Постанова № 37076105, 03.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року о/об 15 год. 37 хв.Справа № 808/1920/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представника позивача Мудрак Д.В., представника відповідача Коваленко С.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (надалі - позивач або ПрАТ «Завод напівпровідників») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - відповідач або СДПІ) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення №0000750026 від 23.11.2012 на суму 235161 грн. 00 коп. зменшення бюджетного відшкодування та 117580 грн. 50 коп. штрафних санкцій; податкового повідомлення-рішення №0000760026 від 23.11.2012 на суму 944917 грн. 00 коп. зменшення від'ємного значення.

Позивачем у позові зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПрАТ «Завод напівпровідників» за вересень 2012 року. За результатами перевірки складено Акт №468/26-0/31792555 від 08.11.2012, на підставі якого СДПІ по роботі з ВПП прийнято податкові повідомлення-рішення №0000750026 від 23.11.2012 та №0000760026 від 23.11.2012, якими зменшено ПрАТ «Завод напівпровідників» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 944917 грн. 00 коп. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 235161 грн. 00 коп., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 117580 грн. 50 коп. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000750026 від 23.11.2012 та №0000760026 від 23.11.2012 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки в Акті перевірки відповідач зазначає, що на порушення пп.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 944917 грн. 00 коп., на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року на загальну суму 235161 грн. 00 коп. Однак, жодного обґрунтування своїх доводів відповідач в Акті не наводить, більш того, в Акті взагалі не зазначено у чому саме полягає порушення з боку позивача зазначених статей Податкового кодексу України. Що стосується посилання відповідача на Акт перевірки №466/26-0/31792555 від 08.11.2012, то, по-перше, зазначений акт оскаржено до суду, а, по-друге, твердження про те, що позивачем проведено операції з придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів які не використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності не відповідають дійсності, а методика розрахунку яку застосував відповідач взагалі залишається не відомою. Акт камеральної перевірки не передбачає проведення інвентаризації, отже відповідач не мав інформації про залишки придбаних матеріальних запасів. Таким чином, без проведення інвентаризації, висновки про те, що позивачем було проведено операції з придбання матеріальних запасів які не використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України. Всі придбані з податком на додану вартість матеріальні запаси було використано позивачем для виготовлення продукції, яку, як зазначає сам відповідач в Акті перевірки, і було реалізовано у вересні 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що перевіркою з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (Акт №466/26-0/31792555 від 08.11.2012) встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму податку на додану вартість 1172092 грн. 00 коп. та завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 8778 грн. 00 коп. Згідно наданих до перевірки податкових накладних, ВМД, видаткових накладних, бухгалтерських документів за серпень 2012 року та договорів встановлено, що дохід ПрАТ «Завод напівпровідників» від реалізації основної продукції за звітний податковий період складає 3124633 грн. 27 коп. Згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів за серпень 2012 року: калькуляцій собівартості реалізованої продукції, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, первинних документів щодо придбання товарів, послуг (податкових накладних, накладних, актів виконаних робіт, договорів та інших) собівартість реалізованої продукції у серпні 2012 року, складає 11572004 грн. 04 коп. Таким чином, ПрАТ «Завод напівпровідників» у серпні 2012 року реалізовано готової продукції на загальну суму 3124633 грн. 27 коп. (без ПДВ), фактична виробнича собівартість якої склала 11572004 грн. 04 коп. Частина готової продукції була реалізована за ціною нижче її собівартості, у результаті чого отримано збиток від реалізації готової (основної) продукції у сумі 8447370 грн. 77 коп. У ході перевірки визначено суму податку на додану вартість вартості сировини та матеріалів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України у подальшому не використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за даними декларації платника за серпень 2012 року складає 10077724 грн. 00 коп., податковим органом зазначена сума підтверджена у розмірі 8905632 грн. 00 коп., різниця складає 1172092 грн. 00 коп. Зазначена різниця виникла внаслідок зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 1172092 грн. 00 коп. за результатами перевірки за серпень 2012 року. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах по декларації за серпень 2012 року за даними підприємства становить 8446856 грн. 00 коп., за даними перевірки зазначена сума складає 8211695 грн. 00 коп. Різниця складає 235161 грн. 00 коп., що і складає суму зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2012 року. Фактична сплата постачальникам товарів у попередніх податкових періодах згідно Податкового кодексу України дає право заявлення суми до бюджетного відшкодування. Частина залишку від'ємного значення у розмірі 8211695 грн. 00 коп. утворилася за рахунок зменшення суми залишку у розмірі 8905632 грн. 00 коп. на суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за серпень, що складає 693937 грн. 00 коп. Таким чином, сума зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 1172092 грн. 00 коп. безпосередньо впливає на зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року. Про зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 1172092 грн. 00 коп. за результатами перевірки оформленої Актом №466/26-0/31792555 від 08.11.2012 прийнято податкове повідомлення рішення №0000770026 від 23.11.2012 (загальна сума 1180870 грн. 00 коп.). Відповідач, посилаючись на приписи п.185.1 ст.185, п.194.1 ст.194, пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України вважає, що оподаткованими операціями є операції постачання товарів, послуг (реалізація товарів). Отже, податковим законодавством передбачено включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У свою чергу обсяги продажу товарів (обсяги постачання товарів) відображаються в первинних документах: податкових накладних, митних деклараціях, дані первинних документів включаються до податкової декларації з податку на додану вартість. Відповідач зауважує, що податковим законодавством визначено поняття операцій придбання, операцій постачання, а відповідно передбачено відображення цих операцій в податковому обліку платників податку. Згідно Податкового кодексу України, операції з виробництва не знаходять відображення у податковому обліку платників податку. Тому, використання придбаних матеріалів, сировини лише у виробництві не є достатньою умовою для формування податкового кредиту. У зв'язку з вищезазначеним вимогами податкового законодавства є: включення операцій з придбання, по яким декларувався податковий кредит, до обсягів продажу товарів (обсягів постачання товарів) та відображення обсягів продажу товарів в первинних документах та податковій декларації з податку на додану вартість. У випадку коли платник податків здійснює перепродаж раніше придбаних товарів, до обсягів продажу включаються: обсяги придбання товарів; витрати по зберіганню придбаних товарів; витрати з транспортування товарів покупцю та інші витрати продавця (всі операції з придбання по яким сформовано податковий кредит). Перевіркою ПрАТ «Завод напівпровідників» встановлено, що обсяг продажу однієї тони продукції є меншим ніж обсяги придбаних товарів, послуг з яких складається собівартість однієї тони реалізованої продукції. Підприємство здійснює декларування податкового кредиту по всіх операціях придбання товарів, послуг, які відносяться до собівартості виготовленої продукції, у тому числі по операціях придбання товарів, послуг, які не включаються до обсягів продажу готової продукції. Таким чином, встановлено, що ПрАТ «Завод напівпровідників» здійснює декларування податкового кредиту по операціям придбання товарів, послуг, які не включаються до оподатковуваних операцій (обсягів продажу готової продукції).

