Рішення № 37053036, 04.02.2014, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 225/985/12

Провадження № 2/147/1/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Костюк Г.М.,

при секретарях: Плохій А.А., Свистун А.П.,

за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів: ОСОБА_3,

відповідача, представника відповідача: ОСОБА_4,

та представника 3-ої особи: Розворука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Бершадської міської ради Вінницької області про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачі в серпні 2011 року звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння та стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є власниками будинковолодіння АДРЕСА_1. Відповідачі, будучи власниками сусіднього будинковолодіння НОМЕР_1 по цій же вулиці у 2008 році самовільно викопали котлован поряд із межовою границею поблизу господарських будівель: підвалу, гаражу та літньої кухні, внаслідок чого під час випадіння опадів вода проникає у підвальне приміщення та призводить до просідання фундаменту і тріщин на стінах будівель. Крім того, відповідачі самовільно організували складування каменю, перегною та дров впритул до огорожі, в результаті чого було зруйновано паркан по межовій лінії, повалено його на землю. На їх неодноразові вимоги та приписи комісії Бершадської міської ради про заборону проведення будівельних робіт, які призводять до руйнування сусідніх будівель, зобов'язання привести свою земельну ділянку у стан до початку будівництва, засипати котлован, відповідачі ігнорують. Оскільки ними вичерпано всі позасудові можливості захисту свого порушеного відповідачами права власності, позивачі просять суд зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_4 засипати котлован та прибрати сміття, розчистити звалище, що знаходяться безпосередньо біля їх паркану. Враховуючи те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів відбувається руйнація їх майна, яке потребує відновлення та ремонту, просили стягнути з відповідачів заподіяну їм матеріальну шкоду згідно висновку експертизи. Просили стягнути також з відповідачів моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., яка полягає в тому, що на протязі багатьох років вони зухвало порушують їх права, не реагують на їх зауваження та приписи органів місцевої влади щодо припинення неправомірних дій. Позивачі є літніми людьми, пенсіонерами, однак, починаючи з 2008 року змушені захищати свою власність від неправомірних дій відповідачів, що приносить їм душевні страждання, втрату спокою. Крім того, позивачі просили стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати у даній справі.

Ухвалою суду від 12.06.2013 року до участі в справі залучено Бершадську міську раду Вінницької області в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.147, т.2).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги за обставин, викладених в позові, просили їх задовольнити. Додатково, кожен окремо, суду пояснили, що відповідачами викопаний котлован, впритул до огорожі, що розділяє їх земельні ділянки. Всупереч всім будівельним нормам, він самовільно викопаний відповідачами впритул до огорожі. По іншу сторону паркану, на земельній ділянці позивачів, побудовано літню кухню з підвалом. Після випадіння опадів, волога, вода зі сторони викопаного паркану проникає у підвал, внаслідок чого відбувається руйнація його стін, фундаменту будівлі. Позивачі власними силами, після замокання стін, проводили ремонті роботи, однак внаслідок того, що котлован залишається не засипаним, і відповідачі відмовляються його перенести, зазначені роботи є безрезультатними. Крім того, відповідачі організували складування каміння, деревини впритул до огорожі, що встановлена по межі, з насипом на неї, внаслідок чого він повалився. Зазначені порушення з боку відповідачів тривають і на сьогоднішній день. Просили суд зобов'язати відповідачів засипати котлован, прибрати насип каміння вугілля. Стягнути на їх користь заподіяну матеріальну шкоду, яка є одночасно вартістю відновлювальних робі, згідно висновку експерта в сумі 14 085,00 грн., а також моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 386,05 грн. Крім того, ними під час розгляду справи в суді було проведено дослідження спеціалістом з метою визначення вартості ремонтних робіт. Послуги спеціаліста зі складання звіту оцінки становлять 600,00 грн., які позивачі також просять стягнути з відповідачів.

Відповідач, він же представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що з позивачами є сусідами. У 2008 році ним, на земельній ділянці, що передана в користування, було викопано котлован для подальшого будівництва. Не заперечив, що котлован викопаний під самою огорожею. Однак, вважає такі їх дії правомірними, оскільки ОСОБА_1 захвачено 1,50 метра земельної ділянки, що належить їм. Зокрема, зазначив, що відповідно плану ОСОБА_1 його земельна ділянка до межі з протилежної сторони становить 16 метрів, а в наявності є 17,5 метрів, що свідчить про захват 1,5 метра. А відповідно до його плану - не вистачає 1,5 метра. ОСОБА_1 здійснив незаконну забудову своєї земельної ділянки, а саме побудував погріб, а над ним літню кухню, від якої до межі 0,4 метра. Відповідачем заперечується законність наявних у ОСОБА_1 технічного паспорту на будинковолодіння та державних актів на право власності на земельну ділянку. Вважає, що факт незаконного будівництва та незаконного володіння земельною ділянкою може бути підтверджено оригіналом технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 від 1974 року та земельно-обліковими книгами про наявність земель, шнуровими книгами кадастру земельних ресурсів, з яких слід встановити який земельний податок сплачував ОСОБА_1 Враховуючи те, що позивачі захватили земельну ділянку, він, ОСОБА_4 побудував котлован відповідно до межі, яка існувала до захвату. Межа повинна бути відступлена в глибину ділянки ОСОБА_1 на 2,4 метра. Виходячи з цих же міркувань ним було складено каміння та деревину під огорожею. Вважає, що жодних порушень ними не допущено, а тому підстав стягувати матеріальну та моральну шкоду не має. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що даний спір виник у зв'язку з тим, що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не визнається існуюча між ними та ОСОБА_1 межа, оскільки вважають, що останні захватили частину земельної ділянки. ОСОБА_6 у 2006 році згідно ухвали суду про затвердження мирової угоди з ОСОБА_8 набула право власності на будинок АДРЕСА_2. Рішенням Бершадського районного суду від 02.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, встановлено, що ОСОБА_8 фактично користувалася земельною ділянкою площею 906 кв.м., а не 1500 кв.м., як вона вважала. Порушень з боку, зокрема ОСОБА_1 не встановлено. В позові відмовлено. В даний час у фактичному користуванні відповідачів знаходиться земельна ділянка площею 906 кв.м. Після придбання ОСОБА_6 будинку, до неї перейшло право на земельну ділянку в обсязі та нам умовах, встановлених для попереднього користувача ОСОБА_8 600 кв.м. На решту земельної ділянки - 306 кв.м. їм було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Однак, на даний час право власності на земельну ділянку не оформлено. За заявами ОСОБА_1 спеціально створеними комісіями було встановлено, що ОСОБА_6 на належній їм земельній ділянці впритул до огорожі самовільно, без буд-яких дозвільних документів викопали котлован глибиною близько 3-х метрів. Було винесено приписи, зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_6 засипати котлован. Однак, впродовж багатьох років вони ігнорують приписи і вимоги місцевих органів влади. Представник третьої особи вважає доведеними вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідачів засипати котлован, прибрати каміння та сміття. Тому в цій частині просив позов задовольнити. В частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1974 року є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 та, відповідно до державних актів Серії ЯИ №819914, ЯИ№819913, земельної ділянки площею 0,1827 га. В даному будинку проживає спільно з дружиною ОСОБА_2 Нумерація будинку була змінена з НОМЕР_2 наНОМЕР_3 (а.с.7,8-9,т.1, а.с.39,40,42 т.2).

На підставі ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 03.03.2006 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, останній належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та, за нею рахується земельна ділянка орієнтовною площею 0,0906 га. Їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. На час розгляду справи право власності на земельну ділянку не оформлено (а.с.210, т.1, а.с.194, т.2).

В 2008 році ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на зазначеній земельній ділянці розпочали будівництво, задля чого самовільно викопали котлован шириною до 2-х метрів, довжиною - 5 метрів, глибиною до 3-х метрів, впритул до огорожі, що є межею між земельними ділянками їх та ОСОБА_2 та збудована у 1983 році. Зазначене підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 06.08.2008 року (а.с.10, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, про необхідність припинення будівництва та приведення земельної ділянки до стану, що існував до початку будівництва ОСОБА_6 та ОСОБА_4 неодноразово попереджались спеціально створеними комісіями. Однак, вказані порушення усунуті не були.

Відповідачі вважають, що котлован викопаний вірно, з дотриманням усіх вимог, оскільки позивачі самі порушили межу, перейшли червону лінію, захопивши на 2 метри належну їм, відповідачам, земельну ділянку. Відповідачі заперечують розмір та конфігурацію земельної ділянки, належної позивачам, вважаючи, що земельна ділянка набута ними незаконно, а будівлі на ній споруджені самовільно.

Однак, земельний спір з приводу захоплення ОСОБА_1 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 був предметом розгляду Бершадського районного суду Вінницької області у справі за позовом ОСОБА_8 (попереднього власника будинку за цією адресою) про захист права на земельну ділянку. Рішенням суду від 02.12.2009 року, залишеного без змін апеляційним судом Вінницької області, в задоволенні позову було відмовлено (а.с.46-52, т.2). При розгляді справи Бершадським районним судом було встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_8 була земельна ділянка площею 906 кв.м., з яких на 306 кв.м. відповідні документи не оформлені. Судом встановлено, що її права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема ОСОБА_1 не порушено.

Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з ухваленням судом рішення, враховуючи, що до ОСОБА_6 відповідно до ст.377 ЦК України перейшло право користування земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача, а також приймаючи до уваги, що правомірність набуття позивачами права власності на земельну ділянку не оспорена, суд не приймає до уваги докази відповідачів, на які вони посилаються щодо незаконного володіння земельною ділянкою ОСОБА_1, а саме листи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 24.05.2011 року №02-К-109-2 та від 14.06.2011 року №02-К-183-2, а також їх доводи про те, що технічний паспорт, державні акти на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_1 є підробленими та такими, що не відображають реальний стан.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача ОСОБА_4, що будівлі, яким завдана руйнація викопаним котлованом, побудовані позивами є самочинним будівництвом, оскільки як вбачається з інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1, власник ОСОБА_1, документи на всі будівлі погашені, самочинне будівництво відсутнє (а.с.300-311, т.1).

З метою з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №БТЕ-011-18/10/13 від 18.11.2013 року (а.с.9-38, т.3) причиною руйнування стін, просідання фундаменту будівлі літньої кухні з підвалом та руйнування паркану будинковолодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - стало внаслідок викопаного котловану, на території будинковолодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_4, поряд з межовою границею, в безпосередній близькості до будівлі літньої кухні (згідно висновку, позначена на плані літерою «В», згідно техпаспорту - літ. «Д» ) з підвалом та складування каміння та деревини впритул до огорожі (гр. ОСОБА_1.). Вартість відновлювальних робіт літньої кухні з підвалом та паркану будинковолодіння АДРЕСА_1, яка є одночасно вартістю спричинених матеріальних збитків, становить 14 085,00 грн.

Суд вважає, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 викопавши на своїй земельній ділянці, поряд з межовою границею, в безпосередній близькості до будівлі літньої кухні з підвалом, нагромадивши каміння та деревину впритул до огорожі, що не заперечується відповідачем, представником відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, порушили права позивачів щодо вільного володіння і користування своєю власністю, тому вони підлягають захисту на підставі ст. 152 ЗК України, ст.391 ЦК України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або спорювання (ч.1.ст.15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У зв'язку з наведеним, котлован, викопаний ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на своїй земельній ділянці поряд з межовою границею, в безпосередній близькості до будівлі літньої кухні з підвалом, позначеної на схематичному плані висновку експерта під літерою «В», що відповідає літері «Д» в технічному паспорті на будинковолодіння АДРЕСА_1, підлягає засипанню за рахунок відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Також відповідачі зобов'язані прибрати насип каміння та деревини до огорожі, що зроблені ними впритул до неї.

Відповідно до ст. 22 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В результаті спорудження котловану впритул до огороді зі сторони будівлі літньої кухні, складування каміння та деревини впритул до огорожі, з вини ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулося руйнування стін, просідання фундаменту будівлі літньої кухні з підвалом та руйнування паркану, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, у зв'язку з чим останнім було завдано матеріальну шкоду, яка є одночасно вартістю відновлювальних робіт в розмірі 14 085,00 грн., що підтверджено висновком експерта №БТЕ-011-18/10/13 від 18.11.2013 року. Зазначена сума підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує глибину душевних страждань позивачів, конкретну ситуацію, що склалась, а саме перенесені нервові стреси літніх людей, пенсіонерів, пов'язані з порушенням їх права власності, та необхідністю його захищати продовж багатьох років шляхом звернення до органів державної влади різного рівня, та місцевого самоврядування, а також суду, порушенні звичного ритму життя.

Таким чином, виходячи із пред'явлених доказів заподіяння моральної шкоди відповідачами та ступеню моральних переживань позивачів, викликаних неправомірними діями відповідачів, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі, що становить 3000,00 грн. Тому вимоги позивачів в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 солідарно на користь позивачів підлягають документально підтверджені судові витрати, зокрема: витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн. (а.с.151, т.1, а.с.56,т.3); судові витрати в сумі 2306,05 грн., що складаються з витрат по оплаті судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підлягали сплаті згідно цивільного процесуального законодавства, що діяло на час сплати цих витрат в сумі 506,05 грн. (а.с.3.4,т.1, а.с.41, т.2), вартості проведених дослідження спеціалістом та будівельно-технічної експертизи - 1800,00 грн. (а.с.89-120,т.2, а.с.57,58,т.3).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 103, 152 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 22, 23, 391, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_6, ОСОБА_4 засипати котлован на території будинковолодіння АДРЕСА_2 Вінницької області, що належить ОСОБА_6, ОСОБА_4 поряд з межовою границею, в безпосередній близькості до будівлі літньої кухні «Д» з підвалом, прибрати насип каміння та деревини до огорожі будинковолодіння АДРЕСА_1 Вінницької області, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 14085 (чотирнадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн., моральну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн., судові витрати в сумі 2306 (дві тисячі триста шість) грн. 05 коп., а всього 22 391 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто одна) грн. 05 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя