Постанова № 37081917, 04.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року Справа № 811/3859/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєкс Трейд"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс Трейд" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2013 року: №000312202, №000302202.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, без дослідження первинних бухгалтерських документів позивача зроблено висновок про завищення ТОВ "Алєкс Трейд" податкового кредиту і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок укладення угод, які не мали на меті реального настання правових наслідків.

У судовому засіданні представниками позивача вимоги позову підтримано повністю.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позапланова перевірка ТОВ "Алєкс Трейд" виявила факт укладення позивачем правочинів, що не спричиняють реального настання правових наслідків з ТОВ "АМКР-СК" за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року; з 01жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року, а також формування ТОВ "Алєкс Трейд" за такими угодами податкового кредиту і віднесення відповідних сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. При цьому, відповідач зазначає, що податковим органом на адресу позивача надіслано запити щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "АМКР-СК", однак, позивачем відмовлено у наданні пояснень за вказаними запитами. За таких умов відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.90-92).

За клопотанням представника позивача, проти якого не заперечував і представник відповідача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.174).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алєкс Трейд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 13 жовтня 1999 року (а.с.9).

У період з 25 по 27 червня 2013 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Алєкс Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АМКР-СК" за період з 01 липня 2012 рокупо 31 серпня 2012 року; з 01жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 липня 2013 року №2/22-02/30567262, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1,198.2,198.3 статті 198 Податкового кодексу України № 2255-VІ від 02.12.2010 року в частині заниження податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень, листопад 2012 року в загальній сумі 200500,00 грн. та п.138.1, п.138.2 статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 210525,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 108 657,00 грн. та ІV квартал 2012 року в сумі 101 850,00 грн.(а.с.12-24)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000312202 від 19 липня 2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 300 750,00 грн. (із них за основним платежем - 200500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100250,00 грн.);

- №0000302202 від 19 липня 2013 року, за яким ТОВ "Алєкс Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 315787,00 грн. (із них за основним платежем - 210525,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105263,00 грн.) (а.с.25)

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до таких витрат та кредиту господарських операцій з ТОВ "АМКР-СК" які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Водночас, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що єдиною підставою для формування податкового кредиту за приписами Податкового кодексу України є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "АМКР-СК" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Враховуючи викладене, судом з'ясовано такі обставини.

Видами діяльності ТОВ "Алєкс Трейд" за КВЕД є, зокрема, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19); роздрібна торгівля пальним (47.30) (а.с.10).

01 липня 2012 року між ТОВ "Алєкс Трейд" (замовник) та ТОВ "АМКР-СК" (виконавець) укладено договір надання маркетингових послуг №10, предметом якого є проведення виконавцем маркетингових досліджень за напрямками, визначеними у договорі, зокрема: можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визнання діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів (джерела сировини та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.; загальна характеристика обігу продукції конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки); розрахунки цін, відомість про їх динаміку;ступінь розвитку ринкової інфраструктури(транспорт,склади, мережі, зв'язки та ін.); ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, аукціони, посередники); попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юктури; стан і практика застосування господарського законодавства (а.с.29).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Алєкс Трейд" у липні, серпні, жовтні 2012 року надавало позивачеві маркетингові послуги.

Факт виконаних робіт за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 16 липня 2012 року №39;від 20 липня 2012 року №54; від 25 липня 2012 року №67; від 30 липня 2012 року №78; від 05 серпня 2012 року №14;від 06 серпня 2012 року №13; від 10 серпня 2012 року №24; від 13 серпня 2012 року №66; від 17 серпня 2012 року №70; від 21 серпня 2012 року №78; від 27 серпня 2012 року № 82; від 31 серпня 2012 року №84; від 03 жовтня 2012 року №8; від 05 жовтня 2012 року №12; від 09 жовтня 2012 року № 22; від 12 жовтня 2012 року №31; від 15 жовтня 2012 року №32; від 17 жовтня 2012 року №34; від 19 жовтня 2012 року №38; від 23 жовтня 2012 року №42; від 31 жовтня 2012 року №55; від 26 жовтня 2012 року №46; від 15 листопада 2012 року №21; від 30 листопада 2012 року №28; (а.с.30-57), а також відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.34-45); погодженими напрямами маркетингових досліджень (а.с.170-173) та звітами про маркетингові дослідження (а.с.138-168).

Судом встановлено також, що розрахунок за надані послуги ТОВ "Алєкс Трейд" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с.58-75).

При цьому, суд зазначає, що у розумінні підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

За своєю суттю маркетинг для підприємства - це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення кон'юнктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Згідно узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 15 лютого 2012 року № 123), до маркетингових послуг належать, у тому числі, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових, актів виконаних робіт, звітів свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування витрат та податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором про надання відповідних послуг.

Вищевикладене дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 100250,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000312202 та на суму 105263,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000302202.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 458,80 грн. (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000312202 від 19 липня 2013 року, яким ТОВ "Алєкс Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 300 750,00 грн. (із них за основним платежем - 200500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100250,00 грн.).

Визнати протипраним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000302202 від 19 липня 2013 року, яким ТОВ "Алєкс Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 315787,00 грн. (із них за основним платежем - 210525,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105263,00 грн.).

Присудити ТОВ "Алєкс Трейд" судовий збір у розмірі 458,80 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень, вісімдесят копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук