Постанова № 37052469, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3193/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А. Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» та Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра» мало господарські відносини з ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Цукровий союз», та ВАТ «Пальмірський цукровий завод» на поставку товару на підставі відповідних угод. Умови зазначених договорів сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій та бухгалтерській звітності позивача. В зв'язку з чим, твердження ДПІ у м.Черкасах щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Тому донарахування відповідачем податку на додану вартість вважає необґрунтованими. Крім того, відповідачем СТОВ «Пальміра» неправомірно, на його думку, донарахована сума орендної плати за землю, оскільки у зв'язку з зміною законодавства, що регулює спірні правовідносини, а саме зміну розміру оренди землі, та за умови зміни умов договору такої оренди в цій частині, дії відповідача щодо донарахування такої плати будуть вважатися правомірними. Щодо правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, то факт подачі податкової звітності СТОВ «Пальміра» з помилками та в неповному обсязі, на чому наполягає відповідач, не доведений ним. Перевіркою повноти визначення екологічного податку встановлено його заниження, з чим позивач не погоджується, оскільки податкова декларація з екологічного податку в електронному вигляді подана з вірно обчисленими сумами такого податку та некоректним її заповненням. Проте відповідач не надіслав позивачу другу квитанцію в електронному вигляді про неприйняття податкових документів із зазначенням причин, як того вимагає інструкція з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а тому вважається прийнятою без зауважень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №547/0000222200 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за основним платежем 0 грн. 63 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. 98 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №549/0000252200 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за основним платежем 4 грн. 12 коп.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №557/0000282200 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за основним платежем 0 грн. 87 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №548/0000242200 за платежем надходження від викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення основним платежем 457 грн. 66 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №550/0000272200 за платежем надходження від викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення основним платежем 411 грн. 79 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 10.07.2013 року №4/0000502200 за платежем надходження від викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення основним платежем 1228 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 324 грн. 18 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000302221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 8904 грн. 96 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 2226 грн. 24 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000332221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 2570 грн. 37 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 6 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000352221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 12296 грн. 26 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 3074 грн. 07 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000372221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 4139 грн. 58 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 6 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000382221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 3572 грн. 28 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 893 грн. 07 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000392221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 712 грн. 07 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 6 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000402221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 4366 грн. 60 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1091 грн. 65 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000412221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 1247 грн. 80 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 6 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000422221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 1007 грн. 80 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 251 грн. 95 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.04.2013 року №0000432221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 287 грн. 94 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 6 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.07.2013 року №6/0000512221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 287 грн. 94 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.07.2013 року №7/0000522221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 1247 грн. 60 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.07.2013 року №8/0000532221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 712 грн. 70 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.07.2013 року №9/0000542221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 4139 грн. 58 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.07.2013 року №10/0000552221 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем 2670 грн. 37 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Також, не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра» згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №612350, зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 16.10.1997 р., ідентифікаційний код 25207363.

05.04.2013 року Золотоніською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка СТОВ «Пальміра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 05.04.2013р. № 547/2200/25207363.

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, наступні порушення, а саме: 1. п. 198.3'ст. І98 Податкового :кодексу України внаслідок чого СТОВ «Пальміра» занизило до сплати до бюджету податку на додану вартість у розмірі 195093 грн., в тому числі за травень 2011 року на 8333 грн.; за червень 2011 року на 47500 грн.; за липень 2011 року на-33000 грн.; за серпень 2011 року 15000 грн.; за вересень 2011 року на 1500 грн.; за жовтень 2011 року на 19554 грн.; за грудень 2011 року на 42861 грн.; за лютий 2012 року на 9920 грн.; за березень 2012 року на 3925 грн., а також зависило суму бюджетного відшкодування податку за березень 2012 року на 95211 грн.; 2. п.п. 14.1.11 1. а) п. 14.1, ст.14, п.50.1 ст.50, ст. 192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого СТОВ «Пальміра» занижено суми податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню, та залишається, у розпорядженні товариства та спрямовується на його спеціальний рахунок у розмірі 2379380 грн., з т. ч,: за серпень 2011 року на 1428890 грн., за листопад 2011 року на 819166 грн., за березень 2012 року на 2220 грн. та за червень 2012 року на 129167 грн.; 3. п.п. 14.1.11.а) п.14.1. ст14, п. 50.1. ст.50, ст.102, ст.192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в наслідок чого СТОВ «Пальміра» завищило розмір перевищення сум податкового кредиту з ПДВ над сумами податкових зобов'язань, які зараховуються до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів на 437183 грн., в т. ч. за лютий 2012 року на 2220 грн., за жовтень 2012 року на 2948 грн. та за липень 2012 року на 432015 грн.; 4. п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 та п. 289.1 ст.289 Податкового кодексу України внаслідок чого СТОВ «Пальміра» занизило суму орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб у розмірі 39106,10 грн., в т. ч: по Білоусівській сільській раді на 11275,33 грн.; по Нехайківській сільській раді на 16435,84 грн.; по Драбівський сільській раді на 4284,99 грн.; по Ленінській сільській раді на 5614,19 грн. та по Мехедівській сільській раді на 1295,75 грн.; 5. п. 123.1, ст. 123 Податкового Кодексу України, в результаті чого СТОВ «Пальміра» занизило екологічний податок в розмірі 2112,07 грн., в т.ч.: за 1-й квартал 2011 року на 1487,42 грн. та за 3 квартал 2011 року на 624,65 грн., 5.1. із суми заниженого податку у розмірі 1487,42 грн, за 1-й квартал 2011 року 612,88 грн. по Вознесенській сільській раді, в т.ч,: 611,27 грн. - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та 1.71 грн. - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; 461,78 грн. по Кропивнянській сільській раді, в т.ч.: 457,66 грн. - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та 4,12 грн. - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; 412,66 грн. по Дмитрівській сільській раді, в т.ч.: 411,79 грн. - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та 0,87 грн. - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; 5.2. із суми заниженого податку у розмірі 624.65 грн. за 3-й квартал 2011 року по Вознесенській сільській раді, в т.ч.: 616,73 грн. - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та 7,92 грн. ~- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; 6. п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України із внесеними змінами та доповненнями, товариством не подано три декларації з екологічного податку за І -й квартал 2011 року, а саме по Вознесенській, Кропивнянській та Дмитрівський сільським радам Золотоніського р-ну, а також несвоєчасно подано декларацію з екологічного податку за 3-й квартал 2011 року по Вознесенській сільській раді; 7. п.176.2 б) ст. 176 Податкового кодексу України «Пальміра» подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку з доходів фізичних осіб, суми утриманого з них податку за 1-4 квартали 2011 року та 1,2 та 3 квартали 2012 року з помилками та не у неповному обсязі.

За наслідками перевірки Золотоніською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2013р. за № 557/0000362200, № 556/0000312200, № 546/0000212200, № 547/0000222200, '№ 548/0000242200, № 549/0000252200, № 550/0000272200, № 551/0000282200, № 0000401720/552, від 19.04.2013р. за № 0000302221, № 0000332221, № 0000352221, № 0000372221, № 0000382221, № 0000392221, № 0000402221, № 000041222, № 0000422221, № № 0000432221, від 10.07.2013р. за № 3/0000512200, № 4/0000502200, від 11.07.2013р. за № 6/0000512221, № 7/0000522221, № 8/0000532221, №9/0000542221 та № 10/0000552221.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Державної податкової служби у Черкаській області (скарга №327 від 26.04.2013 р.).

За наслідками розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області 03.07.2013 р. прийнятне рішення №2008/10-210 яким скарга позивача задоволена частково: - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 556/0000312200 скасовано па суму 25863 грн., в інші частині залишено без змін; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000332221 скасовано на суму 5 грн., в іншій частині залишено без змін; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000372221 скасовано на 5 грн., в іншій частині залишено без змін; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000392221 скасовано на 5 грн., в іншій частині залишено без змін; - повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000412221 скасовано на 5 грн., в іншій частині залишено без змін; - повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000432221 скасовано на 5 грн., в іншій залишено без змін; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 546/0000212200 скасовані на 2 грн., в іншій частині залишено без змін; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.13 р. за № 0000401720/552 скасовано на 4592 грн., в іншій частині залишено без змін.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем отримані податкові повідомлення-рішення від 10.07.2013р. за № 3/0000512200, № 4/0000502200 та від 11.07.2013р. № 5/0000671720 за № 6/0000512221, № 7/0000522221, № 8/0000532221, № 9/0000542221 та № 10/0000552221.

Відповідно до п.п. 60.1.3. п. 60.1. ст.60 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з цим, позивач уточнив свої позовні вимоги, виключивши з прохальної частини позовної заяви вимогу щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2013р. за №3/0000512200, №4/0000502200 та від 11.07.2013р. №5/0000671720 за №6/0000512221, №7/0000522221, №8/0000532221, №9/0000542221 та №10/0000552221.

В послідуючому СТОВ «Пальміра» оскаржило податкові повідомлення-рішення до Міністерства доходів та зборів України, рішенням якого від 06.09.2013 р. скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

У частині задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо орендної плати необхідно зазначити, що договори оренди земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами по Білоусівській, Нехайківській, Драбівській, Ленінській, Мехедівській сільським радам були укладені товариством у відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на дату укладення кожного договору), пройшли державну реєстрацію.

Орендна плата за вказаний період нараховувалась та сплачувалась згідно розмірів, обумовлених договорами, в повному обсязі, що не спростовується перевіряючим органом.

Зазначеними договорами дійсно передбачений перегляд розміру орендної плати, зокрема у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції.

Однак, згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 632 цього ж Кодексу передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна піни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 ЦК України).

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Аналогічну норму містять і договори оренди земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами по Білоусівськіи, Нехайківській. Драбівській, Ленінській, Мехедівській сільським радам, зокрема згідно цих договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Оскільки, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватись з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

З огляду на те, що на день подання адміністративного позову пропозицій від орендодавців стосовно перегляду розмірів орендної плати не надходило та на відсутність будь-якого рішення суду стосовно внесення змін у зазначені договори СТОВ «Пальміра» правомірно сплачувала орендну плату у розмірах, що передбачені договорами оренди землі.

Крім того, згідно ст. 41 ПК України, контроль щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 ПК покладається на органи державної податкової служби.

Зважаючи на те, що СТОВ «Пальміра» правомірно та своєчасно сплачувала орендну плату, передбачену, договорами оренди землі, своєчасно звітувалася до органу ДПС, зауважень до повноти нарахування та сплати орендної плати від контролюючого органу не надходило, вважаємо, висновки викладені в акті перевірки щодо орендної плати безпідставними.

Суд першої інстанції встановив, що розмір орендної плати з моменту укладення вищевказаних договорів оренди землі, жодного разу не переглядався сторонами договорів.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій формі, що й договір, зо змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Державна податкова служба відповідно до пп.191.1.1 ст.191 ПК України, наділена повноваженнями здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Водночас, ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» наділена одна із сторін цих договорів.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 11.06.2013 р., орган державної податкової служби не може здійснювати владні (управлінські) функції, шляхом втручання у відносини сторін договору оренди землі, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умовам чинного законодавства України. Тому, хоча зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПК України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного донарахування податковим органом суми грошового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що податковий орган позбавлений повноважень контролювати реалізацію рішень місцевого органу виконавчої влади, змінювати істотні умови договору, донараховувати грошові зобов'язання з орендної плати за землею, які не передбачені таким договором, а повинен здійснювати контроль за нарахуванням, сплатою податків та обов'язкових платежів.

Щодо екологічного податку необхідно зазначити, що вказані у акті суми податку за відповідні періоди та у відповідності по картках особових рахунків (КОР) товариства сплачені своєчасно та в повному обсязі, але у зв'язку з ненарахуванням сум в КОР по зазначеним вище обставинам обліковуються, як переплати.

Однак, відповідно до п.7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 N233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п.7.6. зазначеної Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно до п.7.7. вищевказаної Інструкції, датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

При подачі Декларацій з екологічного податку за 1 квартал 2011 року СТОВ «Пальміра» отримало Квитанції №2 по Вознесенській сільській раді (реєстраційний номер 9002651421), по Дмитрівській сільській раді (реєстраційний номер 9002654932 ), по Кропивнянській сільській раді (реєстраційний номер 9002657059) з відміткою на всіх квитанціях - «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО НА РАЙОННОМУ РІВНІ».

Крім того, згідно п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків засобами електронного зв'язку до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Однак, жодного повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації товариство від Золотоніської ОДПІ не отримувало.

Отже, керуючись п.7.5-7.7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 N233 та Податковим кодексом України, можливо дійти висновку, що зазначені вище Декларації з екологічного податку прийнятими органом ДПС, відповідно вважаємо, висновки щодо заниження нарахування екологічного податку за 1 квартал 2011 року по Вознесенській сільській раді, по Дмитрівській сільській раді, по Кропивнянській сільській раді безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013 року №557/0000362200, від 10.07.2013 року №3/0000512200 та від 11.07.2013 року №5/0000671720 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 року №557/0000362200, в зв'язку з виявленням податковим органом порушення пп.14.1.11. а) п. 14.1. ст. 14, п.50.1. ст.50. ст.102. ст. 192. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 434 963.00 грн.; відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №3/0000512200 в зв'язку і виявленням податковим органом порушення пп.14.1.1 1 а) п. 14.1. ст. 14. п.50.1. ст.50. ст.102. ст. 192. п.198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодекс) України товариству збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість (код платеж) 14010100) у розмірі 2 660 167.00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 651086,00 грн.; відповідно до податковою повідомлення-рішення від 11.07.2013 року №5/0000671720 в зв'язку з виявленням податковим органом порушення п. 176.2 б) ст. 176 Податкового кодексу України товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у розмірі 510,00 грн.

Між СТОВ «Пальміра» та TOB «Кернел-Трейд» був укладений договір купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої у кількості 180 метричних тонн від 22.10.10 №ЕО-11/ПЛМ.

Стаття 627 Цивільного кодексу України наголошує, що згідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливость

Крім того, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦКУ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язуєтеся прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦКУ). Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656ЦКУ).

Зазначений вище правочин вчинений у письмовій формі, підписаний посадовими особами та скріплений печатками сторін.

Таким чином, вимоги законодавства щодо форми, змісту договору, прав та обов'язків сторін витримані учасниками договору.

Па виконання умов договору «Постачальник» TOB «Кернел-Трейд» передав, а «Покупець» СТОВ «Пальміра» прийняв товар олію соняшникову нерафіновану згідно видаткової накладної РН-071901 від 23.12.2011 року та акта приймання-передачі від 23.12.2011 року.

Видаткова накладна та акт приймання-передачі складені на паперових носіях з використанням стандартного програмного забезпечення ведення бухгалтерського обліку 1С 8.2 і мають достатні реквізити, за якими можна перевірити факт операції, в тому числі і особистий підпис отримувача, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції відповідальна особа підприємства Горбач В.В. - на основі виданого доручення на отримання ТМЦ №733 від 23.12.2011 року та безпосередньо директора підприємства в акті приймання-передачі від 23.12.2011 року і самому договорі від 22.10.10 №ЕО-11/ПЛM, який і є підставою для продажу товару та обліку у бухгалтерських регістрах.

Вказана накладна та акт приймання-передачі не мають арифметичних помилок, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Факт реальної передачі товару за місцем знаходження м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 23/1, база наливних вантажів №2 ТОВ «Ойлтранстермінал» засвідчує також акт прийому-передачі від 23.12.11 б/я. до договору №ЕО-11/ПЛМ від 22.10.10, акт прийому-передачі міститься підпис генерального директора TOB «Кернел-Трейд» - Литвинського К.Г., директора СТОВ «Пальміра» - Журби О.В. та печатки даних товариств.

Отриманий товар було експортовано СТОВ «Пальміра» згідно умов контракту №1112-РГМ-І-1 від 14.10.11р. з компанією Inerco Trade S.A. Швейцарія.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору поставки товару в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

П.п.14.1.36 п. 1-4.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Більше того, одним із основних видів діяльності СТОВ «Пальміра» на момент вчинення зовнішньоекономічного контракту був за КВНД 15.41.0 - Виробництво нерафінованих олії та жирів, що включає в себе і торгівлю ними.

Зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно видів діяльності були зареєстровані 30.05.2011р. (підтверджено висновками акту, сторінка 12). тобто раніше дати укладення контракту з нерезидентом (контракт укладено 14.10.11р.).

Крім того, у відповідності до Статуту підприємства, товариство має право займатися (але не виключно) наступними видами діяльності: - виробництво і переробка всіх видів сільськогосподарської продукції, як рослинного, так і тваринного походження, як власного виробництва так і придбаної у інших виробників; -торгівельно-закупівельна і посередницька діяльність; - організація та проведення всіх видів торговельної діяльності (оптова, роздрібна, комісійна тощо); - зовнішньоекономічна діяльність; - експорт та імпорт сільськогосподарської продукції, продуктів; - експорт та імпорт сировини як для власних потреб, гак і не для власного виробництва; - здійснення будь-якої іншої діяльності, не забороненої прямо або у виключній формі законодавством України, що сприяє досягненню мети товариства.

Тобто, установчі документи товариства, нині чинне та чинне на момент існування правовідносин законодавство та принцип регулювання «дозволено те. що прямо не заборонено законом» дозволяє СТОВ «Пальміра» провадити не лише експортно-імпортні операції з продажу олії соняшникової нерафінованої. а й будь-яку господарську діяльність прямо не заборонено законом.

Зазначений зовнішньоекономічний договір укладений учасниками з дотриманням усіх вимог Цивільного. Митного кодексів України та іншого законодавства, зареєстрований Аграрною біржею.

Товарність господарської операції, факт виконання умов контракту, перетин митного кордону підтверджено належним чином оформленою митною декларацією №504020000/2011/001872 від 30.12.11р.та відміткою митного контролю Миколаївської митниці про вивезення товару за межі митної території України в повному обсязі від 28.12.11, якою СТОВ «Пальміра» відвантажено товар - олія соняшникова нерафінована, неочищена (сира), ігресована, для виробництва продуктів харчування, наливом - 180 МТ, ДСТУ 4492:2005. виготовлена з насіння соняшнику врожаю 2011 року, торгівельна марка -відсутня, країна виробництва UA (Україна). Одержувач: Inerco Trade S.A. Умови поставки - UA Миколаїв. Код країни призначення - TR (Туреччина). Курс валюти - 7,9898. Ціна товару становить 1543149,97 гри.

У відповідності до Санітарного Сертифікату на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №994 від 28.12.11. форма якого затверджена постановою головного державного санітарного лікаря України від 19.05.08 за №11. операторами потужностей зазначено: 1. ПАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» (00373907, м.Полтава); 2. TOB «Екотранс» (23616583. м.Миколаїв); 3. ПАТ «Вовчанський олійноекстракційний завод» (00373936. м. Вовчанськ, Харківської області ).

Па виконання умов контракту з компанією Inerco Trade S.A. Швейцарія СТОВ «Пальміра» було зазлегідь проведено всі необхідні роботи щодо забезпечення своєчасного відвантаження товару в разі його отримання з порту м.Миколаїв (Укладено договори на надання брокерських послуг з ТОВ «Агроінтегратсервіс» та транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Ойлтранстермінат»).

Факт надання послуг підтверджено актами виконаних робіт, податковими накладними, скріплено підписами посадових осіб та печатками суб'єктів господарювання. Підприємство повністю розрахувалося з контрагентами грошовими коштами за надані послуги.

На момент укладання договорів з усіма контрагентами та виконанням ними договірних зобов'язань, вони були зареєстрованими, не припиненими та не виключеними з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Слід звернути увагу, що факт здійснення усіх вищевказаних операцій змістом акту перевірки не спростовується, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про нереальність зазначених операцій Акт не містить.

