Ухвала суду № 37076732, 05.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/14794/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Граб Л.С. Смілянця Е. С.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця про перерахунок пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 у червні 2013 року звернувся в Вінницький міський суд Вінницької області до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця із позовом про перерахунок пенсії в якому просив: визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця у призначенні пенсії згідно п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2002 рік (306,95 грн.) та обмеження пенсії на рівні 168,00 грн.; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця нарахувати і виплачувати пенсію з 28.01.2013р. згідно п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення, тобто за 2012 рік (1982,63грн.) та враховувати обмеження пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії встановленої Законом України "Про державний бюджет на 2012 рік" в розмірі 894,00 грн.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.10.2013 року в задоволенні позову позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про місце, дату та час слухання справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, одержує державну пенсію за віком, призначену управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниця і 28.01.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по "двохскладовій" формулі відповідно до п. 2 ст. 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці своїм листом №286/06-44-2/02-1 від 20.02.2013р., повідомило позивача, що розмір його пенсії обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він складає 994,00грн. В тому числі: основний розмір пенсії - 762,27грн. (ст.27), доплата до прожиткового мінімуму -1,73грн. (ст.28,42), доплата за понаднормативний стаж - 83,85грн. (ст.28,42), 28,00грн. - підвищення з 01.03.2012р. внаслідок 20% росту заробітної плати у 2011р., 100,00грн. - підвищення з 01.05.2012р. (Постанова КМУ №327 від 23.04.2012р.), 18,15грн. - державна адресна допомога.

Також в даному листі відповідач навів умовний розрахунок пенсії позивача згідно його заяви на підставі п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і даний розрахунок складається із двох складових:

- перша складова (розрахована відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення"). Оскільки в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_3 наявна довідка про заробітну плату за період з 1983р. по 1993р., обчислено оптимальних 60 місяців для розрахунку пенсії за період з 01.12.1985р. по 31.12.1990р. та до даного періоду, при розрахунку середньомісячного заробітку, на вимогу ст.65 додано заробіток з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. Всього 66 місяців. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення склав - 1,41536. Середньомісячний заробіток становить 532,71грн. (1,41536*376,38 - середня заробітна плата у галузях економіки за 2002р.(ст.43 Закону) = 532,71грн. Відсоток стажу - ст.19 Закону - 64%. (532,71*64%)*1,12 - коефіцієнт підвищення = 381,84653. Проте розмір пенсії з обмеженням - 168,00грн.

- друга складова (розрахована відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Коефіцієнт стажу - ст.25 Закону - 0,02025. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - ст.40 Закону 207,82грн. 207,82*0,02025 = 4,21грн.- основний розмір пенсії 591,79грн. - доплата до прожиткового мінімуму (ст.28,42 Закону). 18,94грн. - доплата за понаднормативний стаж - 11 років (36 - 25 = 11) 4,21+591,79+18,94 = 614,94грн. Разом: 168,00 + 614,94 + 28,00 (ч. 2 ст.42) = 810,94грн.

Зважаючи на зазначене, управління повідомило, що здійснювати нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 за двоскладовою формулою є недоцільним, оскільки це призведе до зменшення її розміру.

Позивач вважає, що при розрахунку першої частини пенсії відповідач мав розрахувати обмеження пенсії відповідно до формули розрахунку передбаченої статтею 19, 65, 66 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" із застосуванням мінімальної пенсії встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік", яка становить 894,00 грн., тобто обмеження пенсії повинно становити 2682,00 грн. (894,00 грн. * 3). Також на думку позивача, під час розрахунку першої частини двоскладової формули, потрібно використовувати "середню заробітну плату працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за календарний рік, що передує року звернення за призначення пенсії" на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 року №1151 "Про Порядок визначення заробітку для обчислення пенсії та нарахування надбавки до пенсії", тобто за 2012 рік, оскільки за перерахунком він звернувся в 2013 році.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії по двоскладовій формулі здійснюється відповідно до ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону з 01.07.2003р. №854-IV/854-15 від 22.05.2003р.: „Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією".

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року набув чинності 01.01.2004 року, тобто частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли до 01.01.2004 року.

Тобто управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця під час умовного перерахунку діяло правомірно та в межах повноважень, наданих чинним нормативно-правовим регулюванням.

Позивач у своїй апеляційні скарзі вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, однак в чому саме полягають дані порушення не зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2014 року .

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Граб Л.С.

Смілянець Е. С.