Постанова № 37085113, 06.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року П/810/69/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київській області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області до Науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника прокурора Києво-Святошинського району Київській області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області (далі - позивач, Управління) до Науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, науковим працівникам, в загальній сумі 7780,29 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є державною організацією, створеною відповідно до Статуту, з метою отримання прибутку та з державного бюджету не фінансується, тому має відшкодовувати органам Пенсійного фонду України різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам з власних коштів. В результаті не перерахування коштів, що покривають витрати на виплату пенсій науковим працівникам, у відповідача за період з 01.07.2013 по 27.08.2013 утворилась заборгованість по відшкодуванню різниці, що покриває витрати на виплату пенсій науковим працівникам, які понесені Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, в загальній сумі 7780,29 грн.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Державний Український науково-дослідний інститут фарфоро-фаянсової промисловості, відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі з 01.01.1991, (реєстраційний № 01-209) і є державною організацією, створеною, відповідно до Статуту, з метою отримання прибутку та з державного бюджету не фінансується, відтак має відшкодовувати органам Пенсійного фонду України відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам, з власних коштів.

Статтею 24 Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1977-ХІІ) встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (пункт 3 Порядку).

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до повідомлень Управління №6122102 від 03.07.2013 та №10049102 від 19.08.2013 про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у відповідача за період з 01.07.2013 по 27.08.2013 утворилась заборгованість перед Управлінням по відшкодуванню такої різниці в загальній сумі 7780,29 грн., у тому числі виплаченої: громадянам ОСОБА_1 в сумі 621,19 грн., ОСОБА_2 в сумі 62,40 грн., ОСОБА_3 в сумі 460,32 грн., ОСОБА_4 в сумі 54,96 грн., ОСОБА_5 в сумі 1871,04 грн., ОСОБА_6 в сумі 1693,62 грн., ОСОБА_7 в сумі 720,72 грн., ОСОБА_8 в сумі 226,60 грн., ОСОБА_9 в сумі 973,24 грн., ОСОБА_10 в сумі 28,10 грн., ОСОБА_11 в сумі 43,94 грн., ОСОБА_12 в сумі 188,38 грн. та ОСОБА_13 в сумі 835,78 грн.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. При цьому, згідно пункту 15 статті 106 цього Закону строк давності до даних правовідносин не застосовується.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 70 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми законодавства та обставини справи, враховуючи що відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості у добровільному порядку, заперечень проти позову або будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, отже адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного Українського науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості (код за ЄДРПОУ 05468498) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню різниці, що покриває витрати на виплату пенсій науковим працівникам, за період з 01 липня 2013 року по 27 серпня 2013 року в сумі 7780 (сім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.