Дата документу 06.02.2014
Справа № 320/470/14-а
2а/320/59/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Ковальової Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна.
В обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що вона проходить військову службу у військовій частині А3840 м. Мелітополя та перебуває на речовому забезпеченні у військовій частині А 3840.
На час подання адміністративного позову,позивачку не забезпечено належним чином речовою службою речовим майном на загальну суму - 6813,26, в тому числі, податок на доходи фізичних осіб - 10393,32 грн.
На день подання позову відповідачем не проведено позивачеві виплати грошової компенсації.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в прядку письмового провадження.
Представник військової частини А-3840 м. Мелітополя у судове засідання не з'явився, але надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, зазначив, що позивач має право на отримання грошової компенсації замість не отриманого речового майна на суму 1039,32 грн. як компенсацію до 11.03.2000 року, з 11.03.2000 року - на суму 5773,94 грн. у речовому еквіваленті, всього на загальну суму - 6813,26 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.1 ст. 41 КАС України, відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (розгляд справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі вищенаведеного, з метою повного, всебічного та своєчасного захисту прав позивача в сфері публічно -правових відносин, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали справи, рахує за необхідне задовольнити вказаний адміністративний позов повністю виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців в правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів (Дію пункту 2 статті 9-1 зупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006, але зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008)
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Дія частини 2 ст. 9 Відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх родин»в зв'язку з економією бюджетних коштів з 11.03.2000 року призупинена Законом України № 1459-III від 17.02.2000 року.
Суд, аналізуючи зміст Закону України № 1459-III від 17.02.2000 року, вважає що призупинення вказаним нормативним актом права військовослужбовців отримувати речове майно, продовольчі пайки чи по їх бажанню грошову компенсацію замість них суперечить положенням Конституції України.
Так, ст.ст.17, 22 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, що знаходяться на службі в Збройних Силах України, конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті повних законів чи внесенні змін у чинне законодавство не допускається звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
В рішенні Конституційного Суду України від 20.03.2002 року вказано, що оскільки для значної кількості громадян пільги, компенсації та гарантії, право на які передбачені діючим законодавством до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України) то звуження змісту об'єму цього права шляхом внесення змін в діюче законодавство у відповідності ст. 22 Конституції України не допускається.
Крім того, статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України»від 05.10.2000 року гарантовано забезпечення державою соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених в запас або відставку, а також членів їх сімей.
Вказаною ж статтею встановлено, що військовослужбовцям гарантується отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Слід відзначити, що дана стаття Закону України «Про Збройні Сили України»вступила в законну силу з січня 2001 року, отже дія стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України»в частині гарантованого отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення не було призупинено чи скасовано.
Крім того, оскільки Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»був введений в дію з 11.03.2000 року, вступивши в законну силу дія ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»від 01.01.2001 року фактично скасовує дію Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Згідно п. 27 Постанови Кабінету міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка проходить військову службу у військовій частині А3840 м. Мелітополя/а.с.6/
Суд визнає вказану обставину загальновідомою, та такою, що не потрібно доказувати.
На час подання адміністративного позову,позивачку не забезпечено належним чином речовою службою речовим майном на загальну суму - 6813,26 грн., в тому числі, податок на доходи фізичних осіб - 10393,32 грн.
На день подання позову відповідачем не проведено позивачеві виплати грошової компенсації.
Відповідно до довідки № 441ж від 02.09.2013 року, виданої в/ч А 3840, загальна сума заборгованості за не отримане позивачем речове майно складає 6813,26 грн./а.с.7/
Доводи представника відповідача суд рахує безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.
Виходячи з аналізу наведених обставин, відповідних їм доказів та керуючись приписами чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачів.
Керуючись ст.ст. 41, 122, 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин», суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна -задовольнити.
Стягнути з Військової частини А 3840 м. Мелітополя Запорізької області, код ЄДРПОУ 22990428, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Гвардійська, п/в 7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 грошову компенсацію замість речового майна в сумі 6813 /шість тисяч вісімсот тринадцять/ гривень 26 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду Ю.В.Ковальова
Судове рішення № 37094139, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 06.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/470/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: