,53); не досліджено протокол особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 і огляду речей, які знаходяться при ньому (а.с. 52).

З показань ОСОБА_3, наданих в якості підозрюваного, вбачається, що під час його затримання у «Спорт-Барі» працівники міліції вилучили у нього, крім іншого, грошові кошти, в тому числі й належні йому особисто, частину грошей він міг втратити в автомобілі ОСОБА_6 (ОСОБА_6, а.с. 44-46).

З протоколу судового засідання та з вироку слідує, що судом з цих підстав не допитано підсудного, не вивчено інші докази у справі.

Отже, судом порушено вимоги ст.299 КПК (1960 р.), допущено такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, а тому останній підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі.

При новому розгляді справи слід надати належну оцінку доказам в їх сукупності, з урахуванням викладених в апеляціях прокурора, підсудного доводів та за результатами розгляду справи прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365-367, 370 ч.1, 374 ч.2,5 КПК України (1960 року), апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2013 щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити.

Обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити попереднім.

Судді: