Рішення № 37057826, 23.07.2013, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/849/13-ц

Провадження № 2/611/220/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

при секретарі - Сторчай С.В.,

розглянувши позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкодив сумі 1000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.06.2013 року ОСОБА_2 заявою на ім'я Барвінківського міського голови надана недостовірна інформація щодо ОСОБА_1 та членів його сім'ї.

Позивач зазначає, що у вказаній заяві ОСОБА_2 з метою розповсюдження недостовірної інформації щодо нього зазначила наступне: « 15 років ОСОБА_1 пив та бешкетував у сім'ї, а я обороняла його дружину ОСОБА_3. Потім він приходив, погрожував мене вбити. Але останні 7 років вони всі п'ють разом, а потім ОСОБА_3 чинить галас, сварки. Вона мені пояснювала, що сама старається більше випити, а потім з дочкою ОСОБА_4 лупцюють ОСОБА_1. П'янки влаштовують майже кожного дня».

Позивач вважає наведену вище інформацію з заяви недостовірною і такою, що порушує його право на повагу до його гідності і честі та недоторканість ділової репутації, тому, на думку позивача, наведена інформація має бути спростована у такий же спосіб, яким була поширена.

Позивач вказує, що вказані вище дії ОСОБА_2 принизили його честь, гідність, завдали моральних переживань, страждань, викликавши погіршення здоров'я, тобто моральної шкоди, яку позивач оцінює в 1000 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вказавши, що вона звернулася з заявою на ім'я Барвінківського міського голови не з метою розповсюдження недостовірної інформації щодо родини ОСОБА_1, а з метою захисту від неправомірних дій сім'ї ОСОБА_1, і все викладене в заяві відповідає дійсності.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2013 року ОСОБА_2 звернулася з заявою на ім'я в. о. Барвінківського міського голови Блудової Г.В. з метою, як вказано в заяві, надання допомоги і захисту від родини ОСОБА_1, яка мешкає по сусідству по вулиці АДРЕСА_1. В заяві вказується, що родина ОСОБА_1, яка проживає без реєстрації, безприв'язно утримує двох собак, які завдали шкоди майну ОСОБА_2 (з'їли 15 курей та півня). Заявниця та інші жителі вулиці неодноразово зверталися з цього приводу до депутата Пащенко Н.І., яка прохала ОСОБА_1 прив'язувати своїх собак, але нічого не змінилося, в зв'язку з чим ОСОБА_2 і звертається з цією заявою.

В наведеній заяві також дійсно зазначається, що « 15 років ОСОБА_1 пив та бешкетував у сім'ї, а я обороняла його дружину ОСОБА_3. Потім він приходив, погрожував мене вбити. Але останні 7 років вони всі п'ють разом, а потім ОСОБА_3 чинить галас, сварки. Вона мені пояснювала, що сама старається більше випити, а потім з дочкою ОСОБА_4 лупцюють ОСОБА_1. П'янки влаштовують майже кожного дня».

Але зі змісту заяви вбачається, що вона подана в.о. міського голови не з метою розповсюдження недостовірної інформації щодо позивача та родини ОСОБА_1, а з метою захисту своїх законних прав.

Відповідно до Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначається, що «відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації».

Зі змісту наведеної вище заяви ОСОБА_2 суд вважає, що Барвінківська міська рада в особі міського голови була компетентна перевірити наведену в заяві інформацію та надати відповідь.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що в заяві ОСОБА_2 містяться завідомо неправдиві відомості, а також тієї обставини, що для звернення ОСОБА_2 до міського голови не було жодних підстав і звернення було викликано не наміром захистити свої права, свободи чи законні інтереси.

Та обставина, що заява ОСОБА_2 надіслана міською радою для перевірки Барвінківському РВ ГУМВСУ, не змінює ситуації, оскільки громадянин при зверненні з заявою до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, не зобов'язаний знати розмежування компетенції між ними.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що подання ОСОБА_2 заяви від 06.06.2013 року на ім'я в. о. Барвінківського міського голови Блудової Г.В. не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію ОСОБА_1 та членів його родини в розумінні ст.ст. 297, 299 ЦК України або завдають шкоди її інтересам, незважаючи навіть на те, що в заяві можуть бути наведені дані, які не відповідають дійсності. Зазначену заяву ОСОБА_2 подано з метою захисту своїх законних прав, і на підставах, передбачених Конституцією України.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки всіх наданих сторонами доказів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовної вимоги про захист честі і гідності та ділової репутації.

Всі інші вимоги позивача є похідними від цієї вимоги, і тому також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 40 Конституції України, ст. ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 23, 297, 299, 1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.М.Андросов