Постанова № 37063551, 24.01.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2014 р. Справа № 809/3481/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Жовнірович О.С.

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився

представника відповідача Івано-Франківської митниці Міндоходів: Тимів С.П.

представника ГУ Державної казначейської служби України в області: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Євробуд"

до відповідачів: Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області

про визнання неправомірними дій та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 року приватне підприємство "Євробуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій, скасування рішень про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 10427,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно визначив митну вартість товару, що поставлявся позивачу, не за ціною контракту, а за ціною договору щодо ідентичних товарів, у зв'язку з чим відбулось коригування митної вартості товару на підставі оскаржуваних рішень відповідача, внаслідок чого підприємством надмірно сплачено митних платежів в розмірі 10427,13 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В письмових поясненнях, наданих суду, пояснив, що 28.03.2012 року між ПП «Євробуд» та ЗАТ «Сибур Холдинг» (Російська Федерація) був укладений контракт №СХ.11024 про поставку російським підприємством товару - полістиролу «Альфапор» тип SE марки 101, 201, 301, 401, 501 ТУ 2214-019-53505711-2010. Під час поставки товару з Російської Федерації через митницю 18.10.2013 року та 21.10.2013 року митний орган без проведення митних консультацій здійснив коригування митної вартості товарів за другим методом, тобто за ціною договору щодо ідентичних товарів, у зв'язку з чим позивач надмірно сплатив до Державного бюджету України кошти в розмірі 10 427,13грн. Вважає такі дії та рішення Івано-Франківської митниці неправомірними, оскільки декларантом були подані до митниці всі необхідні документи для митного оформлення товару, в тому числі і висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4758 від 18.10.2013 року, які відповідач до уваги не взяв. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подала письмове заперечення проти позову. В судовому засіданні пояснила, що відповідно до п.2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, посадовою особою митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару на підставі ч.3 ст.53 МК України було витребувано у декларанта додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, які ним не було подано. Відтак, митниця на підставі ч.1 ст.55 МК України винесла рішення по коригування заявленої декларантом митної вартості товарів після проведення консультацій з декларантом, що й зафіксовано в оскаржуваних рішеннях. Вважає дії митниці правомірними, а позов безпідставним.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Судом встановлено, що 28.03.2012 року між ЗАТ «Сибур Холдинг» (Російська Федерація) та ПП «Євробуд» (Україна) укладено контракт №СХ.11024 на поставку товару, згідно із умовами якого ЗАТ «Сибур Холдинг» зобов'язується поставити ПП «Євробуд» товар, а саме: полістирол «Альфопор» тип SE марка 101, 201, 301, 401, 501 ТУ 2214-019-53505711-2010 (а.с. 13 т.1).

02.09.2013 року сторони внесли доповнення №26 до зазначеного контракту, в пункті 2 якого визначили ціну товару - 2020 дол.США/тн, а в пункті 3 термін поставки товару встановлено з 02 вересня по 10 жовтня 2013 року (а.с. 19 т.1).

Зміною №5 до контракту від 07.10.2013 року сторони змінили в ньому пункт 3, а саме: продовжили термін поставки товару з 02 вересня по 25 жовтня 2013 року (а.с. 20 т.2).

18.10.2013 року зазначений товар позивачем ввезено на митну територію України за митними деклараціями №206060000/2013/006833 та №206060000/2013/006838, та 21.10.2013 року - за митною декларацією №206060000/2013/006886 (а.с. 5, 16, 25 т.2). Для декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження відповідачу подано декларації митної вартості, в яких митну вартість товару було визначено за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) №СХ.11024 від 28.03.2012р., доповнення №26 від 02.09.2013р. до контракту, зміни №5 від 07.10.2013р., інвойс (рахунок-фактура) № 141013-094/4 від 14.10.2013р., інвойс (рахунок-фактура) № 141013-094/3 від 14.10.2013р., інвойс (рахунок-фактура) № 141013-094/8 від 15.10.2013р., платіжне доручення від 04.10.2013р. «Кредобанку» з відміткою про часткову оплату поставленого товару, прайс-лист ЗАТ «Сибур Холдинг» від 01.09.2013р. №01/09/5, комерційну пропозицію від 01.09.2013р. на полістирол марки 401, довідки про транспортні витрати - рахунок-фактура №201 від 17.10.2013р., рахунок-фактура №202 від 17.10.2013р., рахунок-фактура №203 від 17.10.2013р., паспорти якості товару №608 від 12.10.2013р., №609 від 13.10.2013р., №2/609 від 13.10.2013р., №605 від 09.10.2013р., №606 від 10.10.2013р., №611 від 15.10.2013р., сертифікти про походження товару RUUA 3014004977 3119463 від 14.10.2013р., RUUA 3014004978 3119464 від 14.10.2013р., RUUA 3014004989 3119408 від 15.10.2013р., акти експертиз для оформлення сертифікату походження товару (форма СТ-1) №М-4977 від 14.10.2013р., №М-4978 від 14.10.2013р., №М-4989 від 15.10.2013р., експортні декларації на товари з відмітками Пермської митниці про дозвіл на випуск № 10411080/141013/0015730 від 14.10.2013р., № 10411080/141013/0015728 від 14.10.2013р., № 10411080/151013/0015800 від 15.10.2013р. та інші документи.

Тоді ж для підтвердження заявленої у МД №206060000/2013/006833 та МД №206060000/2013/006838 митної вартості товару (полістирол Альфапор тип SE марка 401 по ціні 2020 дол.США за 1 тонну) та у зв'язку з розбіжностями стосовно дати відвантаження, яка відображена в інвойсі (рахунку-фактурі) № 141013-094/4 від 14.10.2013р. та інвойсі (рахунку-фактурі) № 141013-094/3 від 14.10.2013р., в контракті з урахуванням доповнення №26 від 02.09.2013р. (поставка з 02.09.2013р. по 10.10.2013р.) та дійсній даті поставки і митного оформлення (18.10.2013р.), митниця запропонувала декларанту відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (ICIS-pricing - аналітичне агенство про товарні ціни на хімічну продукцію). Декларант повідомив про неможливість надати на даний момент вказані документи, про що зроблено відмітку (а.с. 11-15, 21-24 т.2).

Для підтвердження заявленої у МД №206060000/2013/006886 митної вартості товару (полістирол Альфапор тип SE марка 401 по ціні 2020 дол.США за 1 тонну) та у зв'язку з розбіжностями, які відображені в інвойсі (рахунку-фактурі) № 141013-094/8 від 15.10.2013р. відповідно до умов контракту (поставка з 02.09.2013р. по 10.10.2013р.), у довідці ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4758 від 18.10.2013р., експортній декларації країни-виробника №10411080/151013/0015800 від 15.10.2013р., відсутності змін №5 від 07.10.2013р. до контракту (яким передбачено строк поставки з 02.09.2013р. по 25.10.2013р.), та дійсній даті поставки і митного оформлення (21.10.2013р.), митниця запропонувала декларанту відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (ICIS-pricing - аналітичне агенство про товарні ціни на хімічну продукцію (полістирол), яка поставляється з Росії на умовах FCA-Пермь). Декларант повідомив про неможливість надати на даний момент вказані документи, про що зроблено відмітку (а.с. 30-34 т.2).

18.10.2013р. та 21.10.2013р. року митний орган відмовив в митному оформленні поданих позивачем митних декларацій (№206060000/2013/006833, №206060000/2013/006838, №206060000/2013/006886), про що складені картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2013/00098 від 18.10.2013 року, №206060000/2013/00099 від 18.10.2013 року та №206060000/2013/00102 від 21.10.2013 року (а.с. 35-40 т.2). Одночасно Івано-Франківською митницею, на підставі наявних у неї відомостей, здійснено коригування митної вартості товарів, що переміщувались підприємством через митний кордон України з урахуванням ціни на ідентичні товари в розмірі 2160 дол.США за тонну, та винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2013/000048/1 від 18.10.2013р., №206060000/2013/000050/1 від 18.10.2013р., №206060000/2013/000052/2 від 22.10.2013р. (а.с. 7, 8, 18, 29, т.2).

Для визначення скоригованої митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач використав другорядний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів, джерелом застосування якого стала цінова інформація ЄАІС ЦБД МД 807100001/2013/7364 від 14.10.2013 року.