Від операції з експорту олії соняшникової нерафінованої у кількості 180 тон. підприємством отримано прибуток у сумі 68862.53 гри., хоча результат відповідно до Податкового та Господарського кодексів України може бути і збитковим, оскільки підприємство здійснює діяльність на свій власний ризик.

Враховуючи, що у грудні місяці 2011р. відбулися реальні операції з продажу (відвантаження) олії соняшникової нерафінованої у кількості 180 тон. компанії Inerco Trade S.A. підприємство правомірно включило до доходів за 4 квартаї 2011р., що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суму доходу у розмірі контрактної вартості експортованого товару - 1543149.90 грн.

Тому висновки акту перевірки про те, що оформлення операцій з «придбання» нетипової продукції та «реатізації» її на експорт здійснене з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов'язань, пройшло транзитом через СТОВ «Паїьміра», та не входить до меж його господарської діяльності, і як наслідок не викликало реатьних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією для СТОВ «Пальміра» має місце вважати необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Не грунтуються на Законі й висновки Акту, що зазначені операції для підприємства мати «нетиповий» характер, здійснюватися без господарської мети для одержання безпідставної податкової вигоди, адже визначень понять «податкова вигода», «нетиповий товар», «нетипова операція», «нетипова продукція», «нетиповий експорт» господарюючих суб'єктів, що зазначені в Актах перевірки та на основі яких зроблені висновки Акту перевірки. у Податковому, як і в Цивільному чи Господарському кодексах відсутні, отже відсутні й правові підстави для застосування таких визначень.

Крім того, збільшення об'єму експорту продукції та сприяння притоку валютної виручки - один з пріоритетів держави. Погоджуючись та підтримуючи ідеологію настанов Уряду та Президента України стосовно необхідності збільшення експорту продукції та сприяння притоку валютної виручки. СТОВ «Пальміра» почато працювати в зазначеному напрямку, однак натомість отримано тиск з боку контролюючих органів, що виражається в перекручуванні та трактуванні на власний розсуд фактів, вигадуванні непередбачених законодавством термінів, на підставі яких Відповідачем зроблено необгрунтовані та незаконні висновки.

Не грунтуються на законі і висновки акту щодо дефектності наданих для перевірки первинних документів.

Так, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а стаття 4 цього ж Закону наголошує, що одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з форми.

Щодо окремих недоліків первинних документів, про які відмічено в акті перевірки слід зазначити про те, що характер вказаних недоліків не є таким, що не дозволяють, або не унеможливлюють встановити зміст, сутність, відповідальних осіб, обсяг, ціну, вартість і відповідно містять всі необхідні дані, що дозволяють відобразити операції відповідно до правил бухгалтерського та податкового обліків.

Також необхідно зауважити, що у своєму листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року Вищий адміністративний суд України зазначає, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само й помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку і його господарською діяльністю мали місце.

Отже, будь-які документ (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції,яку працівники контролюючого органу мали змогу відслідкувати з періоду укладання договорів та до перетину товаром митного кордону і яка спричинила реальні зміни майнового стану платника податків - отримання прибутку у сумі 68862,53 грн. за умови вирахування всіх понесених збутових витрат.

Операції з придбання олії соняшникової, її експорту, додаткові витрати на транспортно-експедиційні послуги, тощо обліковані належним чином у бухгалтерських регістрах, відображені в активах підприємства та дебіторсько-кредиторській заборгованості,податковій і фінансовій звітності.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду платника податку визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодекс), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк) за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного період) у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податковою кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не під тверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодекс).

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державною бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача), зокрема, у паперовому вигляді, що і було зроблено.

Таким чином, включення до складу податкового кредиту СТОВ «Пальміра» сум податку на додану вартість на основі оригіналів податкових накладних, отриманих від ТОВ «Кернел-Трейд» є цілком правомірним і не суперечить вимогам ст.198 та ст.201 Податкового кодексу України.

При цьому слід додати, що постачальник олії соняшникової "ТОВ «Кернел-Трейд» - є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію №100330387.

