Рішення № 37050267, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17930/13 27.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міхаель Хубер Україна»доДержавного підприємства «Державне видавництво «Преса України» Державного управління справамипростягнення 360 710,30 грн. Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Літвінова М.Є.

Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача:Алєксєйченко К.В.від відповідача:Сердюк М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міхаель Хубер Україна» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (надалі - «Підприємство») про стягнення 360 710,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №1-28112012 від 28.11.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 360 710,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.10.2013 р.

В судовому засіданні 16.10.2013 р. судом оголошувалась перерва до 27.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

27.11.2013 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи №910/17930/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), Літвінова М.Є., Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 18.12.2013 р.

18.12.2013 р. від представника відповідача до канцелярії суду надійшли докази частково погашення суми основної заборгованості, а також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

В судовому засіданні 18.12.2013 р. судом оголошувалась перерва до 27.01.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги визнала, підтримала клопотання про розстрочення виконання рішення у даній справі на 6 місяців.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України та здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2012 р. між Товариством (постачальник) та Підприємством (покупець) було укладено договір поставки №1-28112012 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник у порядку та строки, визначені цим договором, зобов'язується протягом строку дії договору поставляти та передавати у власність покупцю фарби, лаки та допоміжні засоби для поліграфічного виробництва, в асортименті, кількості, з основними технологічними властивостями для виконання поліграфічних робіт певного виду, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, встановлених цим договором приймати товар та оплачувати постачальникові його вартість.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна договору складається з вартості всіх належним чином поставлених протягом строку дії договору партій товару.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем вартості поставленої партії товару протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі товару (накладної) на відповідну партію товару. Моментом здійснення покупцем оплати є момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця. Доказом здійснення оплати є копія платіжного доручення про перерахування відповідної суми грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, з оригінальною відміткою установи банку про прийняття даного платіжного доручення до виконання.

Відповідно до п. 13.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 р.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукції на загальну суму 427 805,33 грн., що підтверджується видатковими накладними №11239 від 10.12.2012 р., №11296 від 11.12.2012 р., №11407 від 13.12.2012 р., №11451 від 14.12.2012 р., №11490 від 17.12.2012 р., №11541 від 18.12.2012 р., №11635 від 19.12.2012 р., №11752 від 24.12.2012 р., №11798 від 25.12.2012 р., №11951 від 28.12.2012 р., №2663 від 29.03.2013 р. та №2553 від 27.03.2013 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлену позивачем продукцю на загальну суму 67 095,99 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 360 710,30 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №11239 від 10.12.2012 р., №11296 від 11.12.2012 р., №11407 від 13.12.2012 р., №11451 від 14.12.2012 р., №11490 від 17.12.2012 р., №11541 від 18.12.2012 р., №11635 від 19.12.2012 р., №11752 від 24.12.2012 р., №11798 від 25.12.2012 р., №11951 від 28.12.2012 р., №2663 від 29.03.2013 р. та №2553 від 27.03.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 427 805,33 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі товару (накладної) на відповідну партію товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 67 095,99 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 360 709,34 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар у розмірі 360 709,34 грн.

18.12.2013 р. представником відповідача надано платіжні доручення №5116 від 27.11.20113 р. та №5585 від 18.12.2013 р., з яких вбачається, що відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 21 709,34 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву б/н від 16.09.2013 р. позивачем було подано до суду 17.09.2013 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду міста Києва.

Відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 21 709,34 грн. 27.11.2013 р. та 18.12.2013 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 21 709,34 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 0,96 грн. необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення поставки відповідачу продукції на зазначену суму.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 339 000,00 грн.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 21 709,34 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині (заборгованість у розмірі 0,96 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З поданих відповідачем документів вбачається, що відповідач є державним підприємством, належить до державного сектору економіки та підпорядкований Державному управлінню справами.

Представник відповідача вказує, що розстрочення виконання рішення на шість місяців забезпечить його реальне виконання.

Стосовно матеріального інтересу позивача суд відзначає, що розстрочення виконання рішення у даній справі матиме наслідком гарантоване щомісячне надходження грошових коштів на користь Товариства.

Викладені обставини ускладнюють виконання рішення, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Підприємства та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міхаель Хубер Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; ідентифікаційний код 05905668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міхаель Хубер Україна» (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 9-Г; ідентифікаційний код 33496053) заборгованість у розмірі 339 000 (триста тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 7 214 (сім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 18 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 27 лютого 2014 року -57 702,36 грн.до 27 травня 2014 року -57 702,36 грн.до 27 березня 2014 року -57 702,36 грн.до 27 червня 2014 року -57 702,36 грн.до 27 квітня 2014 року -57 702,36 грн.до 27 липня 2014 року -57 702,38 грн.Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 709,34 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.01.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді М.Є. Літвінова

К.В. Полякова