Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року справа №812/8082/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Попова В.В.,
суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Антрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 р. у справі № 812/8082/13-а за позовом Державне підприємство "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги про сплату недоїмки від 06 серпня 2013 року № Ю-792,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 р. у справі № 812/8082/13-а у задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги про сплату недоїмки від 06 серпня 2013 року № Ю-792 - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представником позивача - Державного підприємства "Антрацит" , подана апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. А саме зазначає, що відповідач не мав права застосовувати передбачені статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» заходи впливу та стягнення, а саме зараховувати сплачені платником суми єдиного внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Таке право, на думку позивача, у відповідача відсутнє під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року по справі № 913/124/13-г про порушення провадження у справі про банкрутство відносно державного підприємства «Антрацит», а тому просить суд скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 06 серпня 2013 року № Ю-792.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено , що 09 січня 2013 року ухвалою Господарського суду Луганської області по справі № 913/124/13-г про порушення провадження у справі про банкрутство відносно державного підприємства «Антрацит» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1 а.с. 31).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначене поняття кредитора, за яким це є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно з ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Так, підтверджується матеріалами справи, що 03 січня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за листопад 2012 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 70772,85 грн. (т.2 а.с. 17-21). Зазначена сума єдиного внеску сплачена позивачем у грудні 2012 року та перерахована у порядку календарної черговості виникнення недоїмки, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою особового рахунку (т.1 а.с. 79-92, т.2 а.с. 7-16).
Станом на 09 січня 2013 року за позивачем рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 59587,07 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (т.1 а.с. 93).
04 січня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за грудень 2012 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 61249,41 грн. (т.2 а.с. 27-31). Зазначена суму єдиного внеску сплачена позивачем у січні 2013 року та перерахована в порядку календарної черговості виникнення недоїмки, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою особового рахунку (т.1 а.с. 93, т.2 а.с. 22-26).
Відповідно до картки особового рахунку станом на 28 лютого 2013 року за відповідачем не рахувалось недоїмки зі сплати єдиного внеску (т.1 а.с. 93).
13 лютого 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за січень 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 63338,47 грн. (т.1 а.с. 194-197). Зазначена суму єдиного внеску сплачена позивачем у лютому 2013 року та перерахована у порядку календарної черговості виникнення недоїмки, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою особового рахунку (т.1 а.с. 93, т.1 а.с. 189-193).
13 березня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за лютий 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 58642,70 грн. (т.1 а.с. 204-207). Зазначена суму єдиного внеску сплачена позивачем у березні 2013 року та зарахована у порядку календарної черговості виникнення недоїмки, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою особового рахунку (т.1 а.с. 93, т.2 а.с. 149-203).
Відповідно до картки особового рахунку станом на 28 березня 2013 року за позивачем рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 106362,21 грн. (т.1 а.с. 93).
04 квітня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області винесено вимогу № Ю-573, відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску станом на 01 квітня 2013 року становить 59586,69 грн. (т.1 а.с. 69).
Зазначена вимога оскаржена ДП «Антрацит» до суду, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 812/3874/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року, у задоволенні позову ДП «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги про сплату боргу від 04 квітня 2013 року № Ю-573 відмовлено (т.1 а.с. 71-74, 75-76).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки правомірність винесення вимоги про сплату боргу від 04 квітня 2013 року № Ю-573 та включення до неї суми у розмірі 59586,69 грн. встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 812/3874/13-а, яка набрала законної сили, суд вважається звільненим від доказування наявності у відповідача суми недоїмки у розмірі 59586,69 грн.
16 квітня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за березень 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 64500,49 грн. (т.1 а.с. 213-216). Зазначена суму єдиного внеску сплачена позивачем у квітні 2013 року та зарахована у порядку календарної черговості виникнення недоїмки, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою особового рахунку (т.1 а.с. 93, т.2 а.с. 209-212).
Таким чином, станом на 29 квітня 2013 року за позивачем рахувалась недоїмка у розмірі 64500,49 грн. (т.1 а.с. 94).
14 травня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за квітень 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 60891,66 грн. (т.1 а.с. 222-225).
В рахунок погашення зазначеної заборгованості позивачем у травні 2013 року сплачено платіжним дорученням від 20 травня 2013 року № 275 сума 1149,45 грн., від 20 травня 2013 року № 276 сума 11520,38 грн., 31 травня 2013 року № 300 сума 4554,91 грн., від 31 травня 2013 року № 301 сума 43666,92 грн. призначення платежу єдиний внесок за квітень 2013 року (т.1 а.с. 218-221), які були перераховані відповідачем у рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості.
07 червня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за травень 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 60043,73 грн. (т.1 а.с. 11-12).
В рахунок погашення зазначеної заборгованості позивачем у червні 2013 року сплачено платіжним дорученням від 14 червня 2013 року № 335 сума 1200,00 грн., від 14 червня 2013 року № 336 сума 10900,00 грн., від 14 червня 2013 року № 333 сума 29,97 грн., від 27 червня 2013 року № 353 сума 4379,90 грн., від 27 червня 2013 року № 354 призначення платежу єдиний внесок за травень 2013 року (т.1 а.с. 14-18), які були перераховані відповідачем у рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення.
04 липня 2013 року відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт за червень 2013 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 58474,14 грн. (т.1 а.с. 19-20).
В рахунок погашення зазначеної заборгованості позивачем у липні 2013 року сплачено платіжним дорученням від 29 липня 2013 року № 420 сума 22,93 грн., від 29 липня 2013 року № 412 сума 52973,47 грн., від 29 липня 2013 року № 411 сума 5477,74 грн., призначення платежу єдиний внесок за червень 2013 року (т.1 а.с. 22-24), які були перераховані відповідачем у рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості, 22,93 грн., 5477,74 грн., та частина 26958,28 грн. від платежу в сумі 52973,47 грн., залишок від суми 52973,47 грн. у розмірі 26015,19 грн., зарахований в рахунок погашення заборгованості по звіту за травень 2013 року, що підтверджується карткою особового рахунку (т.1 а.с. 94).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на дату винесення оскаржувальної вимоги про сплату боргу за позивачем рахувалась недоїмка у розмірі 92502,68 грн., крім того нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4702,48 грн. та пеню у розмірі 1248,02 грн., що також підтверджується карткою особового рахунку (т.1 а.с. 94).
Отже, заборгованість відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» у розмірі 98453,18 грн., яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме після 09 січня 2013 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 812/3874/13-а.
Верховним судом України в постанові від 09 липня 2013 року зазначено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахування на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, отже не може поширюватися і на штрафні санкції, які нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки штрафні санкції є складовою частиною єдиного внеску.
Строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску виник у позивача після порушення провадження у справі про банкротство та введення мораторію, таким чином встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» обмеження на виконання цих зобов'язань не поширюється.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Отже, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, суд зазначає, що за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області є поточним кредитором по відношенню до відокремленого підрозділу ««Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. На ці вимоги відповідно до частини 5 статті 19 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не розповсюджується дія мораторію.
Так, стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі, в редакції закону, яка була чинна на дату виникнення спірних правовідносин), якою уповноважено органи пенсійного фонду зараховувати єдиний внесок в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені регулює заходи впливу та стягнення.
Частиною 3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
За положеннями пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно ч. 2, ч. 3 та ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Крім того, частиною 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 цього Закону).
Таким чином, відповідачем правомірно здійснено зарахування сплачених сум в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення.
Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.
Оскільки управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області є поточним кредитором по відношенню до ДП «Антрацит» стосовно заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка визначена у вимозі про сплату боргу від 06 серпня 2013 року № Ю-792, то дія мораторію не може поширюватися і на штрафні санкції, які нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску, тому, що штрафні санкції є складовою частиною нарахування єдиного внеску.
Таким чином,суд приходить до висновку, що вимога від 06 серпня 2013 року № Ю-792, винесена управлінням Пенсійного фонду України м. Антрациті та Антрацитівському районі є правомірною та не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Антрацит" - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 р. у справі № 812/8082/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : В.В. Попов
І.В. Сіваченко
О.О. Шишов
Судове рішення № 37085104, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/8082/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: