Рішення № 37058763, 05.02.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2014 р. Справа № 902/539/13

Провадження № 13/902/11/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С., суддів : Тварковського А.А., Яремчука Ю.О.

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Ерде банк" (код ЄДРПОУ 34817907, 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5а; пошт. адреса : 04071, м. Київ, вул. Гончарна, буд. 20)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (код ЄДРПОУ 05412693, 22400, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 50, Калинівський район, Вінницька область)

про стягнення 3 730 125,42 грн.

представники сторін :

від позивача : Шпак Т.Г. - за довіреністю

від відповідача : Мельник В.М. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Ерде банк" 10.04.2013 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" про стягнення 3 730 125,42 грн..

Ухвалою суду від 11.04.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/539/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 23.04.2013 року, проте в зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів, ухвалою суду від 23.04.2013 року відкладено розгляд справи на 28.05.2013 року.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Крім того, ухвалою суду від 18.06.2013 року у справі № 902/539/13 було зупинено провадження та призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослiдному експертно-кримiналiстичному центру при УМВС України у Вінницькій області.

21.01.2014 року до суду від вказаної вище експертної установи повернулася справа № 902/539/13 без виконання ухвали суду від 18.06.2013 року.

Ухвалою суду від 22.01.2014 року дану справу прийнято до колегіального провадження у складі головуючого судді Тісецького С.С., суддів: Тварковського А.А., Яремчука Ю.О. та поновлено провадження з призначенням слухання на 05.02.2014 року.

03.02.2014 року від відповідача надішли письмові пояснення № 8 від 03.02.2014 року, в яких повідомляється, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 20.01.2014 року задоволено позов ПАТ "Ерде Банк" до Сидорук Валентини Василівни, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог : ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно даного рішення суду, в рахунок погашення заборгованості по кредиту, що виникла за "договором зростання" договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, яка належить Сидорук В.В. на підставі свідоцтва про право власності на житло.

З огляду на вказані обставини, відповідач просить врахувати те, що позивач стягує предмет іпотеки.

На визначену дату 05.02.2014 року в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті, представник позивача зазначила про можливість зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 132/2786/13-ц від 20.01.2014 року.

При цьому, представник позивача повідомила, що їй не надано повноважень щодо заявлення та подання клопотань про зупинення провадження.

Суд заслухавши представників сторін дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на приписи ст. 543 ЦК України.

В ході розгляду справи, представник позивача, підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача, позов не визнав та пояснив, що не погоджується із нарахованими процентами за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року.

На запитання суду стосовно наявності доказів в підтвердження визначення вартості квартири, яка вказана у рішенні суду від 20.01.2014 року, представник позивача пояснила, що такі докази відсутні.

Також представником відповідача надано суду для огляду оригінал іпотечного договору від 29.06.2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

08.04.2011 року між публічним акціонерним товариством "Ерде банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (позичальник) укладено "договір зростання" договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ, яким передбачено наступне.

Банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - Овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту (п. 1.1).

Ліміт овердрафту за цим договором складає 2 700 000 гривень (п. 1.2); розмір плати за користування овердрафтом складає 23 процентів річних (п. 1.3); термін користування овердрафтом закінчується 07 квітня 2012 року включно (п. 1.4); овердрафт надається на поповнення оборотних коштів позичальника (п. 1.5).

Облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком № 2600.0.15058.001, відкритий в банку (далі - поточний рахунок) (п. 4.1).

Овердрафт надається позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника (надалі - платіжний документ) з його поточного рахунку в банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку. Під "банківським операційним часом" в цьому договорі розуміється час, визначений сторонами в відповідному договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування позичальника (п. 4.2).

У Банку виникають зобов'язання з видачі позичальнику овердрафту після того, як виконані всі наступні умови: укладений/і, оформлений/і в належній формі і набув/ли чинності договір/ори забезпечення; банку надано відповідний/і документ/и (протокол/и, довіреність/ості, розпорядження тощо), якими надано повноваження юридичній/им та/чи фізичній/им особам на укладення (підписання) цього договору та/чи договору/ів забезпечення, якщо цього вимагає діюче законодавство України та/чи статутні документи зазначених осіб (п. 4.3).

Проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п. 1.4. цього договору. У випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за овердрафтом в термін, зазначений у п.1.4 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у відповідності до п. 9.1 цього договору (п. 5.2).

Позичальник повинен повернути банку основну суму боргу за овердрафтом (далі - загальну заборгованість за овердрафтом), що обліковується за поточним рахунком, не пізніше строку (терміну) вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 7.1).

Термін (строк) користування овердрафтом вважається таким, що закінчився, і позичальник зобов'язаний повернути повну суму заборгованості за цим договором у випадку настання будь-якої з нижче перерахованих обставин, не пізніше наступного робочого дня після настання таких обставин: в разі невиконання, або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, які зазначені в цьому договорі; невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з банком (п. 7.3).

Надання та повернення овердрафту, сплата процентів за користування ним, сплата комісій, сплата неустойки (пені, штрафів), передбаченої цим договором, збитків тощо здійснюється в гривнях (п. 8.1).

Платежі позичальника по цьому договору здійснюється шляхом перерахування коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника: повернення простроченої загальної заборгованості за овердрафтом - на рахунок простроченої заборгованості; сплата процентів на рахунок № 2607.7.15058.001, відкритий в банку; сплата інших платежів (пені, штрафів, збитків тощо) - на рахунки, окремо зазначені Банком. Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу по цьому договору вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок (п. 8.2).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору (п. 10.2).

25.06.2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 01 до договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року на слідуючих умовах :

Сторони домовились викласти п. 1.2 договору в наступній редакції : ліміт овердрафту за цим договором складає 3 700 000 гривень.

Сторони домовились викласти п. 2.1 договору в наступній редакції : належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується заставою основних засобів, іпотекою нежитлових приміщень, які належать позичальнику, іпотекою нежилих приміщень, які належать майновому поручителю - юридичній особі та іпотекою квартири, яка належить майновому поручителю - фізичній особі. Позичальник зобов'язується укласти іпотечний договір з майновими поручителями - юридичною особою та фізичною особою відповідно до 26 липня 2011 року та до 30 червня 2011 року.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і в усьому іншому сторони керуються його положеннями.

06.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 02 до вказаного договору, якою погодили такі умови.

Сторони домовились викласти п. 1.2 договору в наступній редакції : ліміт овердрафту за цим договором встановлюється за графіком (п. 1):

Дата початку дії ліміту овердрафту Дата останнього дня дії ліміту овердрафтуСума ліміту овердрафтуСума зменшення ліміту овердрафту07 квітня 2012 року06 травня 2012 року3 700 000,00 грн.50 000,00 грн.07 травня 2012 року06 червня 2012 року3 650 000,00 грн.50 000,00 грн.07 червня 2012 року06 липня 2012 року3 600 000,00 грн.50 000,00 грн.07 липня 2012 року06 серпня 2012 року3 550 000,00 грн.50 000,00 грн.07 серпня 2012 року06 вересня 2012 року3 500 000,00 грн.50 000,00 грн.07 вересня 2012 року02 жовтня 2012 року3 450 000,00 грн.3 450 000,00 грн.Також сторони домовились викласти п. 1.3 договору в наступній редакції : розмір плати за користування овердрафтом складає 25 процентів річних (п. 2).

Сторони домовились викласти п. 1.4 договору в наступній редакції : термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2012 року включно (п. 3).

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і в усьому іншому сторони керуються його положеннями (п. 4).

Крім того, 02.10.2012 року між публічним акціонерним товариством "Ерде банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" укладено додаткову угоду № 03 до договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року, згідно якої сторони домовились викласти п. 1.2 договору в наступній редакції :

Дата початку дії ліміту овердрафту Дата останнього дня дії ліміту овердрафтуСума ліміту овердрафтуСума зменшення ліміту овердрафту07 жовтня 2012 року06 листопада 2012 року3 450 000,00 грн.50 000,00 грн.07 листопада 2012 року06 грудня 2012 року3 400 000,00 грн.50 000,00 грн.07 грудня 2012 року06 січня 2013 року3 350 000,00 грн.50 000,00 грн.07 січня 2013 року06 лютого 2013 року3 300 000,00 грн.50 000,00 грн.07 лютого 2013 року06 березня 2013 року3 250 000,00 грн.50 000,00 грн.07 березня 2013 року06 квітня 2013 року3 200 000,00 грн.50 000,00 грн.07 квітня 2013 року06 травня 2013 року3 150 000,00 грн.50 000,00 грн.07 травня 2013 року06 червня 2013 року3 100 000,00 грн.50 000,00 грн.07 червня 2013 року06 липня 2013 року3 050 000,00 грн.50 000,00 грн.07 липня 2013 року06 серпня 2013 року3 000 000,00 грн.50 000,00 грн.07 серпня 2013 року06 вересня 2013 року2 950 000,00 грн.50 000,00 грн.07 вересня 2013 року02 жовтня 2013 року2 900 000,00 грн.-Сторони домовились викласти п. 1.3 договору в наступній редакції : розмір плати за користування овердрафтом складає 25 процентів річних (п. 2).

Сторони домовились викласти п. 1.4 договору в наступній редакції : термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2013 року включно (п. 3).

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і в усьому іншому сторони керуються його положеннями (п. 4).

На виконання умов вказаного вище договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти у сумі 3 700 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 08.04.2011 року по 20.03.2013 року по рахунку № 2600.0.15058.001.

Відповідно до відомостей, які містять у даних банківських виписках, залишок несплачених коштів згідно договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року складає 3 150 000,00 грн. та прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 206 489,88 грн..

29.10.2012 року Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 25, яким вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ "Ерде Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 30.10.2012 року. Тимчасова адміністрація запроваджується строком на три місяці з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року.

Згідно п. 2 постанови правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 року постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Ерде Банк".

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3 від 10.01.2013 року призначено уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків фонду Куреного Олександра Вікторовича.

23.01.2013 року позивачем направлено Головному управлінню Національного банку України по м. Києву та Київській області електронне повідомлення № 637 щодо внесення змін до довіднику учасників СЕП (електронна система платежів) в частині виключення АТ "Ерде Банк" з учасників СЕП.

Вказані вище рішення № 25 від 29.10.2012 року та № 3 від 10.01.2013 року опубліковані в газетах "Урядовий Кур'єр" від 03.11.2012 року, № 8 (4894) від 15.01.2013 року, в газеті "Голос України" № 208 (5458) від 03.11.2012 року та на інтернет-сторінці ПАТ "Ерде Банк" : www.rdbank.com.ua/news/1/214-k...; www.rdbank.com.ua/news/5/226... від 13.06.2013 року.

Також на інтернет-сторінці Національного банку України www.bank.gov.ua/control/ uk/publish/... від 24.01.2013 року опубліковано розпорядження Національного банку України від 23.01.2013 року № 29-р щодо відкликання генеральної ліцензії від 07.11.2011 року № 234 на здійснення ПАТ "Ерде Банк" валютних операцій.

15.02.2013 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 1090 сплатити заборгованість у сумі 3 638 166,50 грн., яка виникла внаслідок порушення умов договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року щодо погашення кредиту.

Направлення даної вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення із відбитком поштового штемпеля від 19.02.2013 року.

17.05.2013 року, відповідач звернувся до позивача із листом № 57 в якому пропонує в рахунок погашення заборгованості за договором № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року звернути стягнення на майно передане в заставу згідно договору від 08.04.2011 року та на майно передане згідно іпотечного договору від 29.06.2011 року.

Направлення вказаного листа підтверджується описом вкладення із відбитком поштового штемпеля від 17.05.2013 року.

Представником відповідача надано суду для огляду оригінал та копію іпотечного договору від 29.06.2011 року укладеного між ПАТ "Ерде Банк" (іпотекодержатель) та Сидорук В.В. (іпотекодавець), яка виступає майновим поручителем за ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів".

У п.1.1 даного договору вказано : кредитний договір - "договір зростання" договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року.

Предметом іпотеки визначено квартиру № 41 загальною площею 64,1 кв.м., яка розташована за адресою : Вінницька область, м. Калинівка, вул. Покришкіна, буд. 4-а, яка належить іпотедавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.11.1999 року. Загальна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 220 000,00 грн. (п. п. 2.1, 2.3.2).

20.01.2014 року року Калинівським районним судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 132/2786/13-ц яким задоволено позов ПАТ "Ерде Банк" до Сидорук Валентини Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог : ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", згідно якого вирішено в рахунок погашення заборгованості в сумі 4 168 951,70 грн., що виникла за "договором зростання" договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказану вище квартиру та визнано право власності на дане житло за ПАТ "Ерде Банк".

Вартості квартири у зазначеному рішенні суду не вказано.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання кредиту за договором та його повернення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 2.2 (Розділ І) Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (далі - Інструкція), затвердженою постановою Правління Національного банку України № 481 від 27 грудня 2007 року, банк для відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій відповідно до облікової політики може використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій.

Відповідно до п. 1.1 (Розділ ІІ) Інструкції, банк відображає суму зобов'язання з кредитування на дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) на відповідних позабалансових рахунках.

За змістом п. 2.2 (Розділ ІV) Інструкції, банк відображає в бухгалтерському обліку суму наданих кредитів овердрафт за дебетом рахунків клієнтів (юридичних та фізичних осіб), у результаті чого виникає дебетовий залишок на цих рахунках, і здійснює таку бухгалтерську проводку: дебет - рахунки клієнтів; кредит - рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів.

Згідно п. п. 2.4, 2.5 (Розділ ІV) Інструкції, банк відображає заборгованість за нарахованими процентними доходами за кредитом овердрафт, що не сплачена позичальником у визначений договором строк, наступного робочого дня за відповідними рахунками для обліку прострочених нарахованих доходів. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка: дебет - рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів; кредит - рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами. Банк перераховує дебетовий залишок за рахунком клієнта на рахунок з обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, якщо суму кредиту овердрафт не погашено у визначений договором строк, і здійснює таку бухгалтерську проводку: дебет - рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами; кредит - рахунки клієнтів.

