Постанова № 37061402, 17.12.2013, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 101/2142/13-а

17 грудня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого - судді Хотянової В.В.

при секретарі - Дороніної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Алуштинської міської Ради, треті особи: товариство співвласників багатоквартирного будинку "Петушок", ОСОБА_2 про поновлення строку для оскарження рішень Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 728 від 25 червня 2004 року та №24 від 14.01.2005 року, визнання цих рішень протиправними та їх скасування,

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Алуштинської міської Ради, треті особи: товариство співвласників багатоквартирного будинку «Петушок», ОСОБА_2 про поновлення строку для оскарження рішень Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 728 від 25 червня 2004 року та № 24 від 14.01.2005 року, визнання цих рішень протиправними та їх скасування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 11.04.2003 року позивач є власницею квартири АДРЕСА_1, житловою площею 41,4 м2. Також вона є власницею земельної ділянки 0,714 га, відповідно до договору дарування земельної ділянки від 26.03.2003 року і державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого Алуштинською міською Радою 19.08.2003 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів під № 72.

З 01.12.2012 року ОСОБА_2, який є власником квартири № 6 за цією ж адресою, ведуться роботи з добудови самочинно збудованого сараю до триповерхової будівлі з мансардою.

04 квітня 2013 року під час судового засідання в Окружному адміністративному суді АР Крим по справі № 801/2966/13-а їй стало відомо, що Виконавчим комітетом Алуштинської міської Ради прийняті рішення №24 від 14.01.2005 року й № 728 від 25.06.2004 року.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №728 від 25.06.2004 року затверджено акт міжвідомчої комісії № 706 від 17.08.2004 року гр. ОСОБА_2 і дозволено зберегти проведену реконструкцію житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 загальною площею - 234,6 кв.м., корисною площею - 220,0- кв.м, поверховістю - 2 поверхи, з подальшим введенням його в експлуатацію.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №24 від 14.01.2005 року затверджено акт державної технічної комісії з приймання в експлуатацію закінченої -будівництвом реконструкції житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею житлового будинку - 145.5 кв.м., жилою площею - 55,3 кв.м., розміром господарського блока- 5,0 х 9,8 кв.м., розміром сараю - 3,0 х 3,5м., розміром сарая- 7.60 х 13.60 м., розміром навісу - 7.0 х 2,30 м. і дозволити ввести в експлуатацію об'єкти гр. ОСОБА_2

Вважає дії Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради з прийняття вищезазначених рішень протиправними, а рішення такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Так, згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу для, виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Статтею 18 Закону України «Про основи містобудування» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

До 1 січня 2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1243, яким визначалися основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Згідно з п. 6 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, фізичним та юридичним особам на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

До того ж частиною третьою статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

А тому, зважаючи на викладені норми матеріального права, відсутність у позивача висновків відповідних органів санітарного, екологічного, пожежного, будівельного контролю щодо самочинного будівництва, наявність порушення вимог ст.5,23,24 Закону України «Про планування і прибудову територій», відсутність відведення земельної ділянки у встановленому порядку під нерухоме майно, можна прийти про те, що рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №728 від 25.06.2004 року й №24 від 14.01.2005 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Само будівництво супроводжується руйнуванням фасаду будинку №1 та без дозвільної документації з порушенням будівельних норм та правил.

Відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572. власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

У зв'язку з самочинним будівництвом, ОСОБА_2 порушені права позивача, оскільки позивач не може у повному обсязі користуватися своєю квартирою, що належить їй на праві власності.

На теперішній час прямо перед вікном позивача знаходиться стіна будівлі, яка перешкоджає потраплянню світла у її квартиру у весь день. Зараз в квартирі позивачки завжди темно та холодно, внаслідок чого сиріють стіни, що робить дуже неприємним перебування в ній та шкодять є її здоров'ю.

При прийнятті оскаржуваних рішень виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 728 від 25.06.2004 року та № 24 від 14.01.2005 року враховано конструкції, які на момент винесення рішень не існувало і не існує тепер.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив відновити строк для звернення до адміністративного суду для оскарження рішень Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради та визнати рішення виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 728 від 25.06.2004 року та № 24 від 14. 01.2005 року незаконними і скасувати їх. Також пояснив, що додатковою підставою для скасування вказаних рішень являється і те, що до заяв ОСОБА_2, які були підставою для винесення актів міжвідомчої комісії, додані не всі документи, передбачені діючим на той час законодавством. Це підтверджується наданими на запит суду копіями оскаржуваних рішень та документів, котрі були підставою для їх оскарження. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважав, що у задоволенні позову слід відмовити оскільки він є безпідставним, будівля, зведена ОСОБА_2 відповідає будівельним нормам, а тому його було введено в експлуатацію на Законних підставах. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи - ТСББ «Петушок» до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні 28.11.2013 року проти позову заперечував, пояснив, що будівля, зведена ОСОБА_2 відповідає будівельним нормам, а будь-які порушення прав позивачки відсутні, що підтверджується рішенням Алуштинського міського суду від 16.05.2006 року по справі № 2-29/2006. Котре набрало законної сили. На даний час ОСОБА_2 зареєстрував право власності на зведену будівлю. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, матеріали цивільної справи справи № 2-29/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та квартирою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Алуштинської міської ради, 3-я особа управління земельними ресурсами про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення моральної та матеріальної шкоди , вважає що позов необгрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності від 15.03.2006 року ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 (а.. 13).

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії КМ № 128431 від 19 серпня 2003 року ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Як зазначено в рішенні суду від 16 травня 2006 року та не оспорюється сторонами ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 112).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №728 від 25.06.2004 року затверджено акт міжвідомчої комісії № 706 від 17.08.2004 року гр. ОСОБА_2 і дозволено зберегти проведену реконструкцію житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 загальною площею - 234,6 кв.м., корисною площею - 220,0- кв.м, поверховістю - 2 поверхи, з подальшим введенням його в експлуатацію (а.с. 54).

З наданих відповідачем документів вбачається, що фактично в опорюваному рішенні йде мова про затвердження рішення Міжвідомчої комісії Алуштинського виконавчого комітету № 706 від 17.08.2003 року (а.с. 56).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №24 від 14.01.2005 року затверджено акт державної технічної комісії з приймання в експлуатацію закінченої -будівництвом реконструкції житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею житлового будинку - 145.5 кв.м., жилою площею - 55,3 кв.м., розміром господарського блока- 5,0 х 9,8 кв.м., розміром сараю - 3,0 х 3,5м., розміром сарая- 7.60 х 13.60 м., розміром навісу - 7.0 х 2,30 м. і дозволити ввести в -експлуатацію об'єкти гр. ОСОБА_2 (а.с. 46).

Фактично доводи позивача зводяться до того, що ОСОБА_2 при зведенні спірної будови та робіт з добудови самочинного збудованого сараю до триповерхової будівалі, які ведуться з 01.12.2012 року, було допущено порушення будівельно-технічних норм, санітарно-технічних норм, правил пожежної безпеки, що порушує права позивача, проте, відповідно до рішення Алуштинського міського суду від 16.05.2006 року по справі №2-29/2006 рік, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та квартирою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлено, що зведені ОСОБА_2 будови відповідають будівельно-технічним нормам, санітарно-технічним нормам, правилам пожежної безпеки, що підтверджується підписами відповідних інстанцій при прийомі в експлуатацію. При цьому жодних порушень права позивачки діями ОСОБА_2 при зведенні будівлі встановлено не було (а.с. 112-113). А якщо ОСОБА_2 велось самочинне будівництво після прийняття оскаржуваних рішень, то це не є підставою для скасування зазначених рішень, котрі були прийнятті раніше.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Главою 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад .

В редакції, яка діяла на час прийняття рішення виконавчим комітетом Алуштинської міської ради , ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих комітетів органів сільських, селищних рад, міських рад належать делеговані повноваження , повноваження в галузі будівництва.

На підставі викладеного суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконавчий комітет діяв в межах своєї компетенції та відповідно до діючого законодавства, в зв'язку з чим позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішеннь виконавчий комітет діяв в межах своєї компетенції та відповідно до діючого законодавства, в зв'язку з чим позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що строки позовної давності позивачем не пропущені , так як про порушене право та про прийнятті рішення позивачу стало відомо 04 квітня 2013 року під час судового засідання в Окружному адміністративному суді, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 13.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. .2,11,17,18,71,94,158-163, 167 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Алуштинської міської Ради, треті особи: товариство співвласників багатоквартирного будинку "Петушок", ОСОБА_2 про визнання рішень Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 728 від 25 червня 2004 року та №24 від 14.01.2005 року протиправними та їх скасування - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Апеляційного адміністративного суду міста Севастополя через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні постанови, протягом десяти днів з отримання її копії.

Суддя Алуштинського

міського суду В.В.Хотянова