Вирок № 37049074, 07.02.2014, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/521/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2014 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

з участю прокурора Довгошея Є.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №12013260090000134 від 19.03.2013р. по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта вища, вдівця, працюючого директором ПП «Борзнянка», раніше не судимого, -

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, являючись засновником та директором приватного підприємства «Борзнянка», будучи службовою особою, відповідальною за дотримання трудового законодавства наділеним правом приймати та звільняти з роботи, в період з грудня 2006 року по липень 2007 року найняв на роботу продавцем ОСОБА_7, але в порушення вимог ст.24 КЗпП України з вказаним працівником трудового договору шляхом видачі наказу про прийняття на роботу не оформив, у трудову книжку відомостей про її роботу не вніс, виплату їй заробітної плати здійснював без фіксації факту та розміру її отримання, не сплачував внески до Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування із тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, у зв'язку з чим, ОСОБА_7 не була застрахована у зазначених Фондах і їй не зараховувався до трудового стажу цей період роботи у ПП «Борзнянка», чим грубо порушив трудові права потерпілої.

ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе в пред'явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що ОСОБА_7 у ПП «Борзнянка» ніколи не працювала, а печатку ПП «Борзнянка» на довідці про заробітну плату для отримання кредиту їй міг поставити хтось із продавців, які мали доступ до печатки. На даний час документи щодо підприємницької діяльності ПП «Борзнянка» за 2003-2007 року не збереглися за спливом строків. В зв'язку з цим, просить його виправдати.

Заслухавши обвинуваченого, допитавши потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

За змістом положень ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

На виконання вимог ст.338 КПК України потерпілі після роз'яснення їм судом їх прав вони погодилися зі зміненим прокурором обвинуваченням щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.172 КК України.

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що працювала продавцем у ПП «Борзнянка» з грудня 2006 року по липень 2007 року без належного оформлення трудових відносин, проти чого сама не заперечувала, так як має достатньо трудового стажу. Однак, при проведенні чергової інвентаризації була виявлена нестача в сумі близько 12000 грн., з чим вона не погодилася і просила надати підтверджуючі документи, так як обізнана з порядком проведення ревізій, але ОСОБА_2 їх не надав. Після цього, вона залишила роботу, але ОСОБА_2 став погрожувати насильством над її дочками, обіцяв вивезти їх за кордон, в зв'язку з чим, вона вимушена була взяти кредит, продати будинок та розрахуватися з ОСОБА_2 Він для отримання кредиту особисто надавав їй довідку про заробітну плату. Разом з нею також працювала ОСОБА_4, а при звільненні з роботи вона ключі від магазину віддала іншому працівникові ОСОБА_8

Винуватість ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні щодо грубого порушення трудового законодавства у відношенні потерпілої ОСОБА_7, незважаючи на невизнання ним своєї вини, підтверджується зібраними по справі доказами, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом положень ст.24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин повинен надати трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Приватне підприємство «Борзнянка» було зареєстроване на підставі розпорядження Борзнянської райдержадміністрації №81 від 15.03.2004р. і ОСОБА_2 є його одноособовим засновником та директором, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Статуту підприємства (т.1 а.с.175-181, т.3 а.с.90-95). Згідно п.5.6 Статуту ПП «Борзнянка» ОСОБА_2, як директор та засновник підприємства, наділений правомочностями по прийняттю та звільненню з роботи найманих працівників, тобто він є суб'ктом злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України.

ОСОБА_7 в період з грудня 2006 року по липень 2007 року не перебувала в установленому законом порядку оформлених трудових відносинах з ПП «Борзнянка», оскільки з часу залишення нею попередньої роботи в СП «Хлібокомбінат Борзнянської райспоживспілки» (06 квітня 2004 року) до влаштування до Борзнянського районного центру зайнятості (01 квітня 2008 року) в її трудовій книжці відсутні будь-які записи про прийняття чи звільнення з роботи в керованому ОСОБА_2 підприємстві (т.1 а.с.107-108).

Зазначена обставина також узгоджується: з показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в межах цього часового періоду (з 26 вересня 2006 року по 06 березня 2007 року) спільно працювала з ОСОБА_7 у ПП «Борзнянка»; показаннями свідка ОСОБА_8, яка повідомила, що приступаючи до роботи в магазині «Борзнянка», влітку 2007 року приймала від ОСОБА_7 ключі від цього приміщення; показаннями свідка ОСОБА_9, яка також підтвердила факт роботи ОСОБА_7 у ПП «Борзнянка»; показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що вона змушена була з віддаленого населенного пункту самостійно ходити до школи, так як її мати ОСОБА_7 працювала в ПП «Борзнянка».

Крім того, порушення обвинуваченим трудових прав потерпілої ОСОБА_7 підтверджується й довідкою про доходи ОСОБА_7 за період з грудня 2006 року по травень 2007 року, виданої від імені ПП «Борзнянка» за підписом його керівника ОСОБА_2 та проставленням печатки цього підприємства.

Посилання обвинуваченого та його захисника на наявність печатки в когось із продавців підприємства та видачу ними вказаної довідки нічим не підтверджені та спростовуються зібраними по справі доказами.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в іншому грубому порушенні законодавства про працю щодо потерпілої ОСОБА_7, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 КК України, і його дії стороною державного обвинувачення кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.

Як особа, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, вдівець, є пенсіонером, але працює, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, по справі не встановлено.

Таким чином, виходячи з тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутності пом'якшуючих та обтяжуючих обставини, особи винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, з часу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості і за яке передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, пройшло понад шість років, інших злочинів за даний період він не вчиняв, а тому відповідно до вимог ст.49 КК України ОСОБА_2 підлягає звільненню від призначеного судом покарання (кримінальної відповідальності).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ст.49 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання (кримінальної відповідальності) в зв'язку з закінченням строків давності.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець