Ухвала суду № 3707355, 22.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 2-а-12/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді  Мірошниченко М.В.,

судді Проценко О.А.

судді  Туркіна Л.П.

при секретарі Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_3дов. від 19.01.2009р. № 777/9/10-017, Шарлай Л.В.

дов. від 22.10.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 20.03.2008р.

у справі № 2-а-12/08 (категорія статобліку - 2.11.11)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

про виключення з акту перевірки та рішення певної інформації

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 (з урахуванням уточнених позовних вимог) про:

• виключення із Акту № 262/220/31585570 від 17.12.07р. «Про результати позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з питань додержання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р. за період з 27.07.2007р. по 04.12.2007р., кількість днів, за якими нарахована пеня в порушення Закону України № 959/ХІІ від 16.04.91р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1 абз. 14 в редакції Закону України від 22.12.98р. № 335), тобто за період розмитнення вантажу, тобто період з 13.11.07р. по 04.12.07р. в кількості 22 (двадцять два) календарних дні;

• виключення із Рішення № 26431/10/22-030 від 26.12.07р. «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій» суму нарахованих штрафних фінансових санкцій за період з 13.11.07р. по 04.12.07р. в кількості 22 (двадцять два) календарних дні, як нарахованих в порушення Закону України №959/ХІІ від 16.04.91р. (в редакції Закону України від 22.12.98р. № 335), що складає суму 6750,85 грн.

Розглянувши справу по суті, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008р. у справі № 2-а-12/08 (суддя Верба І.О.) в задоволенні позову відмовлено.

В оскаржуваній постанові судом зазначено, що заявлені у позові вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту порушених прав позивача, тому судом відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини.

Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про невідповідність позовних вимог визначеним процесуальним законом способам захисту порушеного права, є невірним. Зазначає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення ст. 16 ЦК України, оскільки ч. 2 ст. 1 ЦК України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується. Позивачем заявлено позов про зобов'язання відповідача вчинити певні дії у відповідності до п.3 ч. 3 ст. 105 КАС України. Позивач, з посиланням на Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, вказав, що вимога про зобов'язання вчинити дії з приведення рішення органу державної податкової служби у відповідність до закону, є нічим іншим як оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень, і за юридичними наслідками є тотожною вимозі про скасування спірного рішення у відповідній частині. Така вимога узгоджується з визначеними КАС України способами захисту права.

Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.08р. у справі № 2-а-12/08 та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області в запереченнях на апеляційну скаргу послалась на наступні обставини. Судом правильно було розтлумачено вимоги Кодексу адміністративного судочинства України з приводу оформлення та змісту адміністративного позову, тому дані позовні вимоги правомірно не задоволені судом першої інстанції.

Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на п.п. 2, 14, 23, 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до яких фактом, який має юридичне значення в даному випадку є факт здійснення поставки товарів за імпортним контрактом. При проведенні імпортних операцій датою імпорт, у випадку ввозу продукції на територію України, слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

Просить постанову суду першої інстанції від 20.03.2008р. залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені запереченнях на неї.

Представник позивача до судового засідання не з'явився. Позивач про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

Справу призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

В судовому засіданні 22.04.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає постанову суду першої інстанції від 20.03.2008р. в межах доводів апеляційної скарги (щодо доводів про обрання належного способу захисту порушеного права ).

Як випливає з матеріалів справи, працівниками ОСОБА_2 проведена позапланова документальна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р. за період з 27.07.2007р. по 04.12.2007р. В результаті перевірки складено акт від 17.12.2007р. № 262/220/31585570.

Виходячи з акту перевірки, визначення суми штрафних (фінансових) санкцій пов'язується з наступним: перевіркою встановлено, що в порушення норм ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ОСОБА_1 при виконанні імпортних операцій по імпортному контракту № 11 від 17.07.207р. з Корпорацією «SHEN ZHEN ZHAN PENG XIANG SNDUSTRIAL CO., LTD» було допущено несвоєчасне надходження імпортного товару.

За висновками акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.12.2007р. № 0000462344, яким позивачу було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 274,27 грн. внаслідок порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р.

Позивач з посиланням на Закон України № 959/ХІІ від 16.04.91р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1 абз. 14 в редакції Закону України від 22.12.98р. № 335) не погоджується з нарахуванням пені за період з 13.11.07р. по 04.12.07р. в кількості 22 (двадцять два) календарних дні, просить виключити із Акту № 262/220/31585570 від 17.12.07р. «Про результати позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з питань додержання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р. за період з 27.07.2007р. по 04.12.2007р. кількість цих днів. Також, позивач просить виключити із Рішення № 26431/10/22-030 від 26.12.07р. «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій» суму нарахованих штрафних фінансових санкцій за період з 13.11.07р. по 04.12.07р. в кількості 22 (двадцять два) календарних дні, як нарахованих в порушення Закону України №959/ХІІ від 16.04.91р. (в редакції Закону України від 22.12.98р. № 335), що складає суму 6750,85 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, послався на невідповідність заявлених позовних вимог способам захисту порушених прав пози вача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність позовних вимог способам захисту порушених прав, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством встановлений перелік вимог на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин та повноваження суду при вирішенні справи. Лише у разі неможливості застосування у позові вимог, зазначених у ст.105 КАС України позивач може заявити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, не встановлені цим Кодексом .

З ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства вбачається, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд адміністративної юрисдикції не може фактично виключити ані з акту перевірки, ані з рішення суб'єкта владних повноважень будь-яку інформацію, оскільки такі дії не входять до компетенції суду і не спрямовані на захист порушеного права позивача .

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Як зазначено у рішенні суду першої інстанції та не заперечується позивачем, йому було роз'яснено право на уточнення позовних вимог та приведення їх у відповідність до вимог ст. 105 КАС України, що належно виконано позивачем не було.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008р. у справі № 2-а-12/08 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 29.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя О.А.Проценко

Суддя Л.П.Туркіна