Постанова № 37046547, 14.01.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 рокум. Ужгород№ 807/4052/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області представник - не з'явився,

відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2354,04 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, заперечень на адміністративний позов не подав, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, а відтак у відповідності до ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, згідно повідомлення про взяття на облік фізичної особи - підприємця від 22.10.2007 року за № 1024002-1 (а.с.5).

Частиною першою ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що що страхові внески до солідарної системи для страхувальників (відповідача) нараховуються на суми доходу (прибутку), отримані від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", до якого відсилають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якими визначаються розміри ставок відповідного збору для приватних підприємців. Згідно п. другого ст. 4 вищевказаного Закону, для платників збору, визначених п.3 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в розмірі 33,2% від об'єкта оподаткування (чистого доходу).

Об'єктом оподаткування є, згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

За вересень-грудень 2010 року відповідачем самостійно було обчислено та нараховано страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності), що подавались ним до управління ПФУ в м. Ужгороді. Сума нарахованих страхових внесків, які відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду не пізніше 20 календарних днів місяця наступного за звітним періодом, однак у повній мірі не сплатив, складає 3502,40 грн.

Станом на 13.11.2013 року, недоїмка відповідача по цим платежам складає 2926,22 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку відповідача (а.с.19-24).

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Згідно рішення органу Пенсійного фонду від 13.12.2010 року № 1652 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до відповідача були застосовані санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 183,59 грн. та нарахування пені в розмірі 385,54 грн. (а.с.6). Вищевказане рішення страхувальником не оскаржувало ся ні в судовому порядку, ні в адміністративному.

Згідно розрахунку суми нарахованих фінансових санкцій, рішення про їх застосування були прийняті за порушення відповідачем термінів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з квітня по жовтень 2010 року.

Згідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу за № Ф-236 від 06.04.2011 року, яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.8).

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003р., якщо платник вважає, що орган Пенсійного фонду України не правильно визначив суму зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, такий платник має право звернутися до Пенсійного фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка дається у письмовій формі та може супроводжуватися документами розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати.

З боку відповідача не було звернень із скаргою, щодо повідомлення. Тому, виходячи з наведеного неоскаржена сума до відшкодування вважається узгодженою.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області заборгованість зі сплати обов'язкових платежів до пенсійного фонду в сумі 1784,91 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири гривні дев'яносто одна коп.) та з погашення нарахованих фінансових санкцій та пені згідно Рішення УПФУ в м. Ужгород від 13.12.2010 року № 1652 в сумі 569,13 грн. (п'ятсот шістдесят дев'ять гривень тринадцять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяП.П. Микуляк