Позивач з прийнятими рішеннями не погодився, про що повідомив відповідача, однак митне оформлення товару завершив та імпортував товар на митну територію України за митною вартістю, визначеною відповідачем.

Підставою для визначення митним органом митної вартості за другорядним методом слугував висновок про те, що позивач не підтвердив дату поставки товару поданими документами, оскільки в рахунках-фактурах (інвойсах) №141013-094 та №141013-093 були вказані інші терміни поставки. Крім того, на думку митного органу висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4758 від 18.10.2013 року містить інформацію на полістирол без зазначення конкретного виду та марки даної продукції, що не дало змогу однозначно його ідентифікувати.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - Кодексу) та іншими законами України.

Розділ ІІІ Кодексу регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Відповідно до ст.49 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.51 Кодексу).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Кодексу).

Згідно із ч.8 ст.52 Кодексу у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Кодексу). В ч.2 цієї статті наведено перелік таких документів.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 Кодексу).

Згідно із абз.3 п.4 ч.4 ст.54 Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу (ч.4 ст.55 Кодексу).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, на вимогу якого такі консультації проводяться у письмовому вигляді (ч.5, ч.6 ст.55 Кодексу).

Згідно із ч.7 ст.55 Кодексу у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч.8 і ч.9 ст.55 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.57 даного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 зазначеного Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.3 і ч.4 ст.57 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч.4і ч.7 ст.59 Кодексу).

Аналізуючи зазначені положення Кодексу, суд відмічає, що по митних деклараціях, поданих 18.10.2013р., у відповідача правомірно виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, оскільки в поданих декларантом до митних декларацій документах містилися неточності стосовно дати поставки та заявлена декларантом ціна на полісторол Альфапор тип SE марки 401 (2020 дол.США за тонну) була нижчою від середньої ціни, зазначеної в центральній базі даних ЄАІС Міністерства доходів і зборів України (2160 дол.США за тонну). А тому митний орган у письмовій формі (шляхом електоронного листування з представником декларанта) витребував у нього додаткові документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (ICIS-pricing - аналітичне агенство про товарні ціни на хімічну продукцію). Декларант повідомив про неможливість надати на даний момент вказані документи. Однак, митний орган не надав декларанту передбаченого десятиденного терміну для подання витребуваних документів, а в день подання позивачем митних декларацій відмовив у митному оформленні товарів і виніс рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом.

Крім того, митний орган в контексті наведених норм Кодексу може витребувати тільки ті додаткові документи, які можуть підтвердити або спростувати його сумнів. Оскільки в поданих позивачем митних делараціях вбачалися розбіжності стосовно дати відвантаження товару, то митний орган мав би витребував від позивача і документи для підтвердження або спростування сумніву саме з цього приводу.

По митній декларації, поданій 21.10.2013р., у відповідача правомірно виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, оскільки заявлена декларантом ціна на полісторол Альфапор тип SE марки 401 (2020 дол.США за тонну) була нижчою від середньої ціни, зазначеної в центральній базі даних ЄАІС Міністерства доходів і зборів України (2160 дол.США за тонну). А тому митний орган у письмовій формі (шляхом електоронного листування з представником декларанта) витребував у нього додаткові документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (ICIS-pricing - аналітичне агенство про товарні ціни на хімічну продукцію (полістирол), яка поставляється з Росії на умовах FCA-Пермь).

Листом від 23.10.2013р. позивач направив відповідачу витребувані документи (ICIS-pricing - аналітичне агенство про товарні ціни на хімічну продукцію (полістирол), яка поставляється з Росії на умовах FCA-Пермь, висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №4758 від 18.10.2013 року, загальний інвойс від 02.09.2013р., зміни до контракту №5 від 07.10.2013р. про поставу товару в період з 02 вересня по 25 жовтня 2013р. та ін.) та просив в порядку ст.55 Кодексу прийняти рішення про визнання заявленої ним вартості.

Проте відповідач не прийняв до уваги вказані документи з посиланням на те, що вони містять інформацію на полістирол без зазначення конкретного виду та марки продукції, а це не дає змогу однозначно його ідентифікувати, і з цих підстав повідомив про неможливість визнання заявленої у митних деклараціях митної вартості товару.

При цьому джерелом інформації, яка використана для розрахунку митної вартості товару митним органом, є інформація з центральної бази даних ЄАІС Міністерства доходів і зборів України. Оглянувши в судовому засіданні витяг з цієї бази даних, суд дійшов наступного висновку. В діапазоні цін на ідентичний товар (полістирол Альфапор, тип SE, марки 401) в період з 14.10.2013р. по 16.12.2013р. ціни встановлені на рівні 2,16 дол.США/кг, 2,17 дол.США/кг, 2,21 дол.США/кг, в період з 02.09.2013р. по 06.09.2013р. - 2,05 дол.США/кг, 2,09 дол.США/кг, 2,10 дол.США/кг, 2,11 дол.США/кг, 2,13 дол.США/кг. (а.с. 224-241 т.1). На думку суду, митний орган не взяв до уваги той факт, що зовнішньоекономічний контракт був укладений між підприємствами ще в березні 2012 року, доповнення до нього з приводу ціни на партію товару (2020 дол.США за тонну) внесені 02.09.2013р., а тому в діапазоні цін на товар у цей період вказана ціна є співмірною. Поряд з цим слід враховувати, що суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність на власний ризик (тобто і з отриманням прибутків, і з понесенням збитків залежно від різних об'єктивних причин на ринку).

Крім того, у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (яке є складовою Міністерства промислової політики України) №4758 від 18.10.2013 року щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №СХ.11024 від 28.03.2012 року між ПП «Євробуд» (Україна) та ЗАТ «Сибур Холдинг» (Росія) зазначено, що рівень ціни на полістирол Альфапор, тип SE, марки 301, 401? 501, а саме: 2020 дол.США за тонну на умовах поставки FCA-Пермь відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Також вказано, що згідно із даними "Хим-курьер" та "ThePlastticsExchange" середній розрахунковий рівень цін на полістирол може становити 1860-2235 дол.США за тонну на умовах поставки FCA-країни постачальника; рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурній ситуації на ринку тощо (а.с.25 т.1).

Відтак, відмова в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Міністерства доходів і зборів України, оскільки таке рішення повинне прийматися з урахуванням й інших наданих доказів у сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №206060000/2013/000048/1 від 18.10.2013р., №206060000/2013/000050/1 від 18.10.2013р., №206060000/2013/000052/2 від 22.10.2013р. та про скасування таких рішень.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченої суми платежів у розмірі 10 427,13грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Судом встановлено, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання (а.с. 192 т.1). Таким чином, відповідач за цією вимогою не порушив право або охоронюваний законом інтерес позивача.

З огляду на наведене вище, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо відшкодування позивачу надмірно сплачених платежів в розмірі 10427,13 грн.

Згідно із ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача задоволено, слід присудити на користь позивача судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 68,82 грн. Позовні вимоги про скасування оскаржуваних рішення та стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 10427,13 грн. є вимогами майнового характеру, які стосувалися однієї грошової суми, з якої позивачем сплачено судовий збір в розмірі 172,06 грн. (10% розміру ставки судового збору), а тому у зв'язку із частковим задоволенням позову в дохід Державного бюджету України слід стягнути 688,24 грн. ((1720,60 грн.: 2) - 172,06 грн.) судового збору.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів № 206060000/2013/000050/1 від 18.10.2013 року, № 206060000/2013/000048/1 від 18.10.2013 року та № 206060000/2013/000052/1 від 22.10.2013 року.

Визнати протииправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України про коригування митної вартості товарів № 206060000/2013/000050/1 від 18.10.2013 року, № 206060000/2013/000048/1 від 18.10.2013 року та № 206060000/2013/000052/1 від 22.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Євробуд" (ідентифікаційний код 38543233, м.Червоноград, вул.Львівська, буд.52, Львівська область, 80100 ) судовий збір в розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Стягнути з Приватного підприємства "Євробуд" (ідентифікаційний код 33071398, м.Червоноград, вул.Львівська, буд.32, Львівська область, 80100) в дохід Державного бюджету України 688,24грн. судового збору (шістсот вісімдесят вісім гривень двадцять чотири копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 03.02.2014 року.