Експортувавши товар, СТОВ «Пальміра», з урахуванням вимог п. 195.1.1 ст. 195 Податкового кодексу України при наявності належним чином оформленої ВМД відобразило у Податкових деклараціях з податку на додану вартість операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

В свою чергу, згідно ст. 187 Податкового кодексу України, TOB «Кернел-Трейд» при продажу СТОВ «Пальміра» олії соняшникової нарахувало та задекларувало до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 293 250,00 грн., таким чином від операції купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої між TOB «Кернел-Трейд» та СТОВ «Пальміра» шкоди чи недоотримання коштів державний бюджет не зазнав.

Тому, не можливо визнати вказані у актах порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту всього у розмірі 293250 грн., в т. ч.: за травень 2011 року на 8333 грн.; за червень 2011 року на 47500трн.; за липень 2011 року на 33000 грн.; за серпень 2011 року на 15000 грн.; за вересень 2011 року на 15000 грн.; за жовтень 2011 року на 22500 грн. та за грудень 2011 року на 151917 грн.

Щодо інформації, зазначеної в акті перевірки, що у періоді здійснення експортних операцій СТОВ «Пальміра», ТОВ «Кернел-Трейд» здійснювало власні експортні операції з поставки за кордон олії соняшникової нерафінованої в середніх обсягах на суму 782.8 млн. щомісячно, що доводить формальний характер проведення СТОВ «Пальміра» операції з нетипового експорту по поставці за кордон олії соняшникової нерафінованої та стосовно пов'язаних осіб важливо зазначити наступне.

СТОВ «Пальміра» не має права та засобів доступу до конфіденційної інформації суб'єктів господарювання, захист якої гарантується Конституцією України, а тому не володіє даними щодо обсягів експорту, виробництва олії соняшникової та розмірами внесків до Статутних капіталів контрагентів, які, на думку перевіряючих, є пов'язаними особами з TOB «Кернел-Трейд».

Тому, описана працівниками контролюючого органу в Актах перевірок службова інформація про обсяги експорту олії соняшникової TOB «Кернел-Трейд» порушує норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011р. та права платника податку згідно п.17.1.9 ст.17 Податкового кодексу України на нерозголошення контролюючим органом відомостей платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, що дає змогу їм самостійно використовувати її для визнання угод між контрагентами удаваними чи нікчемними.що не відповідає дійсності укладеного правочину.

Більше того, жодним нормативним актом України не заборонено здійснювати експорт продукції, придбаної у суб'єкта господарювання, який також здійснює експортні операції аналогічної продукції.

Щодо податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування необхідно зазначити таке.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Працівникам контролюючого органу в ході перевірки надавались договори, зобов'язання по яких не були виконані та в зв'язку з цим було проведено повернення попередніх оплат. З зазначених правочинів чітко вбачається, що починаючи зі еггливу строку виконання і до моменту повернення попередньої оплати гри роки не пройшло, тобто термін позовної давності не стік. Однак ревізори не врахували, чи не хотіли врахувати зазначений факт.

Більше того, згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії. що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Щодо всіх повернених попередніх оплат СТОВ «Пальміра» направляло контрагентам гарантійні листи, зі змісту яких вбачається, що товариство визнало існування зобов'язання та зобов'язувалось повернути попередні оплати (прикладаються).

В експертному коментарі до ст. 102 Податкового кодексу України пояснюється, що дана стаття встановлює строки давності для: - визначення суми грошових зобов'язань контролюючим органом; стягнення податкового боргу; - подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та регулює порядок продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів і заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

У пункті 102.5. статті 102 1 Податкового кодексу України, яка на думку відповідача була порушена позивачем, передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З врахуванням порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державною казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, Мінфіном, Державним казначейством України, від 21.12.2010 року №974/1597/499 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язані)", що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних оілб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

У вказаній нормі Закону не йдеться про повернення постачальником суми попередньої оплати за товар та/або повернення товару, а зазначена норма Податкового кодексу стосується саме "повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування" з державного бюджету України внаслідок помилково та/або надміру сплаченої суми.

