Ухвала суду № 37088286, 11.02.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 412/11802/2012 Головуючий у 1 інстанції - Демидова С.О.

Справа № 22-ц/774/2058/14 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія - 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев'янка О.Г.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року про закриття провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 вересня 2012 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 2005 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання кредитної лінії № 160805/1, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 10000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором, а саме: до 15.08.2007 року. Додатковою угодою від 16 серпня 2005 року до договору № 26252903275501-ПК від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки сторонами внесені відповідні зміни, що стосуються погашення заборгованості за кредитом шляхом списання коштів з карткового рахунку. Оскільки відповідно до вказаної додаткової угоди погашення заборгованості за кредитним договором відбувається шляхом списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_1, то внаслідок відсутності грошових коштів, що підлягали списанню, на вказаному картковому рахунку утворився несанкціонований овердрафт. Тобто, заборгованість за позичковим рахунком погашена, натомість виникла заборгованість за картковим рахунком. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору та договору № 26252903275501-ПК від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07 вересня 2012 року складає 134156,47 грн. На підставі вказаного позивач, в межах строків позовної давності, просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 30 вересня 2009 року по 07 вересня 2012 року у розмірі 100498,47 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2012 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2013 року визначено складові заборгованості.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2013 року вказані судові рішення залишено без змін.

Ухвалою колегій суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року зазначені судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року провадження по зазначеній цивільній справі закрито.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» просять ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі, районний суд виходив з того, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2011 року визнано мирову угоду укладену 11 квітня 2011 року між сторонами цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, розірвання договору. Враховуючи те, що 11 квітня 2011 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 по справі про розірвання договору про надання кредитної лінії № 160805/1, та стягнення суми заборгованості за кредитом, відсотками, за несанкціонований овердрафт та пені за договорами № 160805/1 без дати, № 26252903275501-ПК від 07 липня 2003 року та № 26255906575001-ПК від 11 серпня 2005 року по справі № 2-5862/11 було укладено мирову угоду, згідно до якої ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відмовилося від усіх позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання кредитної лінії № 160805/1 без дати з лімітом кредитування 10 000 грн., договором № 26252903275501-ПК від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки та № 26255906575001-ПК від 11 серпня 2005 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки і дана мирова угода була затверджена судом та провадження у справі закрито ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2011 року, яка набрала законної сили, суд вважає за необхідне провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії закрити, оскільки повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Згідно з п. 3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Колегія суддів встановила і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до укладеної мирової угоди ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відмовляється від усіх позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарної заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання кредитної лінії № 160805/1 без дати з лімітом кредитування 10 000 грн., договором № 26252903275501-ПК від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки та № 26255906575001-ПК від 11 серпня 2005 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки, за договором поруки № 160805/1-п від 16.08.2005 року, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовляються від будь-яких претензій до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про правомірність нарахування та правильність визначення розміру їх солідарної заборгованості за вказаними договорами; судові витрати по справі несе ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (а.с. 92). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2011 року визнано мирову угоду укладену 11 квітня 2011 року між сторонами цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, розірвання договору та провадження у даній цивільній справі закрито. Вказана ухвала суду набрала законної сили 18.04.2011 року (а.с. 93).

Встановивши зазначені обставини та докази в їх підтвердження суд на підставі п. 3 ст. 206 ЦПК України обґрунтовано закрив провадження по даній справі у зв'язку з тим, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Доводи апеляційної скарги про те, що у вказаних справах предмети позову є різними у зв'язку з чим висновок суду є хибним, судова колегія вважає неспроможними тому, що стягнення заборгованості за спірними тими ж кредитними договорами в інших сумах, які визначені позивачем в розрахунку (а.с.25-28) з існуючої заборгованості у вигляді сверхлімітного овердрафту на момент закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, і не погашеної до теперішнього часу з нарахованими за його користуванням відсотками не може бути розцінено, як різні предмети спору, оскільки відмовившись від позовних вимог при укладенні мирової угоди щодо заборгованості у вигляді сверхлімітного овердрафту, відсотків та штрафних санкцій, позивач продовжував нараховувати на цю заборгованість відсотки, і за даною справою сума позову складається саме з той же заборгованості та з нарахованими на неї новими відсотками.

Предмет позову - матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення.

За даним спором предмет позову це стягнення заборгованості за кредитними договорами щодо якого ухвалено судове рішення. Право кредитора залишити не списаною заборгованість по кредиту, щодо якої вони відмовились у судовому порядку, та нараховувати на цю заборгованість проценти, однак повторне звернення до суду з такими позовними вимогами відповідно до вищезазначених вимог Закону є недопустимим.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права, та апеляційна скарга з наведених мотивів підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року про закриття провадження - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії