Постанова № 37045310, 04.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4110/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Ковальової Н.І.

представника позивача: Бездітного І.І.

представника відповідача: Лабунець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Вінниця" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Вінниця» (Позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Відповідач) про визнаня протиправними та скасуваня податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

З обставин справи встановлено, що з 12.08.2013 року по 02.09.2013 року посадовими особами Відповідача проведено перевірку ТОВ «Богдан-Авто Вінниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 437/2201/37663769 від 09.09.2013 року, згідно з яким Вінницькою ОДПІ встановлено порушення ТОВ «Богдан-Авто Вінниця» вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся всього на суму 101222 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 407436 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього в сумі 38340 грн.

На підставі зазначених висновків перевірки Вінницькою ОДПІ 19.09.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0005232201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства на суму 123663 грн. (в т. ч. за основним платежем -101222 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22441 грн.) та № 000524201, яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 509295 грн. (в т. ч. за основним платежем - 407436 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами) -101859 грн.).

В акті перевірки перевіряючими особами зазначено, що до складу фінансових витрат за період з 25.07.2011 року по 31.12.2012 року Позивачем включено суму коштів, сплачених як відсотки за користування позикою, отриманою від ТОВ «Компанія з управління активами «Фюжн Капітал Партнерз» (позикодавець), яке діє від імені та за рахунок ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду №1/КУА-11 від 01.06.2011 року. Із вказаною установою Позивачем було укладено ряд договорів позики, за умовами яких позикодавець зобов'язується надати ТОВ«Богдан-Авто Вінниця» (позичальник) позику на поповнення обігових коштів за рахунок активів ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал», а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений договором термін та сплатити позикодавцю визначені договором проценти. Позичальник сплачує позикодавцю проценти у розмірі 18% річних за кожен день користування позикою з дати зарахування грошових коштів на рахунок позичальника.

Відповідач вважає, що TOB «Богдан-Авто Вінниця» безпідставно внесло до складу фінансових витрат суму сплачених відсотків за вказаними договорами позики, оскільки позика отримана від суб'єкта господарської діяльності, який не є фінансовою установою.

Відповідно до п.138.10.5 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

У статті 14 ПК визначено, що позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Отже, податковим законодавством чітко визначено, що позикодавцем є саме фінансова установа.

У Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ визначено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші

юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Внесення інформації щодо фінансової установи у відповідний реєстр регулюється Положенням про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 року №152. Відповідно до п.1.4 цього Положення фінансові компанії надають виключно ті фінансові послуги, які зазначені у додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи встановленої форми, згідно з додатком 1 цього Положення, а також ті, надання яких можливе лише за умови отримання відповідних ліцензій/дозволів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг.

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи та додаток до нього видаються Нацкомфінпослуг, підписуються Головою Нацкомфінпослуг.

Визначаючись щодо задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про інститути спільного інвестування», а тому має право надавати за рахунок активів венчурного фонду ІСІ позику.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» включений до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів 02.03.2009 року, що підтверджується свідоцтвом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Проте, відповідних документів, які б підтверджували право даної фінансової установи здійснювати таку фінансову операцію як надання позики, Позивачем не було надано ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції. Саме свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ не є доказом наявності права надавати позику, оскільки чинним законодавством передбачена видача відповідного додатку до свідоцтва, де визначено, які саме послуги має право надавати зареєстрована фінансова установа.

Тому, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо безпідставності віднесення TOB «Богдан-Авто Вінниця» до складу фінансових витрат суму сплачених відсотків по договорам позики, укладених з ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» є законними та обґрунтованими.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що Позивачем завищено розмір витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування внаслідок здійснення TOB «Богдан-Авто Вінниця» взаємовідносин з TOB «Консультаційно-аудиторська фірма «Богдан».

Судом встановлено, що між Позивачем (замовник) та TOB «Консультаційно-аудиторська фірма «Богдан» (виконавець) укладено договір на бухгалтерське обслуговування №22 від 01.11.2011 року, згідно умов якого виконавець за дорученням замовника надає послуги із ведення бухгалтерського та податкового обліку, перелік яких передбачено договором.

В підтвердження отриманих від TOB «Консультаційно-аудиторська фірма «Богдан» послуг Позивачем надано акти здачі-прийняття робіт та додатки до них, в яких зазначено, що виконавець надавав замовнику послуги із ведення бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, в додатках до актів здачі-прийняття робіт не конкретизовано об'єм наданих послуг та не вказано вартість кожної з наданих послуг.

Відповідно до п.14.1.27 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 14.1.36. ст.14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.14.1.231. ст.14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, віднесення витрат платника податку до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, законодавством пов'язується з їх безпосереднім використанням у власній господарській діяльності суб'єкта господарювання.

До адміністративних витрат, відповідно до п.138.10.2 ПК України, зокрема, належать винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач правомірно відніс витрати на оплату послуг ТОВ «КАФ «Богдан» до складу адміністративних витрат, оскільки така форма ведення бухгалтерського обліку відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначаючи, що надання послуг виконавцем документально підтверджується.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки економічній доцільності зазначених відносин Позивача з консультаційно-аудиторською фірмою.

Так, виходячи із зазначених вище положень чинного законодавства України, Позивачем не доведено зв'язок понесених додаткових витрат на бухгалтерські послуги із забезпеченням здійснення господарської діяльності, враховуючи, що згідно штатного розкладу на підприємстві рахується бухгалтер.

Як було встановлено судом, у зв'язку з потребою залучення додаткових коштів ТОВ «Богдан-Авто Вінниця» укладались договори позики, що свідчить про недостатність фінансових ресурсів для здійснення власної господарської діяльності. При цьому, згідно наданих суду документів, вартість послуг КАФ становить більше 14.000 грн на місяць. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що використання послуг ТОВ «КАФ «Богдан» є необґрунтованим з точки зору економічної вигоди.

В судовому засіданні представники Позивача не надали суду обгрунтованого пояснення, в чому полягала необхідність використовувати послуг працівника КАФ, тоді як підприємство не позбавлено права та можливості, у разі такої необхідності, оформити трудові відносини із ще одним бухгалтером.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що залучаючи додаткові кошти для ведення господарської діяльності, Позивачем створюються умови для збільшення розміру витрат підприємтсва та відповідно зменшення розміру суми податкових зобов"язань. Крім того, використовуючи послуги КАФ, а не найманого бухгалтера, підприємство не несе витрати по податку на доходи фізичних осіб та інші витрати, пов"язані з використанням праці найманого працівника.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що послуги, надані ТОВ «КАФ «Богдан» не спрямовані на безпосереднє використання у господарській діяльності Позивача. Включення витрат на такі послуги до складу адміністративних витрат підприємства не направлено на отримання економічного ефекту, та призводить до збільшення витрат та зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по податку на додану вартість.

Що стосується тверджень Відповідача про те, що Позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, всього в сумі 374536 грн.

В акті перевірки зазначено, що у Єдиному реєстрі податкових накладних за відповідними номерами за відповідну дату зареєстровані податкові накладні, номенклатура поставки яких не співпадає з тією, яка зазначена в наданих до перевірки податкових накладних.

В наданих Позивачем накладних в графі «Номенклатура товарів» зазначено, що придбавалися автомобілі різних моделей марки «Хюндай», тоді як представник Відповідача стверджує, що в Єдиному реєстрі зареєстровані податкові накладні без зазначення слова «автомобіль».

В судовому засіданні представниками Позивача надано спірні податкової накладні, завірені печаткою контрагента.

Колегією суддів встановлено, та не заперечується представником Відповідача, що в усіх інших записах номенклатура товару та суми розрахунків в наданих Позивачем податкових накладних та податкових накладних, які зареєстровані в Реєстрі, повністю співпадають.

Факт реєстрації податкової накладної контрагентом Позивача підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, право на податковий кредит виникло у Позивача на підставі отриманих від постачальників належним чином заповнених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підприємством при заповненні декларації було реалізовано право на віднесення сум податку до податкового кредиту та додержано вимоги ст.198 та ст. 201 ПКУ щодо переліку операцій та документів, які підтверджують формування податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що помилки в оформленні податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі, не можуть бути підставою для висновків про неправомірність включення сум ПДВ по таких накладних до складу податкового кредиту, враховуючи, що у податкового органу відсутні будь-які зауваження щодо дійсності господарських операцій Позивача з контрагентом, який зареєстрував такі накладні.

Тому, колегія суддів вважає, що в даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності включення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновки акту перевірки, та прийняті на їх основі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Позивачу збільшено суми грошових зобов'язань, є правомірними в частині, що стосується взаємовідносин TOB «Богдан-Авто Вінниця» з TOB «Консультаційно-аудиторська фірма «Богдан» та ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал».

Разом з тим, встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги TOB «Богдан-Авто Вінниця» не підлягають задоволенню в повному обсязі, проте зазначає, що Позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про визнання податкових повідомлень-рішень № 0005232201 та № 000524201 від 19.09.2013 року протиправними в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованих податковим органом у зв'язку з внесенням Позивачем до податкового кредиту суму податкових накладних, які, на думку Відповідача, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Вінниця" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Віниця" в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" лютого 2014 р. .

Головуючий Курко О. П.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.