У п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Вказана норма регулює внесення змін до податкової звітності у разі коли платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у попередній звітності. Однак у даному випадку мало місце корегування податкових зобов'язань в зв'язку з поверненням попередніх оплат, а не самостійно виявлених помилок, тому застосування норм ст..50 ПКУ до зазначеного випадку не є правомірним.

Порядок корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту внаслідок повернення коштів передбачено ст.192 Податкового кодексу України.

П.192.1., якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

П.192.1.1., якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

П.192.3., результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Аналіз вказаної норми Податкового кодексу не передбачає обмежень у часі саме стосовно повернення коштів попередньої оплати, і навпаки, по факту проведення повернення отриманої передплати зобов'язує товариство провести відповідне коригування сум податкових зобов'язані) за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Тому, можливо дійти висновку про те, що орган владних повноважень, яким є Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція, діяв не у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Крім того, твердження суду першої інстанції стосовно ненадання позивачем суду податкових накладних, що піддягали коригуванню у відповідних податкових періодах по причині їх знищення не відповідає дійсності.

Так, в ході судового розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання стосовно необхідності витребування у позивача первинних документів, які б підтверджували отримання повернутих у 2011-2012 роках сум попередніх оплат.

Позивач при цьому заперечував проти задоволення такого клопотання, адже виходячи з акту перевірки працівники контролюючого органу спростовують правомірність нарахування ПДВ спеціального режиму оподаткування при здійсненні повернення сум попередніх оплат за товар, а не саме повернення таких коштів. Таким чином, зазначені документи можуть підтвердити лише той факт, що і так не спростовується. Важливо також зазначити, що дані первинні документи не були предметом перевірки (перевірка проводилась за період з 01.10.10 року по 31.12.12 року, а попередні оплати проводились раніше вказаного періоду), не стосується предмету спору.

Позивач дійсно стверджував, що у матеріалах справи наявні акти виділення первинних бухгалтерських документів для знищення в зв'язку із закінченням терміну зберігання від 08.01.2008 року та від 10.01.2012 року, які підтверджують відсутність у товариства документів, зазначених у клопотанні відповідача, при цьому позивач наголошував, що у разі, якщо для об"єктивного вирішення спору суду все ж таки необхідні такі документи - товариство має можливість їх надати шляхом отримання дублікатів платіжних доручень у банківській установі, яка здійснювала переказ таких коштів, та шляхом надання дублікатів податкових накладних або копій цих же податкових накладних, отриманих у контрагентів, що здійснювати такі попередні оплати. Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги таку позицію позивача, клопотання відповідача не задовольнив, тобто не зобов'язав позивача надати документи, при цьому відмовив у задоволенні позовних вимог посилаючись саме на відсутність документів.

Більше того, позивач не надав лише частину документів, більшість банківських виписок на підтвердження отриманих попередніх оплат та податкових накладних, що підлягали коригуванню були надані позивачем (п.91-164 переліку документів доданих до адміністративного позову), вони наявні в матеріалах справи, однак суд не взяв до уваги наявність цих документів, в ході судового розгляду справи зазначені матеріали не дослідив.

Щодо податку з доходів фізичних осіб необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 176.2. ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повніє по нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доход), що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подасться лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Товариство своєчасно, повністю нарахувало, утримало та сплатило (перерахувало) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, що підтверджується актом перевірки. Не спростовується актом і подача у строки передбачені законодавством зазначеного розрахунку, тобто висновки акту щодо порушення п. 176.2. ст.176 Податкового кодексу України не грунтуються на Законі.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Тобто, зазначена норма закону передбачає відповідальність у разі подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності, якщо таке подання призвело до невірного нарахування сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку.

Положеннями ст.. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків. їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доход), нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Таким чином, у відповідності до вимог законодавства позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, «виявлені» помилки не стосуються сумарних показників сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, у зв'язку з чим бюджет не зазнав втрат, а відтак, можна дійти до висновку про необґрунтованість та недоведеність висновку податкового органу та суду про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим підстави для застосування штрафних санкцій до позивача відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» - задоволити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.04.2013 року №557/0000362200, від 10.07.2013 року №3/0000512200 та від 11.07.2013 року №5/0000671720.

У решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 11 лютого 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено - 10 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.