Ухвала суду № 37092532, 11.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/1298/14 Головуючий 1-ї інстанції - Блага І.С.

Справа № 2-646/10316/13 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : сімейне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В. Кокоші В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

01 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

У січні 2008 року шлюб було розірвано. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина та на її утримання не надає, у зв'язку з чим вона звернулась із зазначеним позовом, просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в сумі 2 500 грн. щомісячно, починаючи з 30 січня 2008 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти надання допомоги на утримання сина, але не погодився з розміром аліментів, визначених позивачкою, оскільки він не працевлаштований і регулярних доходів не має.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 600 грн., починаючи з 01.11.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції, змінивши суму аліментів до 200 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд не врахував ту обставину, що він не має постійного заробітку та за станом здоров'я позбавлений можливості працевлаштуватися.

Неявка ОСОБА_1 у судове засідання, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи являється його волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку ОСОБА_1 в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що вони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Встановлено також, що дитина мешкає з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, регулярного заробітку не має, суд обґрунтовано стягнув з нього аліменти у твердій грошовій сумі 600 грн. щомісячно на утримання дитини.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Визнаючи розмір аліментів, суд підставно виходив із того, що на утриманні відповідача непрацездатних осіб немає, стягнення за виконавчими документами відсутні, на обліку у центрі зайнятості як безробітний не перебуває. Доказів того, що відповідач через проблеми зі здоров'ям не може працевлаштуватися суду не надано. Тому колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач не позбавлений можливості працевлаштування, зобов'язаний та спроможний платити аліменти в зазначеному розмірі.

З огляду на це, посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України безпідставні.

При цьому, суд першої інстанції виходив з принципу рівності прав і обов'язків батьків.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду, щодо визначення розміру аліментів які підлягають стягненню, в твердій грошовій сумі, а не в частці від доходу висновків суду не спростовують та не можуть бути прийняті до уваги.

Із уточненої позовної заяви вбачається, що вимоги стосуються стягнення аліментів саме в твердій грошовій сумі, а не в частці від доходу.

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та не вправі встановлювати інший порядок стягнення аліментів ніж просить позивачка.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно в процесі розгляду справи прийняв уточнюючі вимоги, якими повністю змінився предмет позову, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки предмет позовних вимог є аліменти, а стягнення їх у частці чи у твердій грошовій сумі стосуються виключно їх розміру, що на предмет позову не впливає.

Рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 600 грн. щомісячно на утримання сина відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ст.308, 313-315, 317,319 ЦПК Україна, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді колегії