Постанова № 37079746, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 820/11518/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника відповідача Михайлової О.С.

представника відповідача Камінського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11518/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод"

до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позов. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги п. 5.1 ст. 5 , п.п. 1.20.4 п. 20.1 ст..1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 13 Указу президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Вовчанською МДПІ у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006. За результатами проведеної перевірки було складено акт №99/1530/30142319 від 16.08.2007, яким встановлено порушення позивачем п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: до валових витрат в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкту оподаткування для попереднього податкового року» включена сума 849696 грн., що підлягала зменшенню за результатами акту №577/23-30142319 від 20.12.2006 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006, що призвело до заниження об'єкту оподаткування (рядок 8 Декларації по податку на прибуток підприємств) на суму 849696,00грн. та відповідно заниження нарахованої суми податку на 212424,00грн.

На підставі акту перевірки № 99/1530/30142319 від 16 серпня 2007 року керівником Вовчанської МДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення рішення від 29.08.2007 року № 0000961530/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 212424 грн. за платежем -"податок на прибуток" та застосовані штрафні санкції в розмірі 10621 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в актах перевірки судження про завищення товариством позивача від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в 1 кварталі 2006 року та в І півріччі 2006 року в сумі 849696,00грн., знаходить своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки базується на належним чином складені акти перевірок, які містять належні та допустимі докази вчинення платником податків порушення діючого на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України при справлянні податків зазначеним платником. Натомість, в ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням актів перевірок, не підтверджено їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток за період з 01.01.2006 по 30.06.2006 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в 1 кварталі 2006 року та в І півріччі 2006 року в сумі 849696,00грн., яке було зменшено за результатами даної перевірки, оскільки підприємством в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 кону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вересні 2005 року (3-й квартал 2005 року) був занижений скоригований доход на 849696,00грн. за рахунок продажу нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» 1 л. в кількості 801600шт. згідно податкових накладних від 12.09.2005 №2989 на загальну суму 1518030,00грн. та №2990 на загальну суму 1518030,00 по ціні 3,79грн., яка була придбана в ЗАТ «Євротек» по ціні 4,20грн. Згідно податкових накладних на придбання від 09.09.2005 №4850 та 12.09.2005 №4875, в той час як на внутрішньому ринку ціна її становить 4,85грн. (з посиланням на журнал «АПК-Інформ»), що свідчить про здійснення продажу фасованої олії соняшникової «Стожар» по ціні нижчу за звичайну.

Приписами п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначалось, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин 07.07.2005 року) - доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Підпунктом 1.20.6. п. 1.20 ст. 1 зазначеного Закону передбачалось, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ» (покупець) 05.09.2005 року укладено договір № К0357/0-05 з ЗАТ «Євротек» (продавець) на придбання у кількості 801600 штук бутильованої олії (1 л) соняшникової рафінованої «Стожар» по ціні за 1 пляшку 5,04 грн., у т.ч. ПДВ (без ПДВ вартість 1 пляшки складає 4,20 грн. по курсу долара 5.05) на загальну суму 4040064,0 грн.

Вказана олія поставлена, згідно видаткових накладних від 09.09.2005 р. № РНК-003184, від 12.09.2005 р. № РНК-003199 та податкових накладних від 09.09.2005 р. № 4850 , від 12.09.2005 р. № 4875.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) (покупець) 07.09.2005 року укладено контракт на поставку олії соняшникової рафінованої, дезодорованої марки «П» і/чи «Д» вимороженої, фасованої в пляшки (1 літр) торгової марки «Стожар», виробництва Україна в кількості 801600 пляшок по 1 літру кожна після проведення торгів наУкраїнській універсальній біржі, в яких ТОВ «Лаконія XXI» одержало перемогу, що вбачається з договіру-доручення № 3-496/1 від 07.09.2005 року, яким ЗАТ «Приколотнянский ОЕЗ» доручило брокерській конторі № 079 ПП «Укрбізнесконсалтінг» продати вище наведену продукцію, протоколу №9 проведення біржових торгів від 07.09.2005 року, біржовим контрактом № СГ-ЗНД-505/1-8 від 07.09.2005 року щодо продажу ТОВ «Лаконя ХХІ» олії по 3,79 грн. (без ПДВ) за 1 пляшку, еквівалент 75 центів на загальну суму 3036060,0 грн., посвідченням про реєстрацію № 11-505/1. На виконання контракту позивачем поставлено олію ( податкові накладні від 12.09.2005 року №2989 та №2990, ВМД від 09.09.2005 р.).

Відповідно до приписів п. 1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону передбачалось, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судовим розглядом встановлено, що згідно установчих документів ЗАТ «Євротек» є пов'язаною особою з ЗАТ «Приколотнянським олійноекстракційним заводом», оскільки питома вага акцій до загальної суми статутного фонду становить 100%. Вказаний факт позивачем не спростовується.

Як вбачається з матеріалів справи, продаж нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» було здійснено позивачем після проведення торгів на Українській універсальній біржі, в яких ТОВ «Лаконія XXI» одержало перемогу.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що умови здійснення діяльності та проведення операцій на біржах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України"Про товарну біржу" від 10.12.1991 № 1956-XII товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін.

На товарній біржі забороняються купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін, будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін (ст. 17 Закону № 1956-XII) .

Товарна біржа забезпечує регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі ( п.3 ч. 1 ст. 4 Закону № 1956-XII).

Колегія суддів зазначає, що як і будь-яка діяльність, підприємницька діяльність характеризується рядом ознак, основні з яких знайшли своє відображення в ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України. Серед зазначених ознак виділяється - ризиковий характер діяльності, що передбачає економічну самостійність суб'єкта господарювання.

З огляду на встановлені судовим розглядом обставини, колегія судді не може погодитись з висновком суду першої інстанції, продаж товару у тому самому звітному періоді за ціною, нижчою за ціну придбання, свідчить про те, що підприємство не мало наміру використовувати їх у власній господарській діяльності, оскільки в даному випадку реалізація позивачем товару за ціною нижчою від ціни придбання є обґрунтованою об'єктивними та законними підставами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень п. 5.1 ст. 5 , п.п. 1.20.4 п. 20.1 ст..1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 13 Указу президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи спростовують висновки суду, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції не повно з'ясував дійсні обставини справи, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, а тому, постанова суду першої інстанції ухвалена без дотриманням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що наявні підстави для її скасування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11518/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.08.2007 року № 0000961530/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" суму сплаченого державного мита в розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 10.02.2014 р.