Ухвала суду № 37065738, 30.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2013 рокусправа № 2а-0870/5818/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 р.

у справі № 2а-0870/5818/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНК ГРУП" звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602302 від 07 червня 2011року, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 173200грн., за штрафними санкціями - на суму 1 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 р. позов задоволено, визнано протиправним так скасовано податкове повідомлення-рішення №0000602302 від 07 червня 2011року, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Рішення суду обґрунтовано тим, що висновки відповідача стосовно заниження підприємством суми податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 173200грн. є помилковими, та не підтвердженими доказами. Суд дійшов висновку, що ТОВ "ДНК Груп" до складу податкового кредиту включені суми ПДВ, які на відповідну дату були підтверджені наявними податковими накладними. Висновки акту про відсутність поставки товару та здійснення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків не відповідають дійсності. Всі господарські операції оформлено первинними документами та відображено у бухгалтерській та податковій звітності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального права та обставинам, що мали місце, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 р. скасувати, у задоволенні позову - відмовити. Відповідач вказує, що суд не надав наклежної оцінки тій обставині, що до скаду податкового кредиту позивача включені суми, які підтверджуються документами "ТОВ ТД Логрус", яке є «транзитером» та має у складі контрагентів підприємства, що мають ознаки «фіктивності» та «податкової ями»..Як вказує відповідач, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що акти приймання нафти або нафтопродуктів, оформлені між ТОВ «ДНК-Груп та ТОВ «Торговий дім Логрус» не відповідають встановленій формі акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, визначеному Порядком приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р. Крім того, досліджуючи первинні бухгалтерські документи, отримані ТОВ «ДНК-Груп» від постачальника ТОВ «Торговий Дім «Логрус», суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що у залізничних накладних, отримувачем нафтопродуктів вказано ТОВ «Тоговий Дім «Енергоекспорт», який не мав господарських взаємовідносин з ТОВ «ДНК Груп» у перевіряємо му періоді.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло. У судовому засіданні 10.04.2013р. представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Позивачем надано до суду пояснення, у яких зазначено, що відсутність у ТОВ"ДНК ГРУП" власних залізничних складів та колій зумовила необхідність оренди останніх у ТОВ «ТБ «Енергоекспорт» на підставі договору оренди № ТБ-ЛВЖ від 01.08.2010р. П. 2.1.3. та 3.3 договору оренди передбачена можливість отримання ТОВ «ДНК Груп» вантажів на адресу ТОВ «ТБ»Енергоекспорт» та обов'язок ТОВ «ДНК Груп» компенсувати ТОВ «ТБ «Енергоекспорт» всі витрати, пов'язані з таким отриманням (подача вагонів, розкредитування, тощо). Таким чином пояснюється, чому у графі «Вантажоотримувач» в залізничних накладних зазначено ТОВ «ТБ «Енергоекспорт», а не ТОВ «ДНК Груп». В обгрунтування пояснень позивач надав платіжні документи по розрахунках з ТОВ «ТБ «Енергоекспорт» за оренду та на відшкодування витрат, а також копії актів приймання пального (акти зливу), які складалися комісією ТОВ «ТБ «Енергоекспорт» під час отримання пального.

Представник відповідача у судове засідання 30.04.2013р. не прибув, доводи відповідача не спростував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, а також заперечення на неї, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 29.04.2011р. по 04.05.2011р. проведена перевірка ТОВ "ДНК Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011року, за результатами якої складено акт від 04.05.2011р. №70/23-2/36621487, у висновках якого зазначено про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "ДНК Груп" та ТОВ "ТД Логрус", ведення у лютому 2011р господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України , відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України правочини між ТОВ "ДНК Груп" та ТОВ "ТД Логрус» мають ознаки нікчемності - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ "ДНК Груп" з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Порушення ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом мінфіну України від 24.05.1995р. №88, пп. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, ст. 1, п. 201.10, ст. 201, пп. 198.3, ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 18 наказу ДПА України від 10.01.2011р. №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ДНК Груп" в лютому 2011року з постачальником ТОВ "ТД Логрус" по взаємовідносинах на суму ПДВ 145871, 00грн. свіцдчать, що підприємством занижено податок на додану вартість за лютий 2011р. в розмірі 173200грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000602302 від 07.06.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 173200грн., за штрафними санкціями - на суму 1 грн.

З висновками податкового органу не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 - 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В описовій частині акту перевірки від 04.05.2011р. №70/23-2/36621487 перевіряючими зроблено висновок про завищення підприємством податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ТД Логрус" на суму 410514грн. (а.с. 19)

Однак, як вбачається з наданих суду доказів, між ТОВ "ДНК Груп" та ТОВ "Торговий дім Логрус" було укладено договір поставки від 06.01.2011р. № ТД-2 з додатками, предметом якого є поставка нафтопродуктів відповідно до додатків до договору, та договір № М-6 від 27.01.2001р. купівлі-продажу бензину А-95, А-92, А-80, дизельного палива та бітуму у відповідності до заявок на поставку нафтопродуктів.

Суду надана копія свідоцтва №100331742 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Торговий дім Логрус" (а.с. 120). Суду надані податкові накладні, виписані ТОВ "Торговий дім Логрус" для ТОВ "ДНК Груп" від 27.01.2011р. №2 на суму ПДВ 89917, 72 грн., від 08.02.201р. №29 на суму ПДВ 37303,62грн., від 08.02.2011р. №30 на суму ПДВ 45 986, 96грн., від 04.02.2011р. №1 на суму ПДВ 89220, 20грн., від 17.02.2011р. №5 на суму ПДВ 93028, 91 грн., від 28.02.2011р. №9 на суму ПДВ 27086, 85грн., №8 на суму ПДВ 27969, 52грн., на загальну суму 410 514грн. Отже, суми ПДВ, включені позивачем по податкового кредиту спірного періоду, підтверджені наявними податковими накладними.

Суду також надані акти прийому - сдачи нафтопродуктів та накладні Укрзалізниці на підтвердження поставки нафтопродуктів по договорам від 06.01.201р. № ТД-2 та № М-6 від 27.01.2001р.

Таким чином, висновки відповідача, що підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту суми за операціями з ТОВ "Торговий дім Логрус", внаслідок чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011р. в розмірі 173200грн., спростовуються наявними у справі доказами.

На підставі викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність поставки товарів та вчинення правочинів між позивачем та ТОВ "Торговий дім Логрус" без мети настання реальних наслідків спростовані наданими актами прийому - сдачи нафтопродуктів та накладними Укрзалізниці на підтвердження поставки нафтопродуктів по договорам від 06.01.201р. № ТД-2 та № М-6 від 27.01.2001р.

Доводи відповідача стосовно того, що з наданих накладних Укрзалізниці неможливо зробити висновок про те, що нафтопродукти поставлено саме ТОВ "ДНК Груп", спростовуються тим, що в актах прийому - сдачи нафтопродуктів зазначені номера цистерн, які співпадають з номерами накладних Укрзалізниці, а також документами, які підтверджують наявність правовідносин між позивачем та ТОВ «ТБ «Енергоекспорт» щодо оренди складських приміщень, призначених для зберігання пального та приймання паливномастильних матеріалів, перевезення яких здійснено залізницею .

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що згідно ст.200КАС виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись. ст.. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 р.

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

( Рішення суду виготовлено у повному обсязі 20.01.2014р.)

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай