Ухвала суду № 3708650, 30.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-31766/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2009                                                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 11.09.2006

у справі№ А27/86 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Астра»

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006 в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30.03.2006 № 00000102301/0 про зменшення ТОВ «Астра» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2004 року на суму 36736,00 грн відмовлено.

Судове рішення першої інстанції обґрунтовано посиланням на пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», застосувавши які суд дійшов висновку про те, що віднесення позивачем до валових витрат фактурної вартості імпортованих товарів виключає віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, яка припадає на різницю між митною та фактурною вартістю товарів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006 скасовано та позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30.03.2006 № 00000102301/0.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії позивача щодо включення до податкового кредиту податку на додану вартість, фактично сплаченого митному органу при ввезенні на митну територію України товарів та обчисленого, виходячи з митних вартостей товарів, зазначених у ввізних митних деклараціях, відповідають положенням підпункту 7.2.7 пункту 7.2, підпункту 7.3.6 пункту 7.3, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також судом встановлено, що всі імпортовані товари були використані позивачем у подальшій господарській діяльності з метою отримання доходу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами обліку. А відтак позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ, яка сплачена у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до валових витрат.

В касаційній скарзі ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 та залишити в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зі змісту яких вбачається зв’язок між правом платника податку на включення ПДВ до податкового кредиту та правом такого ж платника на включення витрат до валових витрат, а оскільки до валових витрат підлягає віднесення витрат на компенсацію договірної вартості товарів, податок на додану вартість, нарахований на різницю між договірною та митною вартістю товарів, включенню до податкового кредиту, за твердженням податкової інспекції, не підлягає.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 29.03.2006 № 10/23-513/31075914, про порушення ТОВ «Астра» підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до податкового кредиту за лютий 2004 року податку на додану вартість, сплаченого митному органу при імпорті товарів на різницю між митною вартістю цих товарів та їх договірною вартістю, тоді як до складу валових витрат підприємством віднесені витрати на компенсацію договірної вартості товарів.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону , що діяла станом на лютий 2004 року, для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Згідно підпункту 7.3.6 пункту 7.3 та підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті, а датою виникнення податкового кредиту - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

При цьому, як встановлено підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 цієї ж статті, уразі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 /в редакції наказу ДПА України від 30.09.2003р. № 466/ розділ ІІ «Податковий кредит» містить рядок 12.1 «ПДВ, сплачений митним органам», дані якого враховуються в рядку 17 «Усього податкового кредиту».

Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту у зв’язку з ввезенням (імпортуванням) товарів на митну територію України, відповідає сумі податку, фактично сплаченого платником податку митному органу до або на день подання ВМД. Сума ж податку, що підлягає фактичній сплаті, визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, а у разі, коли договірна (контрактна) вартість товарів менша за митну вартість цих товарів, виходячи з митної вартості товарів.

Окрім цього, формування податкового кредиту при імпорті товарів пов’язується зі сплатою податкових зобов’язань, а відтак доводи відповідача про те, що до податкового кредиту включається сума податку, сплачена у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до валових витрат пропорційно частці таких товарів, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2006– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Є.А.Усенко

Судді                                                             підпис                                    Л.І.Бившева

                                                                       підпис                                    М.І.Костенко

                                                                       підпис                                    Н.Є.Маринчак

                                                                       підпис                                    Т.М.Шипуліна