Ухвала суду № 37087809, 08.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21538/13-ц Провадження № 22-ц/772/371/2014Головуючий в суді першої інстанції:Курбатова І. Л.Категорія: 37Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Панасюка О.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 22 листопада 2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування, --

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2013р. ОСОБА_2. звернулася в суд з позовом до Вінницької міської ради про встановлення факту її родинних відносин з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому просила визнати за нею право на спадщину, що залишилася після його смерті. Заповіт ОСОБА_3. не складався. Посилаючись на відсутність спадкоємців першої, другої та третьої черги, ОСОБА_2. вказувала, що вона є його спадкоємцем четвертої черги. Зазначила, що тривалий час працювала разом з ОСОБА_3, якого знала близько 20 років. Своїх дітей він не мав. Не було у нього і близьких родичів. Протягом цього часу між ним та позивачкою склалися довірливі родинні відносини. ОСОБА_3. ставився до ОСОБА_2. як до своєї доньки, а вона до нього - як до батька. Після його смерті вона звернулася до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус їй відмовив з посиланням на ненадання документальних даних про наявність між ними родинного зв'язку. Тому просила ухвалити рішення, яким встановити факт таких родинних відносин і визнати за нею право власності на усе майно, що належало ОСОБА_3 (а.с. 2,3).

В ході судового розгляду справи ОСОБА_2, уточнюючи свої вимоги, змінила предмет і підстави позову. Посилаючись на ч.2 ст.3 СК України, зазначила, що протягом тривалого часу проживала спільно з ОСОБА_3. Вони були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки. У зв'язку з цим позивачка змінила вимогу щодо встановлення факту родинних відносин вимогою про встановлення факту їх спільного проживання однією сім'єю (а.с. 36). Зазначала, що з 2004р. спільно проживала зі спадкодавцем перебуваючи з ним у фактичних шлюбних стосунках

Рішенням Вінницького міського суду від 22 листопада 2013р. у задоволенні вказаного позову ОСОБА_2. було відмовлено.

ОСОБА_2. у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що відмовляючи їй у позові, суд першої інстанції не встановив усі обставини, які мають значення для справи, дав невірну оцінку доказам та неправильно застосував норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2. - ОСОБА_4. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник Вінницької міської ради - ОлексюкТ.С. просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Відмовляючи ОСОБА_2. у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що дії, які чинила позивачка по догляду за ОСОБА_3. по його супроводу до лікарні, тощо, були обумовлені лише виконанням нею своїх обов'язків за договором довічного утримання від 14 червня 2007р, покладених на неї як на набувача його квартири (а.с. 15). При цьому суд обгрунтовано вважав, що з суперечливих показань допитаних в суді свідків неможливо зробити висновок, згідно з яким підтверджувалося б існування фактичних шлюбних стосунків між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. чи хоча б існування якихось інших сімейних відносин, не обумовлених зазначеним договором довічного утримання і, більше того, що згідно ст.1264 ЦК України такі відносини існували не менше п'яти років до відкриття спадщини. В уточненому позові ОСОБА_2. нічого не зазначала про проживання з ОСОБА_3. на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини. У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги не переконують колегію суддів у тому, що наявність зазначених у позові обставин може вважатися доведеною.

Більше того, позивачка з 1993р. продовжує перебувати у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. і колегія суддів не бере до уваги її посилання на перебування з ОСОБА_3. у фактичних шлюбних відносинах як на підставу для того, щоб вважати її спадкоємцем четвертої черги за законом. На необхідності дотримання саме такої правової позиції зазначено у роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі № 24-753 / 0 / 4- 13 від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Також суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_3. проживав і був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ( вказана квартира стала власністю позивачки за вказаним вище договором довічного утримання). Сама ж ОСОБА_6. була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, де також проживають її чоловік та інші члени сім'ї. Доводи апеляційної скарги про те, що місце реєстрації, мовляв не має ніякого значення, так як суперечить праву ОСОБА_2. на вільний вибір місця проживання, тощо, колегія суддів вважає надуманими і до уваги не приймає як такі, що за наведених вище обставин вже не мають правового значення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 22 листопада 2013р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :