Постанова № 37069387, 04.02.2014, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4468/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Чернова Д.Є.

при секретарі Сулиган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він проходив військову службу у Збройних Силах з 01.08.1986 року по 06.04.2004 року. Його було виключено зі списків особового складу НАОУ за станом здоров'я. 26 січня 2004 року встановлено, що його захворювання пов'язане з військовою службою. У серпні 2004 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби. 04 травня 2011 року йому було встановлено І групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби. 30 вересня 2013 року йому було встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, довічно. Зазначає, що він звертався до Міністерства Оборони України (далі - Відповідач) з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу, що передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але йому було відмовлено.

У зв'язку з вище вказаним, просив визнати неправомірними дії Відповідача, щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги по інвалідності, як такі, що порушують вимоги ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненадання йому відповіді на звернення про виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності, як таку, що порушує вимоги ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»; визнати за ним право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 30.09.2013 року інвалідності першої групи внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Відповідача вчинити дії щодо прийняття рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності в розмірі передбаченому ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України нарахувати та провести виплату на його користь одноразової грошової допомоги по інвалідності в розмірі передбаченому ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В судове засідання Позивач з'явився, позов підтримав, просив його задоволити.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах з 01.08.1986 року по 06.04.2004 року. ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу НАОУ за станом здоров'я (а.с.15). 26 січня 2004 року встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з військовою службою (а.с.17). У травні 2005 року ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби (а.с.19). 04 травня 2011 року ОСОБА_1 було встановлено І групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби (а.с.22). 30 вересня 2013 року ОСОБА_1 було встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, довічно. ОСОБА_1 звертався до Міністерства Оборони України з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу, що передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але йому було відмовлено (а.с.13-14).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 06.04.2004 року, суд застосовує ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції 20.12.1991 року, відповідно до якої Військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції 20.12.1991 року не передбачала виплату військовослужбовцю одноразової грошової допомоги, пов'язаної з інвалідністю, що настала в період проходження військової служби, в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, суд відмовляє у задоволенні позову.

Наведені вище обставини стверджуються копією листа Департаменту фінансів МОУ від 26.02.2013 року №248/3/6/1416/302, копією довідки Київського обласного військового комісаріату від 06.03.2013 року № 16, копією свідоцтва про хворобу №35-п від 22.01.2004 року, копією довідки МСЕК №0425040 та іншими матеріалами справи.

На підставі вище викладеного, ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції 20.12.1991 року, керуючись ст. ст. 3, 6, 10, 60, 94, 104, 157 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Д. Є. Чернов