Вирок № 37087766, 11.02.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/5/2014 р.

130/3413/13-к р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Кащенко Г.Р.,

з участю сторін провадження:

прокурора: Багрія Є.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жмеринці кримінальне провадження №1-кп/130/5/2014 (130/3413/13-к), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2013 за №12013010130000605 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов»язаного, раніше судимого 19.11.2012 року Вінницьким міським судом за ст. 186 ч.2, 75, 104 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців із покладенням обов»язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

18 травня 2013 року близько 10.00 год. ОСОБА_1, приїхавши у гості до своєї двоюрідної сестри ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, зайшов на подвір»я вказаного домоволодіння та побачив, що господарів немає. Після чого, ОСОБА_1, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через незачинені на замок двері, зайшов до будинку, звідки таємно, умисно, повторно викрав жіночі золоті прикраси, а саме: шийний золотий ланцюжок, підвіску у виді ікони Божої Матері та підвіску у виді літери «Т», які належать ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1147-1149/13-21, вартість викрадених прикрас на момент крадіжки становить: шийного золотого ланцюжка 585 проби вагою 17.8 г-8877,75 грн., золотого медальйону у виді ікони Божої Матері 585 проби вагою 1,6 г -495, 00 грн., золотої підвіски у виді літери «Т» 585 проби вагою 0,94 г - 464, 36 грн. Таким чином своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 10057,91 грн.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та поєднана з проникненням у житло.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов на загальну суму 8877,75 грн., який нею підтриманий.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, за обставин, викладених у вироку, щиро розкаявся. Цивільний позов ОСОБА_2 визнав повністю. Суду показав, 18 травня 2013 року близько 10.00 год., приїхавши у село Стодульці в гості до своїх родичів, зайшов на територію домоволодіння та побачив, що на подвір»ї нікого немає, двері причинені та зайшов в будинок. В будинку спав його брат, якого він не будив, а тихенько забрав із кувшина золоті вироби: дві підвіски та шийний ланцюжок, вийшов з будинку та пішов на автобус. Ланцюжок він здав в ломбарді в м.Вінниці, а дві підвіски у вигляді букви Т та ікони Божої Матері він віддав працівникам міліції, які прийшли до нього. Коштами розпорядився на власний розсуд. Із кількістю та вартістю викраденого ОСОБА_1 погодився, цивільний позов ОСОБА_2 на суму 8877,75 рн. визнав. ОСОБА_1 відмовився просити пробачення у потерпілої, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 20 травня 2013 року вона виявила пропажу золотих речей у себе вдома по АДРЕСА_2, здогадалась, що крадіжку міг вчинити її двоюрідний брат ОСОБА_1 та заявила в міліцію, оскільки це не перша його крадіжка, а до того вона його прощала. Із кількістю та вартістю викраденого погодилась, цивільний позов підтримала на суму 8877,75грн., оскільки частину викрадених речей, а саме дві підвіски у вигляді букви Т та ікони Божої Матері їй повернуті, а ланцюжок - ні. Щодо міри покарання просила покарати ОСОБА_1 якнайсуворіше, оскільки вона його не пробачила, тривалий час була опікуном ОСОБА_1, поки він був неповнолітнім, охарактеризувала обвинуваченого з негативної сторони.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого. При цьому суд виходить з того, що злочин вчинений обвинуваченим не є складними, є одноепізодним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив суду, злочини вчинено ним відповідно до пред'явленої підозри; у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання. Обвинувачений визнає вину повністю, фактичні обставини справи не оспорює, цивільний позов визнає повністю.

Потерпілим та прокурором фактичні обставини справи не оспорені.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення злочину був повнолітнім (а.с.кр.пр. 39), зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.кр.пр.39-зворот), раніше судимий, 19.11.2012 року Вінницьким міським судом за ст. 186 ч.2, 75, 104 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців із покладенням обов»язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України (а.с.кр.пр. 40, 41-45), вчинив злочин під час іспитового строку (а.с.кр.пр. 46, а.с. 71), не працюючий, характеризується за місцем проживання позитивно (а.с.кр.пр. 49); на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с.кр.пр. 47-48), не є інвалідом першої, другої груп, малолітніх, неповнолітніх осіб на утриманні немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв злочин, що вірно кваліфікований за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та поєднана з проникненням у житло.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого, те, що шкода, завдана злочином повністю не відшкодована, те, що обвинувачений не має стабільного заробітку, офіційно не працює, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення злочину, а саме те, що обвинувачений переховувався від суду, у зв»язку із чим судове провадження зупинялось до його розшуку, у суді не розкаявся, вибачення у потерпілої не просив.

Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілої ОСОБА_2, висловлену нею у судовому засіданні, яка просила цивільний позов задовольнити, при призначенні покарання просила для обвинуваченого якнайсуворішу міру покарання, обвинуваченого не пробачила.

З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та вважає необхідним призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінуємої статті, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для досягнення мети покарання за вчинений злочин. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Ухвалою попереднього судового засідання від 07.02.2014 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.с. 62-63), відповідно до протоколу затримання від 07.02.2014 року, ОСОБА_1 затриманий 07.02.2014 року (а.с.69-70).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 на суму 8877,75 грн. слід задовольнити повністю, оскільки сума фактично спричиненого матеріального збитку - вартість викраденого ОСОБА_1 шийного золотого ланцюжка 585 проби вагою 17.8 г - 8877,75 грн. аргументований матеріалами кримінального провадження та оскільки позов визнаний обвинуваченим.

Відповідно до ст.172 ч.2 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Речові докази: золотий медальйон у виді ікони Божої Матері, золоту підвіску у виді літери «Т», що повернуті ОСОБА_2 - залишити в її розпорядженні (а.с.кр. пр.38, 57)

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта (а.с.кр.пр. 27-32).

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати винуватим ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі .

За ст. 71 ч.1 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду від 19.11.2012 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді п'яти років п»яти місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обраховувати з моменту затримання - з 07.02.2014року.

Речові докази: золотий медальйон у виді ікони Божої Матері, золоту підвіску у виді літери «Т», що повернуті ОСОБА_2 - залишити в її розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) витрати на залучення експерта за проведення судово - товарознавчої експертизи №1147-1149/13-21 від 04.07.2013р. в сумі 588 (п»ятсот вісімдесят вісім ) гривень на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати потерпілим, що не були присутні в судовому засіданні при його ухваленні.

Суддя