Ухвала суду № 37077875, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 524/6383/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.2013р. по справі № 524/6383/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітета Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2013 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітета Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просив:

- визнати дії Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука в частині відмови у наданні за заявою від 10.07.2013 року частини відпустки терміном 5-ть календарних днів з 22 липня 2013 року по 26 липня 2013 року - незаконними;

- визнати незаконною відповідь Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука за підписом заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року;

- зобов'язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука надати за заявою від 10.07.2013 року частину відпустки терміном 5-ть календарних днів з 22 липня 2013 року по 26 липня 2013 року.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.13 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання частини основної щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року. На вказану заяву позивач отримав відповідь про неможливість надання відпустки, оскільки це може несприятливо відбитись на нормальному ході роботи установи. Крім того у відповіді зазначено, що позивач не звернувся до керівника установи з відповідною заявою за два тижні до встановленого графіком відпусток терміну.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу двічі надавались відпустки по 5 днів поза графіком - з 25.03.2013 року і з 03.06.2013 року, а також те, що позивач відповідно до розпорядження заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області № 66-0 від 19.07.2013 року звільнений з посади начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за власним бажанням, щорічна відпустка використана по 01.08.2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області № 124-0 від 27.12.2012 року ОСОБА_1 було призначено з 02.01.2013 року на посаду начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області.

Відповідно до графіку відпусток працівників виконкому Автозаводської районної ради м.Кременчука на 2013 рік позивачу встановлено основну відпустку тривалістю 30 календарних днів з 01.07.2013 року.

10.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області з заявою про надання частини відпустки терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року.

З відповіді заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні відпустки у цей період, оскільки він не звернувся з відповідною заявою за два тижні до визначеного графіком відпусток терміну і надання відпустки не в раніше обумовлений період може несприятливо вплинути на нормальний хід роботи установи.

Крім того зазначено, що у зв'язку з сімейними обставинами позивачу двічі з 25.03.2013 року та 03.06.2013 року надавалися відпустки частинами по п'ять календарних днів кожна відповідно поданих ним заяв.

Розпорядженням заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременнчука Полтавської області № 66-0 від 19.07.2013 року ОСОБА_1 звільнено з 31.07.2013 року з посади начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за власним бажанням. Щорічна відпустка використана по 01.08.2013 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

За приписами ст. 2 ЗУ «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Частиною 1 ст. 35 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до ст. 79 КЗпП України та ст.ст. 10, 12 ЗУ «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Статтею 11 ЗУ «Про відпустки» визначено, що у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на щорічну відпустку у визначений графіком відпусток працівників виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука у період з 01.07.2013 року терміном 30 календарних днів.

Перенесення щорічної відпустки на іншу дату відповідно до ст. 11 ЗУ «Про відпустки» не було узгоджено між позивачем та відповідачем.

Також колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 двічі надавались відпустки по 5 днів поза графіком - з 25.03.2013 року і з 03.06.2013 року, а також те, що позивач відповідно до розпорядження заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області № 66-0 від 19.07.2013 року звільнений з посади начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за власним бажанням, щорічна відпустка використана по 01.08.2013 року.

Стосовно частини позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною відповіді Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука за підписом заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вищевказана частина позовних вимог не може розглядатися судом в порядку КАС, оскільки відповідь не являє собою рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.2013р. по справі № 524/6383/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.