Ухвала суду № 37093114, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2014 р. м. Київ К/800/36184/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової службина постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 рокуу справі№ 2а/0570/13188/2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія»до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі № 2а/0570/13188/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 17.09.2012 року № 0002731501 про збільшення ТОВ «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 512 739,00грн. (за основним платежем - 512 739,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 0,00 грн.) та від 17.09.2012 року № 0002191502 про збільшення ТОВ «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 668 790,00 грн. (за основним платежем - 445 860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 222 930,00 грн.).

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, п. 138.2 ст. 138, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торг-Строй Компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Авалон» складено акт від 04.09.2012 року № 1874/15-1/36512224, яким зафіксовано наступні порушення позивачем:

- п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст.228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що призвело до визнання угод нікчемними між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон»;

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 512 739,00 грн.

- п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 445 860,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 17.09.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002731501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 512 739,00 грн. (за основним платежем - 512 739,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 0,00 грн.) та № 0002191502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 668 790,00 грн. (за основним платежем - 445 860,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 222 930,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акта перевірки про те, що правочин, укладений між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон», не спричинив реального настання юридичних наслідків та є нікчемним, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Згідно із підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору купівлі-продажу (постачання) від 22.03.2011 року № Р-1/12-11, укладеного між позивачем та ТОВ «БК «Авалон», а також зв'язок витрат по придбанню товару за вказаними договором з господарською діяльністю позивача та фактичне використання отриманого товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Доводи податкового органу щодо результатів перевірки контрагентів ТОВ «БК «Авалон» по ланцюгу постачання обґрунтовано відхилені судами першої та апеляційної інстанції, оскільки у разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи наведене та те, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обставини, викладені в акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову у зв'язку з безпідставністю донарахування позивачу податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі № 2а/0570/13188/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак