Ухвала суду № 37060049, 05.02.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/351/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кулінка Л.Д.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

05.02.2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Письменного О.А.,

суддів: Дуковського О.Л., Пищиди М.М.,

при секретарі: Задираці Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 15.12.2012 року вона надала ОСОБА_3 в борг грошові кошти в сумі 11 000 доларів США, а останній зобов'язався повернути борг в строк до 01.07.2013 року, про що ним була власноручно написана розписка. Посилаючись на те, що відповідач в обумовлений ними строк кошти не повернув, просила стягнути з нього 87 923 грн., що еквівалентно 11 000 доларів США на час пред'явлення позову.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своєю суттю, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження факту укладання договору позики та передачу грошей відповідачу надала розписку. Проте, зміст даної розписки не містить відомостей щодо передачі позивачем та отримання відповідачем грошових коштів, які вона вимагає повернути (а.с.4).

Колегією суддів в судовому засіданні досліджено матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, де рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 жовтня 2013 року позов задоволено і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 88 371, 05 грн. в рахунок повернення боргу за договором позики. При цьому суд посилався на надані позивачем розписки, одна з яких є копією розписки про отримання коштів в сумі 11 000 доларів США, та зобов'язання повернути борг в строк до 01.07.2013 року, що міститься в матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу (а.с.4).

Таким чином, рішенням суду від 23 жовтня 2013 року встановлено, що дана розписка (а.с.4) є доказом надання позики ОСОБА_5 в сумі 11 000 доларів США ОСОБА_4, а не ОСОБА_2. ОСОБА_2 вказані обставини не спростувала. Дане рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 жовтня 2013 року сторонами не оскаржувалось і є чинним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності позивачем факту укладання договору позики та наявності боргу.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: