Вирок № 37078005, 08.02.2014, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа №531/152/14-к р.

Провадження №1-кп/531/25/14 р.

В И Р О К

Іменем України

08 лютого 2014 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,

прокурора - Лифарь В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сиктивкар, республіка Комі, Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх синів, освіта середня-спеціальна, працюючого водієм вантажного автомобіля ТОВ «Транс-СТО», не військовозобов'язаного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20 вересня 2013 року, близько 09 години 45 хвилин, керуючи автомобілем «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору з бортовим напівпричепом «ROLFO-S3363FR», державний номерний знак НОМЕР_2, рухався по автошляху Полтава-Красноград (вул. Леніна в м. Карлівка), виконуючи маневр обгону вантажного автомобіля марки «КРАЗ», який рухався в попутному напрямку, порушив вимоги п. п. 10.1, 14.6 (а) та п. 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України, пересік суцільну смугу дорожньої розмітки, що розділяє транспортні засоби в зустрічних напрямках, та проїжджаючи повз перехрестя вул. Леніна та вул. Щорса в м. Карлівка Полтавської області, допустив зіткнення правою боковою частиною свого автомобіля з лівою боковою частиною скутера марки «HONDA TACT» під керуванням водія ОСОБА_4, на якому знаходилась пасажирка ОСОБА_3, та який здійснював маневр повороту ліворуч на вул. Щорса в м. Карлівка. В результаті вказаної дорожньо-транспортної події: водій скутера «HONDA TACT» - ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів ключиці та лопатки зліва, саден на обличчі та лівій кисті, які, згідно судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; пасажирка скутера «HONDA TACT» - ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забитої рани тім'яної ділянки голови, вдавленого перелому тім'яної кістки справа, забою головного мозку тяжкого ступеню та субарахноїдального крововиливу, які, згідно судово-медичної експертизи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Порушення правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. В умовах даної події, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. п. 10.1, 14.6 (а) та п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 20 вересня 2013 року, близько 09 годин 45 хвилин, керуючи автомобілем «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору з бортовим напівпричепом «ROLFO-S3363FR», державний номерний знак НОМЕР_2, рухався по автошляху Полтава-Красноград (вул. Леніна в м. Карлівка), виконуючи маневр обгону вантажного автомобіля марки «КРАЗ», який рухався в попутному напрямку, допустив зіткнення зі скутером, який виконував поворот ліворуч, та на якому знаходились водій та пасажирка, яким було спричинено тілесні ушкодження. В скоєному щиро розкаюється.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, крім показів самого обвинуваченого, підтверджується показами потерпілих.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 20.09.2013 року, близько 09 години 45 хвилин, вона, в якості пасажира, їхала на скутері, яким керував її чоловік ОСОБА_4, по вул. Леніна в м. Карлівка. Коли під'їхали до перехрестя з вул. Щорса, то почали повертати ліворуч і в цей час сталося ДТП, в результаті якого вона отримала тяжку травму голови та втратила свідомість. До свідомості прийшла лише через 20 днів, коли знаходилась на лікування в Полтавській обласній лікарні. Інших обставин події не пам'ятає.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 20.09.2013 року, близько 09 години 45 хвилин, він, керуючи скутером «HONDA TACT», на якому в якості пасажирки знаходилась його дружина ОСОБА_3, повертався додому по вул. Леніна в м. Карлівка. Рухався зі швидкістю близько 30 км/г. Коли під'їхав до перехрестя з вул. Щорса, зменшив швидкість до 15 км/г та почав повертати ліворуч і, подивившись у дзеркало заднього виду, помітив, що на незначній відстані від нього на зустрічній смузі рухається вантажний автомобіль, кабіна якого була сірого кольору. Помітивши це, потерпілий не встиг ніяк відреагувати і в цей час сталося ДТП. Від зіткнення скутер відкинуло, а він та його дружина впали на дорогу та отримали тілесні ушкодження, від яких втратили свідомість. До свідомості ОСОБА_4 прийшов через кілька хвилин. Коли приїхали швидка медична допомога, то його та дружину, яка була без свідомості, відвезли до Карлівської ЦРЛ.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні: висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 20.09.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував; висновком експерта судово-медичної експертизи №170 від 04.10.2013 року, згідно якого тілесні ушкодження, які були спричинені потерпілому ОСОБА_4 в результаті ДТП 20.09.2013 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; висновком експерта судово-медичної експертизи №183 від 07.11.2013 року, згідно якого тілесні ушкодження, які були спричинені потерпілій ОСОБА_3 в результаті ДТП 20.09.2013 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя; висновком експерта №206 від 06.11.2013 року, згідно якого порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вище зазначеної ДТП, і в умовах даної події водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. п. 10.1, 14.6 (а) та п. 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України, для чого в його діях не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування витрат на лікування потерпілих.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, наявність на утриманні двох неповнолітніх синів, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судимого, позитивну характеристику за місцем роботи, часткове відшкодування потерпілим витрат на лікування, а також, те, що робота водієм, згідно його освіти, є його єдиним джерелом заробітку, що підтверджується наданими захистом копіями диплому обвинуваченого серії НОМЕР_3 та трудової книжки серії НОМЕР_4.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм вантажного автомобіля ТОВ «Транс-СТО» і це є його єдиним джерелом існування, з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати по проведенню експертного дослідження №206 від 06.11.2013 року, які необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В зв'язку з тим, що строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 збіг 03 лютого 2014 року, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені на проведення експертного дослідження №206 від 06.11.2013 року в розмірі 391 (триста дев'яносто одна) гривна 20 копійок користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на р/р №31252272210055, одержувач - НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області, код - 25574067, банк одержувача - ГУ ДСКУ в Полтавській області, МФО - 831019, призначення платежу - за експертні роботи.

Речові докази - автомобіль марки «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору з бортовим напівпричепом «ROLFO-S3363FR», державний номерний знак НОМЕР_2, переданий на відповідальне збереження ОСОБА_1 вважати повернутим законному власнику ОСОБА_7, а скутер марки «HONDA TACT», рама НОМЕР_5, червоного кольору, переданий на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_4, також вважати повернутими законному власнику.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя