Ухвала суду № 37071992, 31.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року Справа № 29931/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу апеляційну скаргу Славутської ОДПІ на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2010р. по справі № 2а-2739/10/2270 за позовом ТзОВ "Ювента" Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072303/0 від 19 березня 2010 року, винесеного Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24282 гривень 00 копійок.

Адміністративний позов обгрунтовує тим, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару, не впливає на право ТОВ "Ювента" щодо віднесення до складу податкового кредиту на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість. Зазначає, що Закон України „Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000072303/ 0 від 19 березня 2010 року, винесене Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24482 гривень.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Славутська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції при прийнятті постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а саме п.1.8 ст.1 та пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, Славутською ОДПІ, щодо заявлених у податкових деклараціях даних, проведено документальні позапланові виїзні перевірки позивача, за результатами яких зроблено висновки про неможливість відшкодування заявлених сум податку на додану вартість з огляду на необхідність фактичної надмірної плати ПДВ до бюджету у ланцюгах постачання продукції позивачу до виробника (імпортера) продукції.

Крім того апелянт зазначає, що з огляду на норму п. 7.7.5 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», у акті перевірки позивача вказується на необхідність перевірки фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету, оскільки безпосередні постачальники продавця є посередниками, а не виробниками продукції, що в свою чергу виключає можливість стверджувати про надмірну сплату податку до бюджету.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду подав заперечення на апеляційну скаргу. У своїх заперечення покликається на те, що судом першої інстанції прийнято законну та обґрунтовану постанову з врахуванням практики Вищого адміністративного суду України.

Просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Славутьскої об'єднаної державної податкової інспекції без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

З матеріалів справи встановлено, що з 09.03.2010р. по 11.03.2010 р. проведено перевірку ТОВ "Ювента" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року, що декларувалось в період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р.

За результатами перевірки складено акт, та на підставі акту від 15.03.2009 року, 19.03.2009 року прийнято податкове повідомлення- рішення №00000723003/0. яким зменшено для ТОВ „Ювента" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009 р. в розмірі 24282грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону .

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР, якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Як зазначається у акті від 15.03.2010 № 441/23/30801338 позапланової виїзної перевірки з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.7.7.1 та п.7.7.2 п. п 1.8. та 7.7. статей 1 та 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

У пункті 17 додатку 1 до Акта від 15.03.2010 № 441/23/30801338 зустрічної перевірки вказано про відсутність сплати ПДВ за продану продукцію до бюджету невідомими підприємству контрагентами - ТОВ «Торгівельний Дім Альянс З», ТОВ «Орландо» та ПП «Пальміра Юнітрейд» по ланцюгу постачання.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначає, що відповідачем не враховано, що товариство має договірні відносини виключно з ПП «Даск-Інвест», яке добросовісно сплатило податок на додану вартість за поставлену продукцію для підприємства „Ювента".

ТзОВ «Ювента» не перебуває у договірних відносинах, та не здійснювало жодних господарських операцій з ТОВ «Торгівельний Дім Альянс З», ТзОВ «Арландо», ПП «Пальміра Юнітрейд».

Колегія суддів зазначає, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Крім того, відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару - не впливає на право ТОВ «Ювента» щодо віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань, та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Законодавство України не покладає на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Покликання відповідача на те, що право ТОВ «Ювента» на формування податкового кредиту для бюджетного відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників підприємства по ланцюгу, колегія суддів вважає ненобгрунтованими, з врахуванням того, що Закон України "Про податок на додану вартість". не ставить в залежність отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта податкування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно декларації з податку на додану вартість за грудень сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 139000грн.

В акті перевірки в п.п.3.3 а.7, податковий орган підтвердив право позивача на бюджетне відшкодування лише у сумі 114718 грн., стосовно якої є підтвердження сплати постачальниками позивача до бюджету.

Обґрунтування правомірності позиції представника щодо прийнятого податкового повідомлення- рішення від 19.03.2010 р.№00000723003/0 про повернення платником податку до бюджету 24282 грн. ґрунтується виключно на припущенні і спростовуються матеріалами перевірки та наведеними вище посиланням на норми законодавства.

Отже, ТОВ «Ювента» у грудні 2009 року вірно вказали суми бюджетного відшкодування із дотриманням вимог Закону України "Про податок на додану вартість ".

Разом з тим у актах відповідача спостерігається певна суперечність, зокрема у пункті 17 Додатку 1 до Акту від 15.03.2010 № 441/23/30801338 вказано , що не підтверджено оплата сум ПДВ ТОВ «Ювента», внаслідок підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 24282 грн. Однак, представником відповідача ( в другій частині того ж самого пункту 17 Додатку 1 до Акту від 15.03.2010 № 441/23/30801338 - наводиться повний перелік оплат здійснених ТОВ «Ювента» на користь ПП «Даск-Інвест» за поставлену продукцію з врахуванням податку на додану вартість на всю суму.

Отже, вказаний висновок представника Славутської об'єднаної державної податкової інспекції - суперечить дослідженим ним самим же обставинам, які викладені в Акті від 15.03.2010 М 441/23/30801338.

З врахуванням викладеного колегія суддів не вбачає порушень вимоги п.п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» при нарахуванні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Славутської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2010р. по справі № 2а-2739/10/2270 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.