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69600, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Теплична, буд.16. Позивач має ідентифікаційний код 31792555.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100333955 ПрАТ «Завод напівпровідників» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 317925508250.

Відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПрАТ «Завод напівпровідників» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої 08.11.2012 складено Акт №468/26-0/31792555.

У висновках Акту перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012 зазначено наступне: «… Дані камеральної перевірки свідчать про (таблиця 3): - в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, абз.«а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.2 Розділу XI «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228, із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на загальну суму 235161 грн. 00 коп.; - в порушення п.200.4«б» ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2011 року за №1490/20228, із змінами і доповненнями, ПрАТ «Завод напівпровідників» завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за вересень 2012 року) на загальну суму 944917 грн. 00 коп. …».

Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012 стало прийняття 23.11.2012 відносно ПрАТ «Завод напівпровідників»:

1) податкового повідомлення-рішення №0000750026, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 235161 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 117580 грн. 50 коп.;

2) податкового повідомлення-рішення №0000760026, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 944917 грн. 00 коп.

За змістом Акту перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012 (сторінки 3-5 Акту перевірки): «… Перевіркою з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (Акт від 08.11.2012 №466/26-0/31792555) встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 1172092 грн. 00 коп. та завищення рядка 24 Декларації з податку на додану вартість «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на загальну суму 8778 грн. 00 коп. … В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. Отримані збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел. За діючим податковим законодавством підприємство-платник податків має право на податковий кредит по операціям з придбання товарів (послуг) з податком на додану вартість, які використані ним в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Таким чином, підприємство за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої збитки від продажу продукції за ціною нижче ціни її собівартості. Зазначені дії свідчать про зловживання правом на відшкодування цього податку з бюджету наданим Податковим кодексом України. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету, а тому в цьому випадку дохідність є умовною, оскільки може бути досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ. Враховуючи вищевикладене, метою здійснення збиткових операцій є отримання суми бюджетного відшкодування у спосіб, що не узгоджується з вищенаведеними приписами податкового законодавства. З боку платника податків не надано розумної економічної причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. За принципами бухгалтерського обліку, господарська операція призводить до зміни активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства. З метою забезпечення ведення належним чином бухгалтерського та податкового обліків, застосовується сентенція превалювання сутності над формою. При цьому, подія господарської операції повинна мати потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів, тобто з урахуванням ст.42 Господарського кодексу України, повинна містити у собі отримання прибутку, який в свою чергу при здійсненні постачання товарів отримується при здійсненні оподатковуваних операцій в межах цієї господарської діяльності … Таким чином, в порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України …, по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів, які не використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, ПрАТ «Завод напівпровідників» завищено дозволений податковий кредит за серпень 2012 року на загальну суму 774117 грн. 00 коп. … Тобто, у разі порушення постачальником порядку заповнення та порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку-покупець має право на включення сум за такими податковими накладними до податкового кредиту виключно у тому звітному періоді, в якому постачальником допущено порушення порядку їх заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України … ПрАТ «Завод напівпровідників» завищено суму податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 397975 грн. 00 коп. Перевіркою показників податкової декларації за вересень 2012 року встановлено порушення абз.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України …, пп.4.6.7 пп.4.6 п.4 Розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за вересень 2012 року у сумі 944917 грн. 00 коп., у тому числі по періодах: за лютий 2010 року - заниження на суму 187444 грн. 00 коп.; за березень 2010 року - заниження на суму 45449 грн. 00 коп.; за серпень 2010 року - завищення на суму 2314 грн. 00 коп.; за жовтень 2010 року - заниження на суму 5000 грн. 00 коп.; за січень 2011 року - заниження на суму 892765 грн. 00 коп.; за лютий 2011 року - завищення на суму 832114 грн. 00 коп.; за березень 2011 року - завищення на суму 269251 грн. 00 коп.; за квітень 2011 року - заниження на суму 736 грн. 00 коп.; за травень 2011 року - завищення на суму 16991 грн. 00 коп.; за липень 2011 року - завищення на суму 01 грн. 00 коп.; за вересень 2011 pоку - завищення на суму 2101 грн. 00 коп.; за листопад 2011 року - завищення на суму 15580 грн. 00 коп.; за січень 2012 року - завищення на суму 1028 грн. 00 коп., за серпень 2012 року - завищення на суму 936931 грн. 00 коп. …».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду, винесена 14.05.2013 в адміністративній справі №808/461/13-а.

