Ухвала суду № 37084413, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 820/11784/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача-Леонова Т.В.,

представника відповідача-Потапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 820/11784/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод"

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 р. задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (далі- ТОВ "Богодухівський молзавод") до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- Богодухівська ОДПІ) про скасування рішень.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Богодухівської ОДПІ №0000412200 від 22.11.2013р. в частині визначення основного платежу в розмірі 206318,00грн. та в частині визначення штрафу в розмірі 103974,50 грн.

Скасовано податкове повідомлення рішення Богодухівської ОДПІ №0000422200 від 22.11.2013р. в частині визначення основного платежу в розмірі 4889395,08грн. та в частині визначення штрафу в розмірі 7285224,27грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Богодухівською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що в ході перевірки ТОВ "Богодухівський молзавод" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «ЕКО Ком», ТОВ «Політрейд-С», ТОВ «Навігатор Юг», ТОВ «Лідер», ПП «Агроранок», ТОВ «Річ Альянс», ПП «Лайнстар», не підтверджено належними документами зв'язок понесених на користь останнього витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача. Перевіркою не підтверджено факт транспортування товарі, з огляду на те, що подорожні листи не містять штампів підприємств-постачальників, не містять конкретних даних пунктів переміщення товару, найменування, кількості, маси перевезеного вантажу тощо.

Апелянт зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення пп.10 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі- ПК України) щодо перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок з порушенням встановленого терміну та порушення пп.12 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України щодо виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам) з порушенням встановленого терміну, в періоді що перевірявся, що спричинило використання платником податків сум, які не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ Компанія «Техно», ТОВ «ЕКО Ком», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Лідер», ПП» Агроранок», ТОВ «Навігатор Юг», ТОВ «Політрейд-С»,Харківським інженерним метрологічно-сертифікаційним центром» позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат відповідні суми витрат, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами. Кошти своєчасно перераховані на спеціальний рахунок, відповідно до положень п.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, та використані на виплату компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками Богодухівської ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Богодухівський молзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2012р.-31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012р.-31.12.2012р., за результатами якої складений акт №297/220/36537542 від 01.11.2013р.(т.1 а.с. 11-29).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000412200 від 22.11.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток основний платіж - 209580,00грн.; штраф - 104790,00грн., №0000422200 від 22.11.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ основний платіж - 4901778,00грн.; штраф - 7228320,00грн.(а.с. 48, 49 т.1).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових зобов'язань слугували висновки акту про віднесення на розрахунки з державою по податку на прибуток по податку на додану вартість показників первинних документів, складених в межах нікчемних правочинів, господарські операції за якими в дійсності не відбулись; про несвоєчасну сплату сум ПДВ на спеціальний рахунок та несвоєчасну виплату з спеціального рахунку компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі- ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2010 року між ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості покупця), та ТОВ Компанія "Техно" було укладено договіп №0150, предметом якого є продукція (пакети прозорі).

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ Компанія "Техно" видатковими накладними, податковими накладними.

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.

Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03.03.2010р. (Додаток №3 "Транспортні засоби") та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів.

Окрім того, фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури на складах за період з 26.04.2012р. по 30.06.2012р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були частково виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням.

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації господарської діяльності, а саме задіяно у виробництві власної продукції, що підтверджується актами списання ТМЦ у виробництво.

01 січня 2011 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості покупця), та ТОВ "ЕКО КОМ" (в якості постачальника) було укладено договір №001/11, предметом якого є заквасочні культури, молокозгортуючи ферменти (товар).

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ "ЕКО КОМ" видатковими накладними, податковими накладними.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами по переміщенню номенклатури по складах за період з 01.03.2012р. по 31.07.2012р. та реєстрами довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.03.2012р. по 31.07.2012р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями.

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: задіяно у виробництві молочної продукції, що підтверджується актами списання ТМЦ у виробництво.

25 квітня 2011 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості замовника), та ТОВ "Річ Альянс" (в якості перевізника) було укладено договір №1511/3, предметом якого є надання платних послуг по перевезенню та доставці в пункт призначення вантажу.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними: актом надання послуг, податковою накладною.

Зобов'язання по оплаті отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням.

27 січня 2012 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості покупця), та ТОВ фірма "Спецмайстер" (в якості постачальника) було укладено договір № №2701/1, предметом якого є продукція (спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту).

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ фірма "Спецмайстер" видатковими накладними, податковими накладними.

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.

Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03.03.2010р. (Додаток №3 "Транспортні засоби") та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури по складам за період з 07.02.2012р. по 31.12.2012р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями

13 квітня 2012 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості покупця), та ТОВ "Лідер" (в якості постачальника), було укладено договір поставки №65/1, предметом якого є молочна та інша продукція.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ "Лідер" видатковими накладними, податковими накладними.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та його подальша реалізація покупцям підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами по переміщенню номенклатури по складам за період з 01.04.2012р. по 31.07.2012р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем частково шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.

27 червня 2012 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості замовника), та ПП "Агроранок" (в якості перевізника) було укладено договір №27/06-12, предметом якого є організація перевезення вантажу, що належить замовнику.

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю доставки вантажу (товару), придбаного позивачем у ТОВ "Катеринопольський агропродукт" (пальмове масло 10 т.), яке використовується у власному виробництві позивача. Маршрут перевезення вантажу Н. Біляри (м. Южний) - м. Богодухів.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними вантажовідправником ТОВ "ДЕЛЬТА ВИЛМАР СНГ" за дорученням ТОВ "Катеринопольський Агропродукт" товарно-транспортною накладною, актом здачі приймання робіт (надання послуг), складеним ТОВ "Богодухівський молзавод" та ПП "Агроранок" (маршрут перевезення вантажу Н.Біляри - м. Богодухів), а також складеною ПП "Агроранок" податковою накладною.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується видатковою накладною.

Зобов'язання по оплаті отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними.

18 червня 2012 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості покупця), та ТОВ "Навігатор ЮГ" (в якості продавця) було укладено договір №180712, предметом якого є товар (фольга алюмінієва в асортименті).

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ "Навігатор ЮГ" видатковими накладними, податковими накладними.

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення на складах за період з 18.07.2012р. по 05.11.2012р. та реєстрами довіреносте за період з 18.07.2012р. по 30.10.2012р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.

03.07.2012 року між позивачем, ТОВ "Богодухівський молзавод" (в якості замовника), та Харківським інженерним метрологічно-сертифікаційним центром (в якості виконавця) було укладено договір №23/162, предметом якого є роботи щодо розробки комплексу документів паспорту виробничої лабораторії, підготовка робочих місць лабораторії до атестації, аналіз та перевірка нормативної та методичної документації.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеним актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною.

Зобов'язання по оплаті вартості комплексу виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.

У період серпень-вересень 2012 року ТОВ "Богодухівський молзавод" придбав у ТОВ "Політрейд-С" (Постачальник) товар (виноград сушений, ванілін, курага). Вказаний правочин було здійснено шляхом обміну документами.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними видатковими накладними, податковими накладними.

Ттовар отримано уповноваженою особою ТОВ "Богодухівський молзавод" згідно довіреностей.

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.

Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03.03.2010р. (Додаток №3 "Транспортні засоби") та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів.

Окрім того, фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури на складах.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з вище зазначеними контрагентами та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно відсутності у подорожніх листах штампів підприємств постачальників, конкретного найменування вантажу, кількості маси перевезеного вантажу, колегія суддів зазначає, що помилки при оформленні первинних документів не є беззаперечною підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення №0000422200 від 22.11.2013р.,в частині визначення основного платежу у сумі 4889395,08 грн. та в частині накладення штрафу в розмірі 7285224,27 грн. колегія суддів зазначає.

Підпунктом 6 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України передбачено, що переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків; у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків; у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків.

Згідно з п.п.10 6 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Відповідно до п.п.12 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

В силу п.п.13 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу.

Випадки самостійного визначення податковим органом суми грошового забезпечення зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачені пунктом 54.3 ст. 54 ПК України.

Як встановлено під час судового розгляду, позивачем не було допущено заниження (завищення) податкових зобов'язань.

Враховуючи вище зазначене, а також те, що позивач не допускав заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 3388474,00 грн. та 1420857,00 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття податковим органом рішення про нарахування податкового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що притягнення до відповідальності у вигляді стягнення коштів до державного бюджету неодмінно пов'язано з встановленням факту використання таких коштів.

В ході судового розгляду не встановлено фактів використання позивачем коштів призначених для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, що підтверджується актом перевірки та не заперечувалось відповідачем.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття податкового зобов'язання за несвоєчасну сплату сум ПДВ на спеціальний рахунок та несвоєчасну виплату з спеціального рахунку компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 р. по справі № 820/11784/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014 р.