Постанова № 37061507, 31.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4141/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Д"яков В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

розглянувши в письмову провадженні апеляційну скаргу Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Чернігівське зональне відділення Військової служби правопорядку подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову служби на посаді старшого офіцера відділу спеціального призначення Північного територіального управління військової служби правопорядку м. Чернігів, військова частина А2093.

Чернігівське зональне відділення Військової служби правопорядку є правонаступником військової частини А2093- Північного територіального управління Військової служби правопорядку (довідка №12 від 01.11.2013 року)

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.10.2013 року №328, позивач був звільнений з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).

Згідно наказу командира військової частини А2093 від 31 жовтня 2013 №249 позивачу виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в сумі 39386 грн. 93 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

Пунктом 2 даної постанови визначено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію.

У пункті 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Пунктом 9 Інструкції передбачено, що винагорода встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за:

порушення статутних правил несення служби;

особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки;

уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);

порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб;

Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин і її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена в розмір грошової допомоги при звільненні відповідно до наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 року № 260.

Зазначена правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним судом України в постанові від 15.10.2013 року.

Відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог щодо включення в розмір грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди - відсутні.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207, КАС України колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.