Постанова № 37087117, 05.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року № 813/7471/13-а

09 год. 50 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання - Ячмінська О.І.,

від

позивача Якубович Ю.Я.

відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області про вжиття до приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» заходів реагування у сфері державного нагляду.

Обставини справи.

Позивач, Державна екологічна інспекція у Львівській області, звернувся до суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- зупинити виконання робіт Приватного туристично-спортивне виробничо-комерційного підприємство «Вагінтур» (80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Великі Грибовичі, урочище «Широка Долина», Ідентифікаційний код 19331337) щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

- заборонити експлуатацію стаціонарних джерел, яка здійснюється Приватним туристично-спортивним виробничо-комерційним підприємством «Вагінтур» (80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Великі Грибовичі, урочище «Широка Долина», Ідентифікаційний код 19331337) без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин з стаціонарних джерел без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач представника до суду не направив, повідомлений належним чином. У поданому запереченні проти позову заперечує повністю, вважає вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив подані докази у їх сукупності, та

в с т а н о в и в:

Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 05.09.2013р. по 10.09.2013 року проведено перевірку дотримання вимог ПТ СВКП «Вагінтур» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт №1778/06/1448 (а.с.8-16).

Відповідно до вказаного акта перевірки (а.с.9) позивачем на території ПТ СВКП «Вагінтур» виявлено одинадцять джерел викидів, а саме котел марки КСТ-50 - на момент перевірки викиди не здійснюються; котел на тверде паливо (камін) в приміщені першого корпусу - на момент перевірки викиди не здійснюються; котел на тверде паливо (камін) в приміщені другого корпусу - на момент перевірки викиди не здійснюються; зварювальний пост здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; витяжки для пресів у кількості 6 штук - на момент перевірки викиди не здійснюються.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємство не отримало. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст.ст.10, 11, 33 ЗУ « Про охорону атмосферного повітря».

На усунення виявлених перевіркою порушень позивачем 11.09.2013 року винесено відповідачеві припис №823-06 (а.с.17-18).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1. ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, згідно преамбули, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 877-V).

Згідно з ст. 1 Закону N 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 № 136 (далі - Положення), згідно якого Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.

Відповідно до вказаного Положення, Державна екологічна інспекція у Львівській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України.

Згідно п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо

- виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

- наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання;

- порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

- надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає, згідно преамбули, Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992р. N 2707-XII у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Згідно ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідачем на час розгляду справи не надано суду доказів отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як це передбачено ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», як і не надано доказів звернення до компетентного органу за отриманням такого дозволу чи доказів відмови у видачі такого дозволу.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вищенаведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 94 КАС України з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зупинити виконання робіт Приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» (Львівська обл., Жовківський р-н, с. Великі Грибовичі, урочище «Широка Долина», ЄДРПОУ 19331337) щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

3. Заборонити експлуатацію стаціонарних джерел, яка здійснюється Приватним туристично-спортивним виробничо-комерційним підприємством «Вагінтур» (Львівська обл., Жовківський р-н, с. Великі Грибовичі, урочище «Широка Долина», ЄДРПОУ 19331337) до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

4. Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова відповідно до п.10 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України виконується негайно.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2014 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.