Ухвала суду № 37091652, 16.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" січня 2014 р.справа № 804/11803/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі №804/11803/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС», а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000342202 від 27.08.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 200920, 50 грн., з яких за основним платежем - 133947 грн., штрафні санкції 66973, 50 грн.

Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються ДПІ.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована доводами та висновками, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Криворізької південної міжрайонної ДПІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСНРВІС» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин в ПП «Колорит» за квітень 2013 року, за результатами якої складений акт від 12.08.2013 року №46/224/35601098.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, суму податку на додану вартість у розмірі 133947,00 грн., у результаті чого, занижено податок на додану вартість за квітень 2013 року на суму 133947,00 грн.

При цьому, з огляду на акт перевірки, висновки про завищення ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» податкового кредиту зроблені по взаємовідносинам з TOB «Альта Центр Сервіс», в той час, як перевірка проводилась по взаємовідносинам ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» з ПП «Колорит».

В акті перевірки відображено, що 25.03.2013р. між TOB «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» та TOB «Альта Центр Сервіс» укладений договір поставки № 27, відповідно до умов Договору TOB «Альта Центр Сервіс» зобов'язується передати у власність TOB «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС», а останній зобов'язувався прийняти та оплатити товар, згідно із Специфікаціями.

До перевірки надано видаткові та податкові накладні, докази транспортування ТМЦ від продавця до покупця. В той же час, до перевірки не надано сертифікатів якості (відповідності) товару, які передбачені умовами договору. З цих підстав, ДПІ ставить під сумнів здійснення господарських операцій між вказаними сторонами та посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначає про не підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними документами.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 12.08.2013 року №46/224/34601098 не містить.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 року №0000342202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 200920, 50 грн., з яких за основним платежем - 133947 грн., штрафні санкції 66973, 50 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували позицію ДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем та TOB «Альта Центр Сервіс».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту становлять обставини, що підтверджують або спростовують правомірність визначення податкового кредиту підприємства.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладеного правочину, має бути підтверджений або спростований факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Альта Центр Сервіс».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 25.03.2013р. між TOB «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» та TOB «Альта Центр Сервіс» укладений договір поставки №27, відповідно до умов Договору TOB «Альта Центр Сервіс» зобов'язується передати у власність TOB «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС», а останній зобов'язувався прийняти та оплатити товар, згідно із Специфікаціями (а.с.50-52).

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується видатковими накладними: від 01 квітня 2013 року за № РН-1426, від 01 квітня 2013 року за № РН-1427, від 01 квітня 2013 року за № РН-1428, від 01 квітня 2013 року за № РН-1429, від 01 квітня 2013 року за № РН-1430, від 03 квітня 2013 року за № РН-1431, від 03 квітня 2013 року за № РН-1432, від 03 квітня 2013 року за № РН- 1433, від 03 квітня 2013 року за № РН-1434, від 05 квітня 2013 року за № РН-1435, від 05 квітня 2013 року за № РН-1436, від 05 квітня 2013 року за № РН-1437, від 08 квітня 2013 року за № РН-1438, від 10 квітня 2013 року за № РН-1439 до договору постачання від 25.03.2013 р. № 27, які підтверджують, що TOB «Альта Центр Сервіс» передав, а TOB «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» прийняв товари (вали до шестерні, швидкохідний шевронний вал, вали шестерні, шестерні, черв'ячні шестерні) у повному обсязі.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 01 червня 2013р. №974 (а.с.53).

Факт транспортування товару від продавця до покупця підтверджується - товарно-транспортними накладними: від 01.04.2013 року, від 03.04.2013 року, від 05.04.2013 року, від 08.04.2013 року, від 10.04.2013 року до договору постачання від 25.03.2013 р. № 27; шляховими листами вантажного автомобіля: № 40602/03/09, № 40604/04/01, № 40704/04/02, № ПР40046/04/04, № ПР40047/04/04 (а.с.68-77).

З товарно-транспортних накладних та шляхових листів вантажного автомобіля вбачається, що транспортування товару здійснювалось автомобілем МАЗ 642208 д/н НОМЕР_1, який належить позивачу (а.с.90-92).

Водієм автомобіля, у випадках перевезення вантажу від TOB «Альта Центр Сервіс», зазначений ОСОБА_2 Від імені позивача, на підставі довіреностей, товар отримував ОСОБА_3 (а.с.78-79). Доказами того, що вказані особи були відрядженні до м.Полтава - місце знаходження TOB «Альта Центр Сервіс», є накази про відрядження (а.с.93-97), посвідчення про відрядження (а.с.80-89), в яких зроблені відмітки про вибуття та прибуття у пункти призначення.

Факт оприбуткування позивачем товару та рух товару по складу підтверджується картками складського обліку (а.с.182-215).

За наслідками господарських операцій продавцем видано податкові накладні: від 01.04.2013 року за № 1426, від 01.04.2013 року за № 1427, від 01.04.2013 року за № 1428, від 01.04.2013 року за № 1429, від 01.04.2013 року за № 1430, від 03.04.2013 року за № 1431, від 03.04.2013 року за № 1432, від 03.04.2013 року за № 1433, від 03.04.2013 року за № 1434, від 05.04.2013 року за № 1435, від 05.04.2013 року за № 1436, від 05.04.2013 року за № 1437, від 08.04.2013 року за № 1438, від 10.04.2013 року.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій. Наведені вище первинні документи відображені в акті перевірки, при цьому будь-яких зауважень до правильності їх складення податковою службою висловлено не було.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на безпідставність висновків ДПІ щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та TOB «Альта Центр Сервіс».

Відносно доводів ДПІ щодо ненадання позивачем до перевірки надано сертифікатів якості (відповідності) товару, які передбачені умовами договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, лише сукупність вказаних ознак може характеризувати документ як первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції.

Оскільки сертифікат якості не містить таких ознак, які пред'являються до первинних документів, то вказаний документ не може підтверджувати здійснення господарської операції, а відтак і його відсутність на час перевірки не може вказувати на нереальність господарських взаємовідносин між сторонами.

Оскільки, будь-яких інших підстав для визначення спірних податкових зобов'язань акт перевірки не містить, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблено в акті перевірки, натомість, вказаним обставинам, як зазначене вище, судом надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі №804/11803/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 17.01.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк