Ухвала суду № 37092530, 05.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/939/2014 Головуючий 1 інст. - Блага І.С.

Справа № 2035/11070/2012 Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Макарова Г.О.,

при секретарі - Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника комунального підприємства «Харківводоканал» - Палєєва Олега Олександровича на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26 березня 2012 року по справі № 3/04-12 за позовом комунального підприємства «Харківводоканал» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-Плюс» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-Плюс» до комунального підприємства «Харківводоканал» про розірвання договору та відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулись до суду з вище зазначеною заявою, яку в подальшому уточнили і просили суд скасувати рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду (далі по тексту - рішення третейського суду) від 26.03.2012р. по справі №3/04-12за позовом комунального підприємства «Харківводоканал» (далі по тексту - КП «Харківводоканал») до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-Плюс» (далі по тексту - ТОВ «Лаки-Плюс») про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ТОВ «Лаки-Плюс» до КП «Харківводоканал» про розірвання договору та відшкодування збитків.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вказали, що третейський суд розглянув справу та ухвалив оскаржуване рішення вийшовши за межі своїх повноважень (предметної юрисдикції), які надані йому законом. Також заявники посилаються на відсутність третейської угоди між ними на КП «Харківводоканал» про передачу спорів між ними на розгляд третейському суду, також КП «Харківводоканал» не належить право вимоги до них щодо сплати заборгованості за послуги водопостачання, оскільки вони не укладали з КП «Харківводоканал» жодних договорів, а до суми заборгованості, яка була стягнута оскаржуваним рішенням третейського суду, увійшла сума з наданих заявникам послуг водопостачання від КП «Вода», яке на той час не було виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Також заявники вважають, що оскаржуване рішення третейського суду не відповідає вимогам закону, оскільки було прийнято щодо осіб, які не приймали участі у справі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.12.2013 року заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково.

Суд вирішив скасувати рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26.03.2012р. по справі №3/04-12 в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за послуги водопостачання у розмірі 799 грн. 72 коп.

В апеляційній скарзі представник КП «Харківводоканал» - Палєєв О.О. просить скасувати вказану ухвалу, вважаючи її необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нову, якою відмовити у задоволення заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 31.01.2012 року КП «Харківводоканал» та ТОВ «Лаки-Плюс» уклали договір про відступлення права вимоги № 77/1-УТ/12, відповідно до якого первісний кредитор (КП «Харківводоканал») уступає, а новий кредитор (TOB «Лаки-Плюс») приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором по відношенню до боржників за надані послуги водопостачання. КП «Харківводоканал» завернулось до Харківського обласного постійно діючого третейского суду з позовною заявою до TOB «Лаки-Плюс» в якій просило стягнути з вказаного товариства суму боргу за договором про відступлення права вимоги № 77/1-УТ/12 від 31.01.2012 року у розмірі 3 381 029 грн. та заявив клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідачів - громадян-боржників, які мешкають у Орджонікідзевському районі м. Харкова, а про поновлення строку позовної давності стосовно заборгованості співвідповідачів. Вказане клопотання було задоволено судом. Між сторонами було укладено третейську угоду від 10.02.2012 року за № 2762. Дана угода містила відомості щодо місця знаходження сторін (КП «Харківводоканал», гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5), предмету угоди (сплата боргу за послуги водопостачання) та в разі несплати суми заборгованості вирішення спору відносно стягнення вказаної заборгованості буде передано на розгляд Харківського обласного постійно діючого третейського суду, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3, каб. 400.

26 березня 2012 року Харківський обласний постійно діючий третейський суд ухвалив рішення по справі № 3/04 - 12, згідно якого було вирішено стягнути заборгованість за послуги водопостачання на користь КП «Харківводоканал» з боржників, мешканців Орджонікідзевського району, в тому числі і з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Апелянт вважає, що розглянута третейським судом справа є підвідомчою третейському суду і стверджує, що між гр. ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5 з одного боку та КП «ХВК» з іншого було укладено третейську угоду № 2762 від 10.02.2012р. , яка відповідає ст. 12 Закону України «Про третейський суд», що, на його думку, спростовує доводи заявників про відсутність між ними та КП «ХВК» укладених третейських угод.