Як встановлено судом, 08.04.2011 року між публічним акціонерним товариством "Ерде банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" укладено "договір зростання" договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ, згідно якого позивачем надано відповідачу кредитні кошти у сумі 3 700 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 08.04.2011 року по 20.03.2013 року по рахунку № 2600.0.15058.001.

В подальшому, згідно додаткової угоди № 03 від 02.10.2012 року ліміт овердрафту було зменшено до 3 450 000,00 грн..

Водночас, залишок несплачених коштів згідно договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року складає 3 150 000,00 грн., а прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 206 489,88 грн., що в сумі складає 3 356 489,88 грн., яку і просить стягнути позивач згідно розрахунку заборгованості (т. 2, а.с. 207) та підтверджується вказаними банківськими виписками.

При цьому, відповідач щодо наявної суми заборгованості не заперечив, що підтверджується листом № 57 від 17.05.2013 року.

Посилання відповідача щодо неможливості сплачувати кошти в зв'язку з ліквідацією ПАТ "Ерде Банк", спростовується наведеними вище доказами, зокрема, відповідними публікаціями у засобах масової інформації.

Окрім того, суд звертає увагу на рішення Калинівського районного суду Вінницької області у справі № 132/2786/13-ц від 20.01.2014 року, яке не містить відомостей щодо набрання ним законної сили.

Разом з тим, згідно ч.1, ч.2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників, який не задовольнив цю вимогу, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

З огляду на викладене наявність, вказаного вище рішення районного суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості із іпотекодавця - фізичної особи, не є перешкодою для пред'явлення окремого позову до боржника за кредитним договором - юридичної особи.

В свою чергу, відповідач доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення неповернутої суми по тілу кредиту в розмірі 3 356 489,88 грн., підлягають задоволенню повністю. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме: "договором зростання" договір про надання овердрафту, додатковими угодами, банківськими виписками, листами, письмовими розрахунками.

Також згідно письмових розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача :

- 346 047,66 грн. - нарахованих процентів на поточну та прострочену частину тіла кредиту за період з 08.04.2011 року по 28.02.2013 року;

- 27 587,59 грн. - пені за прострочене тіло кредиту за період з 01.03.2013 року по 20.03.2013 року;

Пунктами 9.1, 9.2, 9.4 договору № 66/11-ОВ від 08.04.2011 року сторони погодили, за повне або часткове не повернення у строки (терміни), що передбачені цим договором, загальної заборгованості за овердрафтом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3. цього договору, від суми неповернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення.

За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Штрафи та пені, зазначені в пунктах 9.1.- 9.3 цього договору, повинні бути сплачені банку в строк не пізніше 5 робочих днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про їх накладення.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем при розрахунку суми пені застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України.

Водночас, судом встановлено, що позивачем у позові заявлено до стягнення 27587,88 грн., тоді як у письмовому розрахунку вказано 27 587,59 грн..

При перевірці суми нарахованої пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", сума нарахованої пені за період з 01.03.2013 року по 20.03.2013 року становить 27 587,59 грн., яка і підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, в частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 0,29 грн. слід відмовити.

Оскільки відповідач не провів розрахунок по кредиту та нарахованих процентах згідно умов договору, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення у повному обсязі вимог про стягнення з нього на користь позивача нарахованих 346 047,66 грн. - процентів на прострочену та поточну частину тіла кредиту та 27 587,59 грн. - пені за прострочене тіло кредиту згідно розрахунку заборгованості.

Окрім того, згідно ч. 3, ч. 5 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За змістом ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, сума судового збору, яка підлягала сплаті при подані позову у даній справі (10.04.2013 року - день подання позовної заяви до суду) становить 68 820,00 грн. (1 147,00 грн.*60).

Пункт 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", визначає, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, відповідні судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст.4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (код ЄДРПОУ 05412693, 22400, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 50, Калинівський район, Вінницька область) на користь публічного акціонерного товариства "Ерде банк" (код ЄДРПОУ 34817907, 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5а) 3 356 489,88 грн. - основного боргу, 346 047,66 грн. - заборгованості за простроченими відсотками за користування овердрафтом за період з 08.04.2011 року по 28.02.2013 року та 27 587,59 грн. - пені за період з 01.03.2013 року по 20.03.2013 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (код ЄДРПОУ 05412693, 22400, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 50, Калинівський район, Вінницька область) в доход Державного бюджету України 68 820,00 грн. - судового збору.

4. Відмовити у позові в частині стягнення пені у сумі 0,29 грн..

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 лютого 2014 р.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Суддя Тварковський А.А.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи