Вирок № 37073492, 10.02.2014, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 556/214/14-к

Рядок статзвіту № 27

10.02.2014 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Подерня О.В.,

за участю державного обвинувача Боровик О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Володимирець кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,-

за ст.240 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

10 січня 2014 року ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.240 КК України - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Так, 10.01.2014 року в урочищі «Ольос», поблизу с.Малий Жолудськ Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_1 здійснював незаконне видобування корисних копалин, а саме бурштину-сирцю, за допомогою мотопомпи заводського виробництва марки «SADKO» шляхом вимивання грунту під тиском води. Під час чого вказаний громадянин був виявлений працівниками міліції і при огляді на місці події було виявлено та вилучено каміння бурштину - сирцю яке даний громадяни видобув, вага якого в очищеному вигляді становила 25,74 гр. Таким чином, ОСОБА_1 порушуючи встановлений Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 року порядок, незаконно видобув бурштин-сирець, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", являється не загальнопоширеною корисною копалиною загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення.

Під час підготовчого судового засідання прокурором Боровик О.О. надано суду угоду укладену 03 лютого 2014 року між нею та обвинуваченим про визнання обвинуваченим ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному в обвинувальному акті діянні, прокурор і обвинувачений погодилися на призначення покарання за ч.2 ст.240 КК України у виді штрафу в розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, обставини злочину, викладені у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, повністю відповідають фактичним обставинам, з узгодженою мірою покарання він згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права в кримінальному провадженні та наслідки укладення угоди, що передбачені ст.473 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений до злочинів середньої тяжкості, міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст. 240 КК України, даним злочином заподіяна шкода виключно інтересам держави та суспільства, і дана шкода полягає у незаконному видобуванні корисних копалин без передбаченого законом дозволу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє умови укладеної угоди, свої процесуальні права, передбачені ч.4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови даної угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 лютого 2014 року у кримінальному провадженні №12014180050000036, укладену між старшим прокурором прокуратури Володимирецького району Рівненської області Боровик О.О., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014180050000036, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.

Речові докази - 25,74 гр. бурштину-сирцю, які зберігаються в Кузнецовському МВ УМВСУ - звернути в дохід держави, для чого передати Державному підприємству «Бурштин України», 33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754.

Речові докази, які зберігаються у Кузнецовському МВ УМВСУ, а саме мотопомпу заводського виробництва марки «SADKO» - конфіскувати в дохід держави, два пожежні рукави, водозабірник, підсак, шрайбер, металеву тичку - знищити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, в т.ч. обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: Іванків О.В.