За змістом постанови Запорізького окружного адміністративного суду, винесеної 14.05.2013 в адміністративній справі №808/461/13-а, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби безпідставно дійшла висновку про завищення ПрАТ «Завод напівпровідників» за серпень 2012 року від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 1172092 грн. 00 коп. та залишку від'ємного значення у сумі 8778 грн. 00 коп., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000770026 від 23.11.2012 скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 в адміністративній справі №808/462/13-а.

В ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 по справі №808/462/13-а зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит сформований позивачем у вересні 2012 року у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (виготовлення полікристалічного кремнію для подальшого його продажу) у межах господарської діяльності позивача, за результатами якої був отриманий та задекларований дохід. При визначенні податкових зобов'язань з ПДВ суперечностей між податковим органом та позивачем стосовно ціни продажу товару не виникало. На момент перевірки позивачем були надані всі первинні бухгалтерські документи за вересень 2012 року, калькуляції собівартості реалізованої продукції, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, первинні документи щодо придбання товарів, послуг (податкові накладні, накладні, акти виконаних робіт, договори). Отже, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені у зв'язку з придбанням товарів (послуг) для потреб власної господарської діяльності, організації та забезпечення виробництва продукції у серпні 2012 року, спираючись на приписи пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 в адміністративній справі №808/462/13-а, яка набрала законної сили визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000800026 прийняте 11.12.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби відносно ПрАТ «Завод напівпровідників».

Вказаними судовими рішеннями надано правову оцінку операціям, проведеним ПрАТ «Завод напівпровідників» з контрагентами, а також висновкам Акту перевірки №524/26-0/31792555 від 29.11.2012, Акту перевірки №466/26-0/31792555 від 08.11.2012, якими обґрунтовувались скасовані судом податкові повідомлення-рішення.

Як зазначено у ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.5 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 22.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі - «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»), за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.5.2 розділу ІІ «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів «…».

Досліджений судом Акт перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012 не містить у собі жодних посилань на конкретні регістри бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують порушення податкового законодавства позивачем.

В Акті перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012 - не зазначено про наявність порушень «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4285, при здійсненні ПрАТ «Завод напівпровідників» бухгалтерського обліку.

Судом досліджено податкову звітність позивача з податку на додану вартість за періоди, оподаткування яких становить предмет спору.

Відповідачем не надано до суду доказів порушення кримінальних проваджень/справ відносно службових осіб ПрАТ «Завод напівпровідників» з приводу обставин викладених в Акті перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012.

Податкові повідомлення-рішення №0000750026 від 23.11.2012, №0000760026 від 23.11.2012 підлягають скасуванню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Звідси, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництво продукції з цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій з придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід. Отже, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід. Відтак, продаж позивачем продукції власного виробництва за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача. З такою правовою позицію погоджується Вищий адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі від 15.12.2010 в справі №К-32595/09.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Отже, досліджені судом документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення суми бюджетного відшкодування.

2. Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як передбачено у п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наведені вище обставини, з урахуванням приписів п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, спростовують факт завищення ПрАТ «Завод напівпровідників» суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на суму 235161 грн. 00 коп. та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року) на суму 944917 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ПрАТ «Завод напівпровідників» податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №468/26-0/31792555 від 08.11.2012. Звідси є протиправним прийняття 23.11.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень №0000750026, №0000760026.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000750026, №0000760026, прийняті 23.11.2012 відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Завод напівпровідників» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000750026, прийняте 23.11.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, яким Приватному акціонерному товариству «Завод напівпровідників» зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 235161 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 117580 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000760026, прийняте 23.11.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, яким Приватному акціонерному товариству «Завод напівпровідників» зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 944917 грн. 00 коп.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2294 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05.02.2014.

Суддя О.О. Прасов