Також апелянт стверджує, що суд 1-ї інстанції не дослідив матеріали справи третейського суду, а тому ухвала суду 1-ї інстанції є необґрунтованою.

В суді апеляційної інстанції представник КП «ХТМ» - Палєєв О.О. та представник ТОВ «Лаки-Плюс» - Культурбаєв Л.М. апеляційну скаргу підтримали, та просили задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказуючи, що суд першої інстанції постановив обґрунтоване та законне рішення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, а сторонами та особами, які беруть участь у справі, не заперечується, що рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26.03.2012 року з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП «Харківводоканал» стягнуто солідарно 799 грн. 72 коп. у погашення заборгованості за послуги водопостачання. (а.с. 5-76)

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та скасовуючи рішення третейського суду в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд першої інстанції вказував, що в тексті рішення третейського суду відсутні дані про залучення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до справи у якості відповідачів, відсутні дані про те, що вони причетні до укладеної сторонами (юридичними особами) угоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вирішення прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у вирішенні справи, є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Відповідно до Закону України «Про третейські суди» третейський суд - це недержавний орган, що утворюється за угодою заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Згідно ст.124 Конституції України, змісту ЗУ «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішувати спори лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Звернення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 11.12.2012р. з вказаною вище заявою до суду про скасування рішення третейського суду залишався єдиним передбаченим законом способом захисту своїх порушених прав і здійснене у відповідності з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у відповідних його рішеннях від 25.12.1997р. у справі № 9-зп та від 09.07.2002 року у справі. № 15-рп/2002

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, до компетентного суду. Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 51 Закону України «Про третейські суди» і стаття 389-5 ЦПК України передбачають підстави скасування рішення третейського суду у тому числі: якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою; якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Вказані підстави мають місце при вирішення третейським судом питання про стягнення з заявників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 грошових коштів на користь КП «КВК» 779,72 грн.

Стягнення з гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 грошових сум не було предметом ані первісного, ані зустрічного позовів, які були заявлені до Харківського постійно діючого третейського суду по справі № 3/04-12. КП «ХВК» та ТОВ «Лаки Плюс» до Харківського постійно діючого третейського суду позовів до гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 не заявляли.

Текст рішення третейського суду від 26.03.2012р. по справі № 3/04-12 не містить ані в описовій, ані в мотивувальній своїх частинах зазначення прізвищ гр. ОСОБА_4 , та гр. ОСОБА_5, однак в резолютивні частині рішення третейський суд вказано про стягнення з заявників грошових коштів у сумі 799,72 грн. у якості «заборгованості за послуги водопостачання».

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду.

Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Доводи апелянта щодо укладання ним з заявниками третейської угоди від 10.02.2012р. № 2762 спростовуються також і ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31.10.2013р. по справі № 22ц/790/6926/13 /у якій було скасовано це ж рішення цього ж третейського суду від 26.03.2012р. по справі № 3/04-12/.

Також є хибними і не відповідають вимогам закону доводи апелянта в тій частині, що підпис про отримання повідомлення-застереження є згодою на розгляд справи в третейському суді та третейською угодою.

Крім того, «повідомлення-застереження» № 2762 від 10.02.2012р., на яке посилається апелянт, направлялось не заявникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а іншим особам: гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 Не є третейською угодою в розумінні ст. 12 ЗУ «Про третейські суди» і «повідомлення-застереження» від 10.02.2012р. № 948, яке КП «ХВК» вважає «третейською угодою», підпис про отримання цього повідомлення не може свідчити про укладення третейської угоди.

Зазначене спростовує доводи апелянта щодо укладення «третейської угоди» з заявниками.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на неповноту з'ясування обставин справи, до яких він відносить ту обставину, що суд не досліджував матеріали справи № 3/04-12 третейського суду, так як з повідомлення голови третейського суду вбачається, що справа втрачена, хоча, відповідно до 54 Закону України «Про третейські суди», матеріали справи повинні зберігатись у цьому третейському суді протягом 10 років. Суд 1-ї інстанції вжив вичерпний обсяг заходів з метою отримання і дослідження матеріалів справи з третейського суду в порядку ст. 389-3 ЦПК України, однак вимоги суду залишилися без виконання.

Зазначені обставини свідчать про ознаки скоєння правопорушення, проте перевірка обставин їх скоєння та вжиття відповідних заходів знаходиться за межами цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до вимог ст. 389-3 ЦПК України витребування матеріалів справи третейського розгляду є правом, а не обов'язком суду.

З'ясування обставин, які апелянт вважає неповнотою у розгляді справи, суд здійснює з урахуванням засада змагальності. Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про третейські суди» у рішенні третейського суду повинні бути зазначені висновок про обсяг його повноважень за третейською угодою, укладеною з конкретною особою. Оскаржуване третейське рішення таких записів не містить, крім того, в тексті всього рішення третейського суду від 26.03.2012р. відсутня вказівка про те, що з заявниками укладались третейські угоди, відсутнє зазначення, що ця третейська справа розглядалась на підставі третейських угод, укладених з гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тобто, рішення третейським судом прийняте за відсутності таких третейських угод із заявниками.

Судова колегія також не погоджується з доводами апеляційної скарги, що третейським судом розглянуто справу, яка підвідомча третейському суду.

Відповідно до норми ст. 6 Закону України «Про третейські суди»: Третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.. В оскаржуваному третейському рішенні від 26.03.2012р., крім відступлення права вимоги боргу, зазначено також і правовідносини з надання послуг з питного водопостачання громадянам-споживачам, а саме про «стягнення заборгованості за послуги водопостачання». Правовідносини у сфері питного водопостачання регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду та питне водопостачання». Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються у судовому порядку.

Згідно з п. 7 ст. 6 Закону N 1701-IV третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства є визначення, що певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах.

Таким чином, виключно державними судами розглядаються справи щодо спорів з питань питної води та питного водопостачання, що зазначено у ст. 48 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання». Отже, третейським судом розглянуто справу, не підвідомчу третейським судам (п. 1 ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди»).

Доводи апелянта в тій частині, що третейським судом було залучено фізичних осіб до участі у справі як співвідповідачів («громадян-боржників») судова колегія відхиляє як безпідставні і такі, що спростовуються змістом оскарженого заявниками третейського рішення від 26.03.2012р. по справі № 3/04-12 в якому відсутні прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як осіб, яких «залучено» до участі у справі.

Крім того, третейське рішення не містить зазначення наявності згоди кожного із заявників на залучення їх до участі у справі з огляду на норму п. 10 «Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів між організаціями..», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 30.12.1975р. № 121 /продовжує діяти в частині, що не суперечить діючому законодавству України/, яким встановлено : «Якщо для правильного вирішення спору до справи повинен бути залучений інший відповідач, третейський суд залучає цього відповідача за його згодою на розгляд спору у третейському суді». Ані третейський суд, ані КП «Харківводоканал» , ані ТОВ «ЛАКИ ПЛЮС» не надали суду доказів надання згоди заявниками. Запис у третейському рішенні про залучення когось невизначеного не стосується заявників. Докази направлення заявникам повідомлень відсутні.

Судом 1-ї інстанції законно і обґрунтовано прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та скасування рішення третейського суду від 26.03.2012р. по справі № 3/04-12 на підставі п. 5 ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди», та п. 5 ч. 1 ст. 389-5 ЦПК України, тому, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, що є підставою для скасування рішення третейського суду

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки воно ухвалене у відповідності з нормами закону, якими регулюються спірні правовідносини, та на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, ст.ст. 308, п.1 ст.312, ст..ст. 313-315, 317, 319, 323 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника комунального підприємства «Харківводоканал» - Палєєва Олега Олександровича відхилити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: